Комерційне представництво: поняття і правові форми

В час дії попереднього Цивільного кодексу поняття комерційного представництва в російському праві не існувало. Причини цього в цілому зрозумілі. Ймовірно, саме тому відсутні в сучасній правозастосовній практиці правильно складені договору комерційного представництва.

Коли все почалося?

Практика такого роду отримала свій розвиток і правове регламентування з середини 90-х років. У зв’язку з соціально-економічними процесами, що відбуваються в суспільстві, багато організації віддають перевагу використанню послуг комерційних представництв, наприклад, при відкритті філій, необхідності здійснювати якусь діяльність в іншій місцевості, у разі проведення біржових операцій. У зв’язку з цим виникає потреба в обговоренні правових аспектів.

Поняття представництва та його форми

Під представництвом у правових джерелах розуміється вчинення будь-яких юридичних дій представником на підставі наявних повноважень в інтересах особи, яку представляють.

Види представництва:

  • Законне представництво. Як випливає з назви, в даному випадку якого-небудь специфічного оформлення повноважень не потрібно. Вони виникають в силу вказівок закону.
  • Представництво, що ґрунтується на цивільно-правовому договорі – договірне представництво. Повноваження виникають на підставі укладеного цивільно-правової угоди.
  • Представництво, встановлений актом державного органу, органу місцевого самоврядування або судом. Наприклад, орган опіки та піклування, призначає опікуна або піклувальника особі, яка потребує опіки або піклування. Що означає одночасне комерційне представництво різних сторін? Про це далі.
  • Повноваження також може бути обумовлено обставинами, в яких повинен діяти представник, наприклад, продавець в магазині.
  • Комерційне представництво. Мається на увазі особа, яка на постійній основі автономно здійснює від імені якогось підприємця повноваження щодо укладення юридичних угод у сфері підприємницької діяльності. Що для цього потрібно? Щоб комерційне представництво існувало на законній основі, укладається договір в простій письмовій формі. В угоді обумовлюються повноваження представника. Таке представництво може існувати тільки як оплатне діяльність. Винятки становлять ті ситуації, в яких договір містить спеціальні положення про безоплатне співпрацю. Комерційним представником може бути особа, яка є індивідуальним підприємцем. Особливості такої діяльності в окремих сферах визначаються законом.
  • Відмітні особливості

    Головною відмітною особливістю комерційного представництва є те, що в деяких випадках, визначених законом, такий представник може функціонувати в інтересах обох сторін договору. При цьому він захищає права і тієї, й іншої сторони, а також виконує їх доручення. Звичайно, якщо це не суперечить закону. При цьому представник не складається з уявними у трудових відносинах. Ще раз повторимося, що така діяльність можлива лише в рамках цивільно-правових договорів на оплатній основі.

    Роль посередника

    Таким чином, можна укласти, що комерційний представник відіграє роль посередника між уявними і третіми особами. Разом з тим говорити про ідентичність понять «посередник» і «комерційний представник» не доводиться. Чому? Під посередництвом розуміється більш широке коло обов’язків. Діяльність представництв носить посередницький характер, який виражається в тому, що вона реалізується на оплачуваній основі в інтересах іншої сторони. Комерційне представництво в даний час дуже популярно.

    Споріднені поняття

    Комерційний представник і, наприклад, торговий агент, поняття споріднені, хоча і не тотожні. Тобто особи, які захищають чужі інтереси, але діють від свого власного імені (душоприказник, оголошує волю покійного, конкурсний керуючий при банкрутстві) не можуть вважатися комерційними представниками.

    До цієї ж категорії відносяться і комісіонери, які здійснюють свої повноваження на основі договору комісії, так як діють від свого імені. Неодмінна умова працездатності комерційного представництва – це наявність повноважень. Так як у відсутності таких не може існувати і ніяких наслідків діяльності, власне, сам факт діяльності не буде мати місце. Іншими словами, якщо представник уклав угоду, не володіючи відповідними повноваженнями, то він сам стає стороною в угоді. А це породжує і відповідні юридичні наслідки. Але в ситуації, коли представляється особа не проти такої угоди, воно може схвалити її постфактум. У цьому випадку наслідки будуть такими ж, як якщо б представник мав у момент укладання угоди всі повноваження. Незалежно від того, коли саме була схвалена угода, що подається буде стороною в ній з моменту її вчинення. Подібні ситуації можуть виникати при створенні акціонерних товариств.

    Біржова торгівля

    Виходячи з діяльності представництв в цілому і комерційних зокрема, можна сказати, що уявний – це завжди суб’єкт підприємницької діяльності. Це може бути і індивідуальний підприємець, і юридична особа. Буває, що закон передбачає і прямі вказівки, щодо організаційно-правової форми, в якій може діяти той чи інший комерційний представник.

    Брокер

    Так, наприклад, законодавчі акти про біржової діяльності дають визначення брокера. В якості цього суб’єкта може виступати фізична особа, що має статус підприємця і займається своєю діяльністю без утворення юридичної особи. Комерційними представництвами в цьому випадку є брокерські фірми та незалежні брокери – учасники торгівлі на біржі. Вони мають право здійснювати операції на біржі, тобто здійснювати угоди від імені свого клієнта, за рахунок його або своїх коштів.

    Страхові агенти як суб’єкти підприємницької діяльності

    Сюди відносять і страхових агентів. Це фізичні або юридичні особи, наділені відповідними повноваженнями і діють від імені та за дорученням страхових компаній. Крім цього, в торговельній діяльності такі представники можуть бути наділені виключними правами. Вони можуть укладати угоди від імені принципала на відповідній території. Отже, підсумовуючи все вищесказане, можна говорити про те, що мета комерційного представництва у вчиненні дій, які встановлюють, можуть змінити або припинити здійснення прав та обов’язків особи, яку представляють.

    Ознаки та особливості комерційних представництв в цивільному праві

    Першою ознакою таких представництв є вчинення умов угоди однією особою, щоб дотримати інтереси іншого. Крім того, представник, будучи контрагентом, укладає угоду, на основі свого власного волевиявлення, а не особи, яку представляють. Власне, подібні дії відбуваються не від імені акредитуючої, а в його інтересах.

    Наступний ознака випливає безпосередньо з попереднього, а саме – права і обов’язки, отримані в результаті операції, виникають у особи, яку представляють. Характерною відмінністю цієї діяльності є її професійний характер. За рідкісним винятком представники реалізуються у певній сфері, в якій вони володіють відповідними знаннями, достатньою кваліфікацією, мають спеціальну інформацію та ділові зв’язки, що дозволяє їм укладати угоди від імені клієнта на професійній основі. Це передбачає договір комерційного представництва.

    Як ми вже згадували вище, відносини агента і представляється завжди мають під собою в якості основи цивільно-правовий договір доручення, з терміном дії або без нього.

    Наступний ознака, про яку ми теж згадували – це відплатність цих відносин. Представник, за надані послуги отримує винагороду. Зазвичай це відсоток від угоди або виплата з чистого прибутку.

    Ще однією особливістю комерційних представництв можна назвати укладення угод в одній сфері – сфері підприємництва. Це, безумовно, вимагає певного статусу самого комерційного представника. Він повинен бути зареєстрований і вести відповідну документацію.

    Обмеженість повноважень представника теж характерна ознака: представник може здійснювати операції тільки в тих межах, які визначив, що представляється. Подібний вид угод завжди існує в торговому обороті, з яким має тісний зв’язок. Необхідно відзначити, що в цьому випадку досить специфічний сам об’єкт. Через агента не здійснюють операції, які законом дозволено здійснювати лише особисто (оформлення заповіту, усиновлення). Комерційний представник повинен зберігати таємницю відомостей про скоювані їм торгові угоди. Подібна обов’язок зберігається і після того, як комерційним представником буде виконане доручення. Форми комерційного представництва ми розглянули.

    Відповідальність за невиконання зобов’язань

    Цивільний кодекс встановлює відповідальність за порушення зобов’язань комерційним представником. Чи бувають винятки? Звільнення від відповідальності за порушення зобов’язань, як і у випадку з будь-яким іншим підприємцем, можливо тільки при настанні форс-мажорних обставин. До таким не ставляться: порушення умов угоди комерційними партнерами представника, відсутність необхідних товарів або послуг на ринку, відсутність фінансових коштів.

    Крім цього, представник повністю несе відповідальність за дії своїх співробітників і залучених третіх осіб. Створюючи комерційне представництво, слід визначити як можна більш докладний коло прав і обов’язків, а також передбачити види відповідальності в різних випадках.

    Повна матеріальна відповідальність

    Законом дозволено укладати з агентом договори про повну матеріальну відповідальність. Також у випадку з комерційними представництвами законними будуть договори доручення або, наприклад, агентування. Або такі їх різновиди, як договір з брокерських послуг або обслуговування. Односторонньою угодою, також породжує повноваження представника, вважається видача йому довіреності від особи, яку представляють. Таким чином, комерційне представництво – це такі правовідносин, які виникають між трьома сторонами, які передбачають укладення угоди однією особою в інтересах іншого з третім. При цьому юридичні наслідки цієї угоди виникають безпосередньо у особи, яку представляють.

    Комерційне представництво та його правові форми можуть зацікавити багатьох.

    Переваги використання

    Використання послуг комерційних представників представляє ряд істотних переваг для підприємців. Цей правовий інструмент при правильному використанні ефективний і економічно вигідний. У приклад можна привести відкриття філії організацією на віддаленій території. Використання послуг комерційного представництва на місці дозволяє уникнути матеріальних витрат, витрати часу при відкритті закладу. Це дозволяє приступити до роботи набагато швидше.

    До того ж з представником укладається така угода, при якому фінансову винагороду знаходиться в прямій залежності від успішності його діяльності. Тобто якщо результат є, послуги оплачуються, результату немає – немає і грошей. До переваг можна віднести і те, що комерційний представник не пов’язаний трудовими відносинами з акредитуючою. Це дозволяє регулювати такі відносини нормами цивільного права, а не трудового. Все вищесказане дозволяє зробити висновок про те, що використання послуг представництва, може бути дієвим і ефективним способом ведення бізнесу. Така форма взаємовідносин має безліч переваг. Нами розглянуто особливості комерційного представництва.