Комісія по легалізації обєктів оподаткування фізичних осіб

ИФНС досить часто організовує комісії по легалізації об’єктів оподаткування. Відгуки експертів про цю процедуру досить неоднозначні. Однак більшість фахівців сходяться на думці, що до неї необхідно ретельно підготуватися.

Комісія по легалізації об’єктів оподаткування – що це таке?

При наявності підстав контрольний орган може направити підприємцю повідомлення про необхідність з’явитися в інспекцію. Господарюючі суб’єкти отримують від ИФНС приписи з такою вимогою з різних причин. Найбільш поширені такі підстави виклику:

  • Виникнення збитку по закінченні звітного періоду.
  • Великий розмір відрахувань по ПДВ.
  • Отримання мінімального доходу по УСН.
  • Застосування податкових пільг.

Власне, процедура виклику іменується контрольними органами комісією з питань легалізації об’єктів оподаткування.

Варто сказати, що ця процедура стала для господарюючих суб’єктів, які давно працюють на ринку, звичайним явищем. Тому вони, як правило, не відчувають жодних проблем при відвідуванні ИФНС. Між тим, багато підприємців, які вперше отримують запрошення на комісію з легалізації об’єктів оподаткування, починають панікувати, оскільки не знають, чим це для них загрожує. Спробуємо розібратися з основними аспектами цієї процедури.

Цілі

У першу чергу потрібно сказати, що в ПК комісія з легалізації об’єктів оподаткування фізичних осіб (і юридичних) не передбачається. Більше того, податкове законодавство закріплює 2 форми контролю: камеральну та виїзну перевірки.

На думку багатьох експертів, метою запрошення на комісію з легалізації об’єктів оподаткування є прагнення ИФНС збільшити величину зборів з суб’єкта. Між тим за результатами процедури контрольний орган може і не прийняти жодного рішення щодо особи.

Суть процесу

З’явившись за викликом на комісію з легалізації об’єктів оподаткування, господарюючий суб’єкт отримує анкету, в яку вносяться відомості про:

  • Основних кредиторів і дебіторів.
  • Витрати, доходи та їх структурі.
  • Штатної чисельності працівників і форми залучення співробітників (цивільно-правовий або трудову угоду). Такі відомості подаються, якщо необхідні пояснення по зарплаті. Комісію з легалізації об’єктів оподаткування може, приміром, насторожити нерегулярність виплат з/п.
  • ОС.
  • Кількість грошових коштів на рахунках.

Цей перелік носить досить умовний характер, оскільки на розсуд перевіряючого органу може бути доповнений або скорочений. Як правило, на комісії по легалізації об’єктів оподаткування вивчається інформація за останні 3 роки.

З особою проводиться бесіда, в ході якої йому неодноразово вказують на необхідність дачі пояснень з приводу виклику. Суб’єкту при цьому говорять про ймовірність внесення його в план перевірок.

Далі особі пропонують кілька варіантів виходу із ситуації. Як зазначають юристи, нерідко дії служащихносят протиправний характер, суперечать не тільки положенням ПК, але і поясненням Мінфіну.

Основна мета дзвінка на комісію з легалізації об’єктів оподаткування зводиться до переконання підприємця збільшити розмір нарахованих податків за попередній період, скоротити витрати і відрахування шляхом подання уточненої декларації. Слід особливо підкреслити, що ніякі інші заходи, крім таких “рекомендацій” в рамках даної перевірки, службовці робити не має права.

Нормативна база

Багато суб’єкти, отримавши повідомлення, вирішують не з’являтися на засідання комісії по легалізації об’єктів оподаткування. Така реакція цілком зрозуміла: ПК, як вище вже говорилося, відсутні норми, що передбачають таку процедуру. Звернемося до законодавства.

Згідно з положеннями статті 31 НК, контрольні органи уповноважені викликати суб’єктів оподаткування письмовим повідомленням для дачі роз’яснень з питань, пов’язаних з виплатою (утриманням, перерахуванням) сум до бюджету, проведення податкової перевірки, в інших випадках, що стосуються виконання приписів ПК.

Саме до цих “інших випадків” і належить комісія з легалізації об’єктів оподаткування.

Експерти не рекомендують ухилятися від явки, нагадуючи, що один з критеріїв планування виїзної інспекції – неподання суб’єктом пояснень при отриманні від ИФНС відповідної вимоги. Отже, уникнути негативних наслідків ухилення від явки на засідання не вийде.

Рекомендації юристів

Незалежно від приводу, по якому особа викликається на комісію з легалізації об’єктів оподаткування, ухилятися від явки не слід. Разом з тим панікувати і оперативно виконувати всі вимоги ИФНС теж недоцільно.

Фахівці рекомендують заздалегідь продумати відповіді на ймовірні запитання інспекторів. При цьому інформація повинна по можливості носити загальний характер. У відповідях слід постаратися не конкретизувати ті чи інші обставини, оскільки в іншому випадку інспектори можуть зацікавитися особливостями певних договорів (трудових) та ініціювати виїзну перевірку. Особливо актуальні такі рекомендації і для випадків, коли податківцям необхідні пояснення з ПДФО.

На комісії по легалізації об’єктів оподаткування суб’єкт може надати письмовий звіт про свою діяльність.

Деякі приклади пояснень

На комісії по легалізації об’єктів оподаткування суб’єкт може привести наступні пояснення з питань, пов’язаних з виникненням збитків:

  • Особа тільки початок підприємницьку діяльність. Таке обґрунтування доцільно наводити у разі, якщо збитки виникають з початку роботи суб’єкта, а витрати вище доходів.
  • Проводиться модернізація/ремонт активів, агресивна політика захоплення ринкового сектору, планується розширення, йде освоєння нових напрямів в бізнесі. Ці причини обґрунтовують ситуації, коли темп збільшення витрат вище темпу зростання доходів.
  • Зниження продажів унаслідок зміни ринкової кон’юнктури або очікуваним підвищенням вартості реалізованого товару. Таке пояснення можна дати, якщо витрати залишаються на одному рівні, а прибуток знижується.

Як суб’єкти, які побували на таких комісіях, інспектори хочуть почути тільки одне: підприємець найближчим часом почне відраховувати до бюджету великі суми. Однак, на думку юристів, давати таку обіцянку не слід. Справа в тому, що нерідко інспектори пропонують домовитися про майбутні показниках, “йдучи назустріч” суб’єкту.

Застереження

Перш ніж погоджуватися на пропозиції податківців, необхідно враховувати, що позиція окремо взятої групи інспекторів може істотно відрізнятися від думки інших службовців.

Приміром, ИФНС потрібні пояснення по ПДВ. На комісії по легалізації об’єктів оподаткування суб’єкту пропонують перенести витрати на майбутні періоди для обліку податку з прибутку для дроблення ПДВ та відшкодування його по частинах. Такі рекомендації йдуть врозріз з позицією інспекторів виїзних перевірок, поясненнями Мінфіну та положенням ПК в цілому.

Якщо на комісії по легалізації об’єктів оподаткування співробітники наполегливо пропонують виконати рекомендації, то господарюючий суб’єкт може зробити зустрічну пропозицію: надіслати офіційний лист на територіальну ИФНС з проханням роз’яснити ситуацію. Як зазначають підприємці, які скористалися таким варіантом, службовці перестають наполягати.

Ініціатори

На практиці існує 3 типи комісій:

  • При територіальної ИФНС.
  • При управліннях Податкової служби в регіонах.
  • При адміністрації суб’єкта і місцевих органів влади.
  • Якщо ініціатива виклику підприємця виходить від територіальної ИФНС, то на це буде прямо зазначено в повідомленні. Між тим бажання запросити суб’єкта на бесіду може виникнути і в адміністрації суб’єкта (міста), незалежно від рішення місцевої інспекції. Більш того, ИФНС взагалі може не знати про таку комісії. Справа в тому, що обмін відповідними документами можливий, якщо інспекція сама відправила підприємця в адміністрацію.

    Ініціатива може виходити від чиновників Управління ФНС, якщо вони володіють загальними відомостями про підприємців, відобразили збитки, періоді, в якому вони були враховані, причини, галузі діяльності і т. д. Зазвичай раз на квартал/півріччя співробітники Управління направляють запит підвідомчі інспекції. На підставі отриманих даних приймається рішення про проведення комісії.

    Присутність юриста

    Представникам ИФНС достатньо бесіди з гол. бухгалтером або фінансовим директором підприємства або, відповідно, з підприємцем-фізичною особою. Питання, які задаються, безпосередньо стосуються фінансової діяльності. Гл. бухгалтер або фінансовий директор, так і сам підприємець цілком можуть самостійно оцінити рівень загрози для бізнесу.

    Між тим далеко не завжди суб’єкти, викликані на бесіду, володіють достатніми знаннями законодавства. Відповідно, правомірність тих чи інших питань, їм важко оцінити. У зв’язку з цим присутність компетентного юриста буде як не можна до речі. Зрозуміло, він повинен орієнтуватися в діяльності конкретного підприємця.

    Склад комісії

    У неї, як правило, входять співробітники, повноваження яких поширюються на ті сфери, з яким поставлені питання. Ними можуть бути, зокрема, керівники структурних підрозділів, які виконують перевірки (камеральні, виїзні), предпроверочный аналіз, службовці, які беруть участь у врегулюванні заборгованості. Юристи в комісію не входять.

    В окремих випадках у бесіді можуть брати участь представники виконавчих структур влади, ПФР, Державної інспекції праці, прокуратури, правоохоронних органів. Як правило, для включення цих осіб до складу комісії повинні бути особливі підстави.

    Раніше питання комісії були пов’язані тільки з отриманням збитків або виплатою зарплати, сума якої менше середньогалузевого розміру, а також з планами підприємця по підвищенню прибутковості свого бізнесу.

    В даний час ситуація дещо інша. Основні моменти, що стосуються комісій, регламентовані листом ФНС № АС-4-2/12722.

    Підготовка

    Скласти перелік передбачуваних питань податківців суб’єкт може, якщо проаналізує інформацію про своєї діяльності, розміщену в загальнодоступних джерелах. Варто сказати, що ИФНС також веде моніторинг таких ресурсів і збирає відомості.

    Особливу увагу підприємцю слід звернути на операції, істотно вплинули на результати діяльності. Ймовірно, саме вони і стали причиною збитків.

    Будь-які відомості, які особа повідомить комісії, повторно перевірені із загальнодоступних джерел.

    Проводячи аналіз роботи підприємця, ИФНС враховує різні фактори. У їх числі сезонність, зміна розрахункових схем, спад виробництва тощо Квартальний галузевий аналіз виконується з використанням матеріалів з склепінь даних Росстату та інформації з офіційних сайтів російських холдингів з урахуванням оцінок експертів. Треба сказати, що статистичні органи відмовляються надавати підрозділам ФНС такі відомості. Інспекції отримують потрібну інформацію з інших джерел. Приміром, на сайті будь-якої регіональної адміністрації можна знайти відомості про соціально-економічної ситуації. При цьому у зведенні часто наводяться досягнення великих компаній і найуспішніших підприємців із зазначенням показників їх фінансової діяльності.

    Співпраця з інспекцією праці

    Слід сказати, що ця структура частіше інших органів йде на контакт з ИФНС і швидко реагує на запити, надаючи відомості про виконаних перевірок, їх терміни та підстави.

    Вони особливо актуальні у випадках, коли у податкової служби є відомості про виплати зарплат “в конвертах”.

    Питання про виробничих тонкощах

    Останнім часом вони часто задаються на комісіях. Податківці цікавляться зношеністю активів, проблемами галузі, технологічними особливостями виробництва.

    Інспекторам необхідно розуміти специфіку сфери діяльності підприємця. Це допомагає оцінити достовірність відомостей, що надаються господарюючим суб’єктом. Крім того, такі знання стануть в нагоді і під час перевірки іншого платника, яка, цілком імовірно, що проводиться в цей же час.

    Якщо в тих чи інших заходах, що приймаються підприємцем у процесі виробництва, не ховається прагнення ухилитися від податкових зобов’язань, то роз’яснити тонкощі процесу в інтересах самого суб’єкта.

    Висновок

    Як вже говорилося вище, багато платники приходять до висновку про небажаність присутності на комісіях. При цьому свою відмову підприємці мотивували проведенням інвентаризації та багатьма іншими причинами.

    Почастішали випадки ухилення від явки в ИФНС призвели до того, що в ФЗ № 134 пункт 3 статті 88 доповнено абзацом, які передбачають право податківців вимагати від платника пояснень про величину збитку при виконанні камеральної перевірки. Відповідні пояснення суб’єкт повинен надати у п’ятиденний термін.

    Відмовитися від пояснень підприємці в даний час не мають права. При неявці в ИФНС до посадових осіб застосовуються санкції, встановлені ст. 19.4 КоАП. Крім того, можливе призначення виїзної перевірки.