Коефіцієнт забезпеченості. Власний капітал

Аналіз, проведений з метою виявлення фінансової стійкості, дуже важливий як для самого підприємства, так і для його інвесторів. Він дозволяє оцінити стан фінансово-економічної та основної діяльності та зробити попередні висновки про доцільність інвестування її діяльності різними джерелами капіталу.

Загальна характеристика

Коефіцієнт забезпеченості (Coverage ratios) називається показник, здатний дати оцінку ставлення до власного позикового капіталу підприємства. На його засадах інвестори роблять висновок про платоспроможності і привабливості фінансування для них основної діяльності фірми.

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами аналізується в короткостроковому періоді, багато фінансисти і економісти відносять його до групи показників ліквідності. Тобто він показує структуру у вигляді коефіцієнта співвідношення коштів (позикових і власних).

У разі коли власних фінансових джерел у поточному періоді недостатньо, весь виробничий процес фінансується за рахунок кредитних коштів. У разі коли не тільки оборотні, але і деяка частина необоротних активів сформовані за рахунок позикових коштів, це говорить про низьку стійкості і платоспроможності підприємства. Коефіцієнт забезпеченості активами повинен співвідноситися з нормативом.

Нормативне значення

Кількість власних оборотних коштів нормовано і встановлено законодавчо.

Якщо спиратися на постанову РФ № 498 від 20 травня 1994 р., коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами має бути більше 0,1 (10%).

Цей показник дозволяє зробити висновки про стан структури балансу та її відповідності вимогам організації фінансово-економічної та основної діяльності кожного підприємства. В арбітражній практиці цей коефіцієнт не вживається, але рекомендується для проведення оцінки.

Значення нормативних показників може варіюватися залежно від галузі господарювання, але тільки в більшу сторону.

Формула розрахунку

Існує певна формула проведення розрахунків коефіцієнта забезпеченості, яка має наступний вигляд:

КОСС = (Власний капітал – Необоротні активи)/Оборотні активи.

Якщо розглянути законодавчо встановлений баланс підприємств (Форма № 1 бухгалтерського звіту), то ця формула буде мати такий вигляд:

КОСС = (с. 1300 – с. 1100)/с. 1200.

Власний капітал є менш ризикованим джерелом фінансування основної діяльності компанії, тому і прибуток від нього виходить мінімальна. Щоб збільшити масштаби виробництва, підприємство може залучати позикові інвестиції. Щоб визначити оптимальний рівень позикові/власні кошти, застосовують методику розрахунку фінансового важеля.

Забезпеченість запасів

Ще одним важливим коефіцієнтом, що відносяться до аналізу платоспроможності і стійкості підприємства, виступає забезпеченість запасів активу балансу власними джерелами. Він відображає частку запасів і витрат, які були покриті за допомогою своїх джерел інвестування.

Коефіцієнт забезпеченості запасів розраховується так:

КІЗ = Власні кошти в обороті/Запаси.

Більш докладно ця формула буде виглядати так:

КОЗ = (Власний капітал + Довгострокові зобов’язання – Необоротні активи)/Запаси.

Якщо провести розрахунки, спираючись на інформацію Форми №1 бухгалтерського звіту, коефіцієнт забезпеченості запасів буде знаходитися так:

КОЗ = (с. 1300 + с. 1400 – с. 1100)/ с. 1210.

Нормативне значення показника розраховується зобов’язана перебувати в межах 0,6-0,8. Не менше 60-80% всіх запасів компанії повинні проводитися за допомогою власного капіталу.

Галузі господарювання

Коефіцієнт забезпеченості оборотними засобами рекомендований трохи вище 10 % для цілого ряду галузей. Найбільш низьке мінімальне значення цього коефіцієнта забезпеченості активів балансу оборотними засобами рекомендовано в області машинобудування, торгівлі і громадського харчування, невиробничих видів побутового обслуговування населення і ЖКГ. Норматив тут дорівнює 0,1.

Кілька вище мінімальний рівень власного капіталу (0,15) повинен бути для підприємств з виробництва будматеріалів, будівництва, транспорту, радіо, а також збуту і матеріально-технічного постачання.

20% власних пасивів має покривати активи таких підприємств, як хімічна, металообробна, машинобудівна, легка промисловість, сільське господарство, наука та інші галузі господарювання.

Найбільший рівень покриття активів балансу спостерігається у паливній промисловості і газопостачанні. Коефіцієнт забезпеченості власними засобами тут повинен бути не менше 0,3.

Приклад аналізу

Припустимо, на початку аналізованого року власні джерела дорівнювали 201,21 млн руб. В кінці року вони вже становили 190,14 млн руб. На початок і кінець періоду необоротні активи склали відповідно – 125,31 млн руб. і 124,8 млн руб. При цьому оборотні активи на початок періоду становили 200,24 млн руб., а в кінці – 256,81 млн руб.

Коефіцієнт забезпеченості необхідно не тільки визначити, але і відстежити його зміну за рік.

Спочатку проводиться розрахунок показника на початок періоду:

КОСС1 = (201,2 -125,31)/200,24 = 0,379.

В кінці року коефіцієнт забезпеченості буде дорівнює:

КОСС2 = (190,14-124,8)/256,81 = 0,254.

Зміна розрахованого показника буде становити:

ДКОСС = 0,254/0,379 = 0,671.

Коефіцієнт знизився на 49% за аналізований період.

Як розуміти значення аналізу

Коефіцієнт забезпеченості, формула розрахунку якого була наведена вище, має своє трактування. Так, якщо показник в аналізованому періоді збільшився, це свідчить про збільшення фінансової стабільності компанії, її власного капіталу або зменшення кредиторської заборгованості.

Однак якщо коефіцієнт забезпеченості зменшився, як було представлено у прикладі вище, це говорить про зниження фінансової стійкості і власного капіталу. Іноді це відбувається через збільшення в структурі балансу позикового капіталу.

Ознайомившись із сутністю та методами розрахунку і трактування такого інструменту, як коефіцієнт забезпеченості, кожен інвестор і керуючий компанії може зробити висновки про доцільність фінансування діяльності за рахунок позикового капіталу. Представлений показник говорить про стабільності і платоспроможності підприємства. Тому він так важливий у аналізі фінансово-економічної, основної і інвестиційної діяльності кожної компанії. Це допоможе відкоригувати шляху розвитку підприємства і зробити його максимально привабливим для інвесторів. Адже саме вони допоможуть розширити виробничі можливості при правильному підході до справи.