Коефіцієнт поточної ліквідності. Що показує коефіцієнт поточної ліквідності

Віктор Кузьмін
1 minute

Перед тим як почати говорити про те, що собою являє коефіцієнт поточної ліквідності, необхідно визначити ряд основних понять. Слід розібрати також джерела появи терміна.

Термінологія

Прикметник “ліквідний” має латинські корені. У перекладі це слово означає “рідкий”, “текучий”. Іншими словами, воно характеризує якусь легкість переміщення, руху. На початку 20-го століття слово “ликвидитет” було запозичене з німецької. По суті це поняття застосовувалось в банківській сфері.

Загальні відомості

Поняття “ліквідність” передбачає здатність активів підприємства легкої та швидкої мобілізації. Основні принципи використання терміна були відображені в економічній літературі. Підвищений інтерес до нього у другій половині 20-го століття був обумовлений збитковою діяльністю банків, що знаходилися у віданні держави, а також процесами формування комерційних фінансових установ. Вже в кінці 19-го століття провідні економісти того часу писали про важливість дотримання відповідності між термінами здійснення пасивних і активних операцій з позиції ліквідності.

Основні поняття

Під ліквідністю слід розуміти легкість при продажу, реалізації, перетворення матеріальних чи інших цінностей у фінанси. Отримані кошти використовуються при покритті дійсних зобов’язань. Іншими словами, ліквідністю можна називати здатність активів підприємства стає грошима легко і швидко, зберігаючи при цьому свою номінальну вартість фіксованою.

У кожній організації існують свої можливості покриття взятих на себе зобов’язань. Коефіцієнт поточної ліквідності показує, наскільки підприємство готове вчасно виконувати умови комерційних відносин зі свого боку. У процесі здійснення діяльності в компанії можуть виникати труднощі при продажу своїх активів.

У цих випадках говорять про так званий ризик ліквідності. Він обраховується як різниця між справжньою ціною активу і його ймовірну вартістю. При цьому враховуються і комісійні виплати. Під управлінням ліквідністю слід розуміти діяльність компанії по розміщенню своїх коштів, у результаті якої в короткий термін активи перетворюються в гроші.

Класифікація

Активи підприємства можуть бути низько-, високо – і неліквідні. Чим швидше і легше матеріальна цінність перетворюється в гроші, тим, зрозуміло, краще. Ліквідність будь-якого товару відповідає швидкості його реалізації за номінальною вартістю. При цьому не використовуються додаткові знижки. Коефіцієнт поточної ліквідності балансу для того або іншого активу підприємства встановлюється свій. За спаданням матеріальні цінності можуть розташовуватись наступним чином:

  • Фінанси в касах і на рахунках компанії.
  • Цінні папери (державні), банківські векселі.
  • Дебіторська заборгованість, видані позики. Сюди ж відносяться корпоративні папери (векселя, акції компаній, що котируються на біржі).
  • Складські запаси сировини та товарів.
  • Обладнання і машини.
  • Споруди і будівлі.
  • Незавершене будівництво.

Ринок

Коефіцієнт поточної ліквідності показує в даному випадку кількість угод купівлі-продажу товарів, що обертаються на конкретній торговій площадці. Високі цифри говорять про те, що число таких угод достатня. При цьому різниця у вартості покупки (ціна попиту) і продажу (ціна пропозиції) незначна. На такому ринку кожна конкретна угода не впливає на вартість товару.

Цінні папери

Так як розрахувати коефіцієнт поточної ліквідності фондового ринку можна за кількістю здійснюваних операцій, а також за величиною спреду, то чим більше перше і менше друге, тим вище здатність даної площадки. Різницю між max цінами на купівлю та min на продаж (спред) можна побачити в склянці торгового терміналу.

Способи здійснення угод

Існує два основних методи:

  • Ринковий. Він являє собою виставлення заявок на моментальне виконання за існуючими цінами на попит або пропозиція – задоволення тих, що з найкращого вартістю.
  • Котирувального. Він являє собою виставлення підприємством власних заявок на продаж або купівлю із зазначенням переваг за ціною.

Котирувальні заявки сприяють формуванню моментальної ліквідності ринку. При цьому інші учасники торгів можуть у будь-який момент продати або купити те чи інше кількість активів. Весь питання полягатиме в ціні, відповідно до якої можливо здійснити операцію.

Чим більше торгуемому активу виставлено котирувальних заявок, тим вище буде його миттєва ліквідність. Завдяки ринковим заявками інші учасники ринку можуть продати або придбати те чи інше число активів з переважною вартості. В даному випадку питання полягає у часу здійснення угоди. Чим більше число ринкових заявок, тим вище ліквідність торгового інструменту.

Гроші

Як правило, фінансів найвищий коефіцієнт поточної ліквідності в умовах певної економічної системи. Однак при цьому не завжди гроші можна швидко обміняти на товари. Приміром, у відповідності з резервними вимогами центральним банкам не можна направляти всі кошти в оборот. Зменшення або збільшення обмежень вивільняють або, навпаки, заморожують відповідну суму грошей.

Банк

При видачі кредиту у фінансовій установі зменшується кількість грошей. Чим більше видається коштів, тим вище ймовірність того, що може не вистачити активів для повернення депозитів. При виникненні подібної ситуації говорять про зниження ліквідності банку. Для того щоб її підвищити, підприємство застосовує обов’язкові резерви.

Також є можливість звернутися до Центрального банку за тимчасової позичкою. Вона буде розглядатися в якості додаткової ліквідності. Крім цього, в таких ситуаціях банк може розпродавати частину своїх активів. Ними можуть виступати, наприклад, цінні папери. Висока ліквідність стимулює фінансове підприємство на розміщення своїх коштів. Активи можуть бути вкладені в цінні папери.

Коефіцієнт поточної ліквідності

Current Ratio являє собою міру платоспроможності компанії, її можливості погашати дійсні (до року) зобов’язання. Значення коефіцієнта поточної ліквідності широко застосовується кредиторами при оцінці реального фінансового стану компанії. У західній економічній практиці це поняття відоме також як working capital ratio. Коефіцієнт поточної ліквідності (норматив його буде вказано нижче) відображає кількість рублів загального активу, що припадають на рубль наявних на даний момент зобов’язань.

Логіка обчислення

Розрахунок коефіцієнта поточної ліквідності здійснюється з метою відображення здатності підприємства погашати зобов’язання короткострокового характеру. В цьому випадку значення мають існуючі активи фірми. Іншими словами, якщо кошти компанії перевищують за кількістю прийняті зобов’язання, то підприємство вважається (принаймні, теоретично) успішно функціонуючим.

Коефіцієнт поточної ліквідності визначає розмір вищезазначеної різниці. Цифра може змінюватись у відповідності з видом діяльності або галуззю. Зростання, який показує коефіцієнт поточної ліквідності (формула його буде представлена нижче), в динаміці розглядається як вельми сприятлива тенденція.

Метод обчислення

Як отримати коефіцієнт поточної ліквідності? Формула представлена як відношення оборотних активів до наявних короткостроковими зобов’язаннями:

Ктл = ОА / ДО

Чисельник слід брати з активу, а знаменник, відповідно, з пасиву бухгалтерської статті. Так обчислюється коефіцієнт поточної ліквідності. Нормативне значення (у багатьох випадках і оптимальне) дорівнює 2 і більше. Але в світовій практиці для ряду галузей може використовуватися і інша цифра. Так, застосовується коефіцієнт поточної ліквідності (нормативний) 1.5. При зниженій цифрі (менше 1) мають місце ймовірні складнощі при погашенні підприємством своїх зобов’язань. Але при цьому необхідно подивитися фінансовий потік по операційній діяльності компанії.

У ряді випадків низький коефіцієнт поточної ліквідності цілком виправданий. Так, наприклад, в мережах роздрібної торгівлі або швидкого харчування знижені цифри компенсуються потужним потоком готівки. Як зазначають економісти, високий коефіцієнт поточної ліквідності також не дуже вітається. Це може означати короткострокове фінансування або недостатньо ефективне використання оборотних активів на підприємстві. Тим не менш кредитори все ж віддають перевагу компаніям з високими показниками, що відображають більш стійке положення організацій на ринку.

Інші цифри

Аналогічним коефіцієнту поточної є показник проміжної (швидкої) ліквідності. Однак обчислення останнього здійснюється у відповідності з більш вузьким колом активів. У цьому випадку в розрахунках не бере участь найменш ліквідна частина – виробничі запаси. В обчисленнях є своя логіка.

Вона складається не тільки в значно меншій ліквідності запасів. Важливо в даному випадку і те, що гроші, які можна одержати в процесі вимушеної реалізації ресурсів підприємства, що можуть становити суму меншу, ніж була витрачена на їх придбання. Так, наприклад, в рамках ринкової економіки досить типова ситуація, коли під час ліквідації підприємства виручка становить менше 40% від облікової ціни запасів. Розглянутий коефіцієнт згідно з відомостями із західних видань становить 1. Однак ця цифра вважається умовною. У процесі аналізу динаміки коефіцієнта необхідно враховувати всі фактори, що вплинули на його зміни.

Розташування активів підприємства

Оскільки розрахунок коефіцієнта поточної ліквідності здійснюється по балансу, необхідно згадати про відповідних групах. Активи розташовуються в порядку убування. Список виглядає наступним чином:

  • А1. Активи високоліквідні. До них відносять короткострокові вкладення і грошові кошти.
  • А2. Быстрореализуемые активи. Сюди відноситься короткочасна дебіторська заборгованість, платежі по якій очікуються протягом року після закінчення звітного періоду.
  • А3. Повільно реалізовані активи. До них відносять інші, не зазначені вище засоби.
  • А4. Важкі для реалізації активи. Сюди входять всі необоротні активні засоби.

Розташування пасивів

У цій групі елементи розташовуються по мірі збільшення періодів погашення зобов’язань. Перелік виглядає наступним чином:

  • П1. Зобов’язання, які є найбільш терміновими. У цю групу слід включити залучені кошти. Це, зокрема, поточна кредиторська заборгованість перед підрядниками та постачальниками, бюджетом, персоналом та ін
  • П2. Зобов’язання середньострокового характеру. До них відносять короткострокові позики і кредити, резерви майбутніх витрат та інші.
  • П3. Зобов’язання довгострокові. Вони входять в IV розділ балансу.
  • П4. Пасиви постійні. До них відносять власний капітал підприємства.

При визначенні ліквідності балансу необхідно зіставити підсумки по кожній категорії пасивів і активів. Ідеальним варіантом вважається той, при якому виконується наступне співвідношення:

  • А4 < П4;
  • А3 > П3;
  • А2 > П2;
  • А1 > П1.

Платоспроможність

Показник абсолютної ліквідності вважається найбільш жорстким критерієм при аналізі фінансового стану підприємства. Він відображає обсяг зобов’язань, які можуть бути погашені негайно при виниклій необхідності. У західній літературі рекомендована нижня межа – 0.2. У вітчизняних виданнях значення набагато нижче згаданого.

У зв’язку з тим, що розробка галузевих стандартів – питання майбутнього, в даний час на практиці слід здійснювати оцінку динаміки різних одержуваних цифр. При цьому аналіз бажано доповнювати порівняльною характеристикою доступних даних підприємств, що ведуть свою господарську діяльність в аналогічному напрямку.