Комісії та інспекція у справах неповнолітніх: графік роботи, особливості, облік і контакти

Держава може існувати тільки тоді, коли відтворюється населення. А воно повинно бути лояльним, законослухняним, активним і творчим. Не секрет, що в суспільстві існують негативні тенденції, що впливають на підлітків. Дітей через відсутність життєвого досвіду легко підштовхнути до скоєння злочину. Щоб такого не сталося, створена інспекція у справах неповнолітніх. На цей орган покладено цілий ряд функцій, які сприяють оздоровленню обстановки у підлітковому середовищі. Поговоримо про нюанси роботи в цьому напрямку.

Загальне поняття

Інспекція у справах неповнолітніх є структурним підрозділом у системі органів внутрішніх справ. Її працівники виконують свою роботу, підкоряючись наказу міністра МВС. Тобто їх регламент строго нормований, всі дії розписані, як і належить в сильній, демократичній державі.

Начальник інспекції по справах неповнолітніх є офіцером поліції. Він здійснює загальне керівництво своїми співробітниками, планує, розподіляє обов’язки, роздає завдання, контролює.

Не варто вважати, що інспекторів на низовому (районному) рівні багато. Чисельність інспекції регламентується спеціальними документами. Вони містять у собі норми кількості працівників на одну тисячу підлітків (до щастя, до злочинів схильний лише невеликий відсоток дітей). Проте навантаження інспектора, сумлінно виконує свої обов’язки, досить велика. Він зобов’язаний не допускати повторення злочинів, дбати про те, щоб діти були захищені від впливу сумнівних суб’єктів. А за цим стоїть гігантська практична та аналітична робота.

Комісія у справах неповнолітніх

Не варто вважати, що турботу про підлітків, які збилися зі шляху, держава поклала лише на працівників поліції. Існує і інший орган – колегіальний. Його назва – інспекція у справах неповнолітніх. Вона створюється в суб’єктах РФ і на місцях. Тобто у кожної людини, зіткнувся з неприємностями, є куди звернутися.

Справа в тому, що батьки з моральних міркувань не особливо хочуть йти в поліцію – це здається зрадою по відношенню до дитини. Самі вони впоратися не в змозі, і звідки чекати допомоги, часом не представляють. А йти слід у місцеві органи влади.

На районному рівні є підрозділ, що займається справами неповнолітніх. У його фахівців вся правова та організаційна інформація є. Вони зобов’язані надати консультативну та іншу допомогу. До речі, вони ж ведуть протоколи, оформляють порядку, збирають документи, організовують засідання і так далі. Отже, до цих фахівців і слід звертатися дітям або батькам, у яких виникли проблеми.

Комісії та інспекції у справах неповнолітніх працюють в тісному взаємозв’язку. У них одна спільна мета, але різні напрямки діяльності. Без координації домогтися результатів не вийде, тому районний інспектор обов’язково включається в колегіальний орган.

Як знайти інспекцію?

У пересічного громадянина може раптово виникнути таке питання. Життя підносить сюрпризи, часом, неприємні. Адреси інспекцій у справах неповнолітніх можна знайти в мережі. Цю інформацію належить широко поширювати, щоб люди відчували підтримку держави в даній сфері.

Якщо немає інтернету, то йдіть в місцеву раду. Насправді працівники на місцях тісно співпрацюють з інспектором, природно, мають його контакти. Та й підкажуть, куди конкретно слід написати з приводу вашої проблеми. Якщо сумніваєтеся, попросіть телефон інспекції по справах неповнолітніх.

У фахівця можна отримати консультацію і без особистої зустрічі. Громадянам рекомендується не соромитися. Інспектор отримує зарплату за те, що розмовляє з людьми і вирішує їхні проблеми. Це його посадовий обов’язок. Крім того, всі контакти державних органів утримуються на спеціальних сайтах. Це відкрита інформація, поширення якої зобов’язані піклуватися співробітники.

У самому крайньому випадку зверніться до директора школи, в якій навчається дитина. Інспекція тісно співпрацює з навчальними закладами.

Графік роботи

Слід розуміти, що ви звертаєтеся в державний орган. Незважаючи на те, що інспекція у справах неповнолітніх виконує досить об’ємні функції, в ній працюють люди, такі ж, як всі інші. У них є власні проблеми, сім’ї, діти і так далі. Та графік їх роботи такий же, як у інших державних організацій.

Приходять на роботу в 8-9 годин, виконують обов’язки протягом дня. Закінчують і відправляються додому в 17-18. Ще є, як у всіх, перерву на обід. Слід знати, що ці фахівці не завжди сидять в кабінетах. Їм належить відвідувати сім’ї та навчальні заклади, розмовляти з підлітками та їх батьками. Тому потрібно поцікавитися, коли в інспектора прийомні години. В цей час він обов’язково сидить на місці служби і чекає відвідувачів. У суботу та неділю у інспектора вихідний. Хоча в його графіку можуть бути й заходи, які він проводить у час, відведений відпочинку.

З ким працює інспектор

Посадові обов’язки даного фахівця об’ємні. Він зобов’язаний контролювати життя підлітків, які вчинили злочини. Маються на увазі громадяни, щодо яких є судове рішення про визнання провини.

Інспекція у справах неповнолітніх облік цих підлітків веде повний і постійний. На кожного заводять спеціальне справу, в якому фіксують проведені заходи. Це бесіди, відвідування, характеристики з місця проживання і навчання, контакти, захоплення і так далі. Інспектор контролює спосіб життя, хто може посковзнутись підлітка з тим, щоб він знову не потрапив у неприємності.

Але в його функції не входить виховання дитини. Цим займаються батьки і школа. Потрібно зрозуміти, що інспекція у справах неповнолітніх – державний орган, а не благодійна організація. У нього власні завдання і функції. Хоча, по-житейськи, фахівець завжди підкаже, як вчинити, якщо батьки не справляються з вихованням.

Профілактична робота інспекції у справах неповнолітніх

Контроль за оступившимися підлітками – лише мала частина діяльності фахівців. Головне завдання держави – не допустити, щоб діти були причетні до злочинів. Бо підлітків, схильних до незаконної діяльності, виявляють і намагаються переорієнтувати в позитивне поле.

Інспектор регулярно отримує інформацію про дітей, на яких слід звернути увагу. Його завдання – попередити їх втягнення у злочинну діяльність. Інформацію спеціаліста дають навчальні заклади, місцеві ради, мешканці.

На облік не ставлять всіх – для того щоб дитиною зацікавився інспектор, він повинен зробити щось дуже погане. Приміром, стати організатором кількох жорстоких бійок.

З рештою проводяться профілактичні бесіди, роз’яснювальна робота. Деякі проблеми інспектор виносить на розгляд колегіального органу. Іноді потрібна допомога інших владних структур. Приміром, з метою виведення дитини з-під впливу негативної особистості приводять його в спортивну секцію.

Хто може стати інспектором?

На роботу в органах внутрішніх справ приймаються тільки повнолітні громадяни країни. До їх кандидатур є цілий перелік вимог. В тому числі, людині доведеться пройти ряд психологічних тестів. Самі розумієте, спілкування з околоприступным світом – річ непроста.

Необхідно мати стійку психіку, загартовану волю, гнучкість розуму, відмінну реакцію. До речі, товариськість і комунікабельність – два важливі якості для того, хто бажає зайнятися цією роботою. Людині необхідно мати вищу освіту в юридичній або педагогічній сфері. Ще необхідно мати навички публічних виступів.

А якщо інспектор неправий, що робити?

Повторимося, в державних органах працюють не боги, а звичайні люди. Вони можуть робити помилки, знаходиться під тиском власних проблем, просто прийняти рішення, не розібравшись. Помітили таке – не чекайте, що все само виправиться.

У інспектора велике навантаження, повертатися ніколи. Він, як багатодітна матуся, повинен приділити увагу сотні підлітків, якщо не більше. Тому якщо сталася помилка, ідіть до начальника спеціаліста. Він зобов’язаний розібратися. Якщо керівник відмовить у справедливості – ідіть в прокуратуру. Той орган здійснює наглядові функції, тобто контролює інспекцію.

Висновок

В загальних рисах познайомившись з роботою держави з підлітками, ви повинні зрозуміти, що інспекція комісія – це органи допомоги батькам. Вони не замінюють їх в процесах виховання, а підтримують у складній ситуації. І якщо дитина потрапила в біду, то займатися його подальшою долею слід разом, не з’ясовуючи, хто винен і буде відповідати. За великим рахунком, майбутнє держави залежить від того, скільки у нього буде громадян. І кожен цінний, навіть випадково оступившийся і зробив помилку.