Коефіцієнт стійкості. Фінансова стійкість підприємства

Будь-який бізнес має бути прибутковим і приносити прибуток своїм власникам. У моменти розширення або збільшення виробничих потужностей керівництво може прийняти рішення про використання додаткового позикового капіталу.

Фінансова стійкість підприємства — показник, який характеризує незалежність компанії від зовнішніх ресурсів. Його використовують при аналізі самодостатності бізнесу, того, наскільки він може ефективно обходитися без залучених коштів ззовні.

Для всебічного дослідження економісти використовують різні коефіцієнти стійкості підприємства. Тільки таким чином можна провести об’єктивне порівняння активів і пасивів балансу, щоб з’ясувати те, наскільки компанія здатна задовольнити наявні потреби власним капіталом.

Показники фінансової стійкості аналізуються з допомогою коефіцієнтів. Розглянемо найпоширеніші з них.

Коефіцієнт автономії

Його також називають коефіцієнтом фінансової незалежності. З його допомогою вдається побачити, яку частку займають власні кошти компанії в структурі всього доступного капіталу.

Він вважається базовим, який допомагає встановити, який обсяг власного капіталу є в активах підприємства.

Як провести розрахунок коефіцієнта стійкості?

Для того щоб дізнатися значення коефіцієнта автономії, потрібно використовувати наступну формулу:

Ка = Кс / А,

де:

  • Ка – коефіцієнт автономії;
  • Кс – власний капітал (рядок балансу №1300);
  • А – активи компанії (рядок балансу №1600).

Встановлено, що нормальним цей коефіцієнт стійкості буде в тому випадку, коли його значення знаходиться в межах 0,5-0,7.

Це означає, що власний капітал має становити 50-70% від всієї суми активів. В такому випадку коефіцієнт стійкості буде показувати на те, що підприємство має порівняно хороший рівень фінансової незалежності.

Коефіцієнт фінансової залежності

Він допомагає встановити частку позикових коштів у загальному обсязі пасивів компанії. Такий коефіцієнт стійкості використовують для того, щоб зрозуміти рівень залежності від позикового капіталу, який використовується в якості фінансового джерела для здійснення господарської діяльності.

Його розраховують наступним шляхом:

Кфз = О / П,

де:

  • Кфз – коефіцієнт фінансової залежності
  • Про – загальні зобов’язання (рядки балансу № 1400, 1500, 1530, за вирахуванням заборгованості перед засновниками, рядок балансу №1540);
  • П – пасиви (рядок балансу №1700).

Причому «Про» повинні включати: борг перед власниками, довгострокові і короткострокові зобов’язання, прибутки наступних періодів, а також резерви на майбутні витрати.

Нормальним значення цього коефіцієнта виявиться тоді, коли він буде коливатися у проміжку 0,5-0,8. Це означає, що рівень зобов’язань не повинен перевищувати 50-80% від загального рівня пасивів компанії.

Якщо спостерігається інша ситуація, то варто переглянути структуру ресурсів, завдяки яким здійснюється господарська діяльність підприємства.

Коефіцієнт, що показує відношення позикового капіталу до власних коштів

Для того щоб отримати узагальнену інформацію про рівень позикових коштів у власному капіталі, використовують цей коефіцієнт стійкості. Формула для розрахунку наведена нижче. Він допомагає зрозуміти, яка кількість залученого капіталу припадає на одиницю власних ресурсів.

Розрахувати такий коефіцієнт стійкості можна наступним чином:

Кзс = Кз / Кс,

де:

  • Кзс – коефіцієнт, що показує відношення позикового капіталу до власних коштів;
  • Кз – позиковий капітал (рядки балансу №1500, 1400).

Зазвичай значення цього коефіцієнта порівнюють у динаміці. Предельн нормальним значенням є 0,7. Все, що вище говорить про те, що фінансова стійкість підприємства не є надійною, так як існує ризик невиконання своїх зобов’язань перед кредиторами щодо позикового капіталу.

Коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу

Якщо потрібно дізнатися частина оборотних засобів, які є власним капіталом, то використовується цей коефіцієнт стійкості.

Його можна розрахувати наступним чином:

Км = Осс / Кс,

де:

– Км – коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу;

– Осс – власні оборотні кошти підприємства (від рядка балансу №1300 потрібно відняти стор. №1100).

Аналізувати маневреність найкраще в динаміці. Природно, що цей коефіцієнт залежить від розміру позикового капіталу. Якщо значення знаходиться в межах 0,2-0,5, то маневреність вважається нормальною.

Відхилення від норми можуть свідчити про дуже великому рівні позикових коштів або різке збільшення суми власного капіталу.

Коефіцієнт, що показує відношення іммобілізованих коштів і мобільних активів

Використовуючи цей коефіцієнт фінансової стійкості, можна проаналізувати структуру капіталу. Він показує, скільки оборотних коштів припадає на необоротні активи.

Для розрахунку слід використовувати наступну формулу:

Км/і = Ао / Ано,

де:

– Км/і – коефіцієнт, що показує відношення іммобілізованих коштів і мобільних активів;

– Ао – оборотні активи (рядок балансу №1200);

– Авно – необоротні активи (рядок балансу №1100).

Так як нормативних значень даний показник не має, прийнято проводити його аналіз в динаміці. Якщо з плином часу цей показник зменшився, то це означає, що загальна сума необоротних активів збільшилася, і навпаки.

Коефіцієнт забезпеченості оборотного капіталу власними коштами

Такий коефіцієнт фінансової стійкості показує, яка кількість оборотних коштів може покрити власний капітал. Для проведення розрахунків варто використовувати наступну формулу:

Косз = (Кс – Авно) / Ат,

де:

– Косз – Коефіцієнт забезпеченості оборотного капіталу власними коштами.

Якщо значення цього коефіцієнта більше 0,1, то вважається, що компанія забезпечена власними коштами на належному рівні. Якщо ж показник менше, то варто задуматися про зниження кількості залучених позикових коштів у загальній структурі оборотного капіталу.

Адже в іншому випадку підвищується ризик банкрутства підприємства з наявністю непогашених боргових зобов’язань перед кредиторами.

Яким має бути значення коефіцієнта фінансової стійкості?

Вище були наведені різні показники та їх коефіцієнти, завдяки яким можна провести розрахунок фінансової стійкості підприємства. При їх аналізі варто зіставляти значення з тими, які вважаються допустимими.

Потрібно пам’ятати про те, що різні галузі характеризуються різними значеннями показників, що може бути пов’язано зі специфікою їх діяльності.

Тому до того як робити якісь висновки, необхідно провести приблизно такий же аналіз інших компаній, які аналогічні досліджуваної і здійснюють свою діяльність у тій же галузі.

Показники потрібно дослідити в динаміці

Будь розрахований коефіцієнт стійкості показує неповну картину, якщо його аналізувати тільки за поточним станом. Так, існують певні рамки, перебуваючи в яких, підприємство не вступає в зону ризику.

Але що робити, коли з року в рік цифри залишаються в передбачених межах, але при цьому мають різні значення?

З цим завданням допоможе впоратися аналіз динаміки змін таких показників. За рахунок такого дослідження можна побачити тенденції розвитку компанії в плані фінансової стійкості.

Як це виглядає? Наприклад, візьмемо умовні цифри для розрахунку коефіцієнта автономії.

У нашому випадку за 2014 рік він вийшов на рівні 0,66. Припустимо, що цей же показник у 2013 році був 0,55. Тобто протягом 2014 року коефіцієнт автономії збільшився на 0,11.

Які висновки можна з такої динаміки цього показника зробити? Враховуючи той факт, що показник автономії показує частку власного капіталу в активах, отримуємо позитивна зміна структури балансу.

Тобто частка власного капіталу зросла на 11%. Таке можливо, якщо у підприємства стало менше позикових коштів або з’явилися власні кошти, які перетворилися на власний капітал.

Це є позитивним явищем, яке збільшує загальну фінансову стійкість компанії. Така ситуація може бути в результаті прийняття правильних управлінських рішень з боку керівництва підприємства за зміни структури активів.

Таким же чином потрібно порівняти інформацію різних періодів і за іншими показниками. Це дасть можливість зрозуміти, в якому напрямку рухається компанія, збільшує вона свою фінансову стійкість і незалежність або, навпаки, накопичує кількість боргових зобов’язань, які можуть призвести до втрати платоспроможності.

Будь-який бізнес повинен прагнути бути незалежним від впливу зовнішніх факторів.

Висновок

Незважаючи на велику кількість коефіцієнтів, мета у них одна – показати рівень фінансової незалежності компанії від зовнішнього позикового капіталу.

Можна здійснити комплексний аналіз залежності підприємства від позикових коштів, використовуючи зазначені вище показники фінансової стійкості. Коефіцієнти допоможуть дати оцінку кваліфікації управлінського персоналу в питанні залучення, а також використання власного і позикового капіталу.

При здійсненні такого аналізу обов’язково варто враховувати галузевий фактор. В залежності від сектору економіки, в якому компанія здійснює свою господарську діяльність, може відрізнятися структура активів, співвідношення оборотних і необоротних активів, що, у свою чергу, вимагає більшого або меншого їх покриття позиковими засобами.