Клопотання у цивільному процесі: види, правила подачі, терміни розгляду

Клопотання у цивільному процесі – заяви сторін у судовому процесі, спрямовані на вчинення процесуальних дій судом. Сюди включається і допит свідків, призначення експертизи, та інші прохання.

Що таке клопотання їх значення

Одне з прав, яке дається законом учаснику цивільного процесу, – подача клопотань. Воно прописано безпосередньо в законі. Клопотання у цивільному процесі спрямовані на вирішення будь-яких труднощів і питань, які виникають у сторони процесу.

Треба пам’ятати, що суд – нейтральний учасник процесу і проявляє ініціативу, коли закон прямо вказує на це. В іншому ж сторони повинні проявляти активність. Сподіватися на підказки суду не варто.

Судовий процес організований досить ліберально, і вимоги до процесуальних документів мінімальні. У той же час незнання деяких нюансів може призвести до відмови суду задовольнити клопотання або зробити результат марним. Це стосується своєчасності подання та правильність формулювань.

Різниця між клопотаннями і заявами

Закон дає права заявляти клопотання і подавати заяву. В чому між ними різниця? Незважаючи на використання в законі двох термінів, на практиці різниці між ними ніякої немає. І всі прохання до суду, як правило, іменуються заявами. Судді в цивільному процесі не роблять між ними будь-якої різниці. Завдяки цьому, цілком правомірно клопотання у цивільному процесі іменувати заявами. На їх прийняття судом це ніяк не вплине.

Види клопотань

Вони подаються з найрізноманітніших приводів. З якими проханнями звертаються сторони:

• Призначення експертизи.
• Забезпечувальні заходи.
• Прохання виключити докази з матеріалів справи.
• Витребування документів.
• Про процесуальних термінах і позовної давності.
• Виклик свідків.
• Уточнення вимог і (або) підстав позову.

Перераховані клопотання у цивільному процесі є типовими. В ході розгляду можуть виникати різні питання і проблеми, які потребують втручання суду. Така позиція підтверджується тим, як сформульовано законодавство.

Своєчасність подання заяви

Згідно ЦПК клопотання у цивільному процесі заявляють на стадії попереднього засідання. За загальним правилом, робити це пізніше не забороняється, однак суддя має право проігнорувати пізно заявлену прохання. Виняток можливий у випадках, коли є поважні причини, які учасник справи в змозі обґрунтувати.

Втім, на практиці клопотання заявляють чи не протягом усього розгляду, і судді розглядають їх по суті. Тим не менше про своїх клопотаннях варто говорити як можна раніше.

Якщо відповідач або один з них, якщо їх кілька, був залучений до процесу пізніше і не був присутній на першому засіданні, йому дається право викласти свої прохання до суду при першій явці.

Як правильно подати

Всі документи бажано подавати через канцелярію, де на другий копії ставиться відмітка про прийняття документа. Заяви можна подавати разом з позовом або після позову протягом усього процесу між засіданнями. Потім в залі суду за ним буде прийматися рішення.

Клопотання відповідача в цивільному процесі чи іншої сторони подаються або в усній, або у письмовій формі. Якщо суддя не зацікавлений у справі і веде себе в рамках закону, то звернення з усними проханнями у засіданні допустимо при мінімальних ризиках несумлінного поведінки судді. Наприклад, недобросовісні судді роблять так, що в протоколі не відзначаються усні заяви однієї з сторін, і довести що-то потім дуже складно. Письмова ж фіксація являє собою своєрідну страховку.

Уникати усного клопотання у цивільному процесі чи ні, залежить від обставин.

Відмова від заяв

Відмова від клопотання у цивільному процесі не передбачено, але, враховуючи специфіку розгляду, цілком припустимо. Як дивляться на це судді? Для них подібні заяви – лише ще одне клопотання. І приймається чи ні, визначається тим, наскільки прохання відповідає закону. Якщо вона йде на шкоду стороні (особливо дитині або підопічному), у заяві просто відмовлять.

Суддя може бути обережними, якщо прохання виходить від представника. Змови представників – нерідке явище, а у судді можуть згодом виникнути проблеми. Чого тільки коштує судді скасування рішення.

Загальні правила оформлення

Заяви складаються за певною схемою, незважаючи на те що закон не пред’являє до них будь-яких вимог. Як виглядають якісні зразки клопотань?

• найменування суду;
• ПІБ судді, який розглядає справу;
• відомості про учасника процесу, який подав заяву;
• номер справи, його суть (хто з якими вимогами звернувся);
• виклад обставин, що змусили звернутися з проханням;
• посилання на норми законодавства;
• прохання до суду (витребувати документ, призначити експертизу і т. д.).
• підпис, дата направлення.

Деякі юристи, заощаджуючи час і папір, вписують клопотання прямо в текст позову, оскільки їм не доводиться створювати зайвий документ.

Важливий момент – чіткість формулювань. Якщо вона неправильна або недостатньо чітка, суддя обгрунтовано відмовить у заяві. Нижче розглянуто окремі види клопотань і нюанси їх складання.

Тим більше, що відрізняються між собою зразки клопотань і бланки. У зразку сформульовано готове вимогу, у бланку вказується: куди і що вписувати. І громадяни нерідко роблять суттєві помилки, заявляючи прохання до суду і отримуючи відмови з формальних підстав.

Як суд відповідає

Закон зобов’язує суд приймати рішення за заявленим прохання після того, як інші учасники процесу висловляться з цього приводу. При цьому строк розгляду клопотання у цивільному процесі не передбачено.

Деякі судді, займаючись складними справами, дають сторонам висловити свої прохання, але приймають по них рішення не відразу, а через деякий час. Зазвичай все вирішується в рамках одного засідання. Як правило, суддя приймає рішення на місці, не вдаючись в дорадчу кімнату.

Якщо ж суддя необґрунтовано затягує дозвіл клопотань, сторона має право скаржитися голові суду на тяганину з проханням вжити заходів для прискорення розгляду.

Негативне рішення суду з клопотанням дозволено оскаржити. Якщо на скаргу об’єктивно немає часу, то ж клопотання можна подати при розгляді справи по суті в апеляційній інстанції.

Призначення експертизи

Експертиза – дослідження, проведене фахівцем у галузі науки, мистецтва, дає відповіді на запитання, поставлені судом.

Клопотання про призначення експертизи в цивільному процесі подають і відповідачі, і позивачі, суд сам має право ініціювати її призначення. Суддя формально не зобов’язаний погоджуватися з її проведенням.

Суддя пропонує сторонам:

• питання, на які повинен відповісти експерт;
• організацію, в якій вона буде проводитися;
• надати матеріали для дослідження.

На практиці суд сам вирішує, де проводиться експертиза і які питання ставити перед експертом, сторони залишають все на його розсуд. Майже у всіх справах застосовується стандартний набір питань, і сторони рідко проявляють ініціативу.

В одних випадках достатньо заяви про проведення експертизи, в інших треба довести її необхідність. Наприклад, призначення психіатричної експертизи дозволяється, якщо є факти, що підтверджують психічний розлад.

Забезпечувальні заходи

Арешт рахунків, іншого майна застосовується в якості обмежувального заходу, не дає відповідачу укрити своє майно, щоб на нього неможливо було накласти стягнення.

Клопотання про забезпечення позову в цивільному процесі дозволяється подавати на будь-якій стадії процесу. Однак подати його раніше позову не можна.

В позовній заяві позивач вказує, з яких причин вважає потрібними забезпечувальні заходи, які саме, і на яке майно.

Суддя приймає рішення нікого не викликаючи відразу ж після отримання заяви. Погодившись із заявником, він надсилає йому копію ухвали для передачі приставу-виконавцю. Він вже займається розшуком майна.

Судовий акт про заборону операцій з нерухомістю та автомобілями направляється відразу ж в органи Росреестра і ГИБДД. Як тільки відмітки про заборону вносяться в реєстри, угоди стають неможливими.

Питання про докази

Докази – це відомості про факти, що мають значення для справи. Відомості черпаються з показань свідків, документи (довідки, акти тощо), показань свідків.

Їх прийняття судом залежить від двох критеріїв:

• яке вони мають відношення до обставин спору;
• законність отримання.

Сторона, яка вважає, що воно не відповідає вимогам закону, володіє одним правом: подати клопотання про виключення докази в цивільному процесі. Наприклад, свідчення чи документ не відповідають іншим матеріалам справи, є достовірними.

Під законністю розуміється: видано документ у межах повноважень і в обумовленому порядку.

Часто піднімається питання про справжність документу. Судді, отримуючи в якості доказів документи від учасників процесу, перевіряють їх, подаючи запити. На жаль, подібна перевірка не завжди здійсненна. Якщо є сумніви в справжності, учасник судового процесу має право заявити про це, і суд направить документ на експертизу.

До такого доходить рідко, наголошується, що документ не відповідає законодавству і тому не приймається. Навіть з показаннями роблять простіше: суд відзначає своє критичне до них ставлення, не застосовуючи кримінальних санкцій до свідків.

Витребування документів

Відкритий доступ до деякими відомостями заборонено безпосередньо. Наприклад, охороняється законом нотаріальна таємниця, обмежений доступ до актів РАГСУ. Іноді документи просто відмовляються видавати, посилаючись на внутрішньовідомчі акти або ігноруючи запити.

Клопотання складається з посиланням на законодавчий акт, що забороняє вільний доступ до документів або відмова від організації чи органу. Якщо письмову відмову не видавався, потрібні докази направлення запиту або заяви. Це або копія з вхідним номером або квитанцією з пошти.

Обов’язково вказується місце зберігання документа, адресу організації, якій суд направить запит.

Заяви про терміни

Одна група строків встановлюється процесуальним законодавством, друга – матеріальним, терміни позовної давності.

І ті й інші відновлюються або продовжуються, заборона на продовження або відновлення передбачається виключно законом.

Всі заяви в суді приймаються за умови дотримання названих термінів. Якщо його пропущено, суд повертає заяву, вказуючи на необхідність прохання про відновлення. Заявник зобов’язаний прикласти докази поважності пропуску або докази того, що термін взагалі не був пропущений. Наприклад, час на подачу скарги щодо деяких рішень починає текти з моменту отримання особою відомостей або документів.

Заява додається до позову або іншого документа або поєднується з ним.

Заяви про свідків

Свідки по справі – особи, яким щось відомо про обставини спору. Їх ще можуть залучати для дачі пояснень. Наприклад, нотаріуса просять дати пояснення щодо виданих або посвідчених ним документів.

У заяві про виклик сторона зобов’язана повідомити суд: які відомості може надати людина, його особисті дані (ПІБ, адресу проживання).

На практиці явку свідка в суд забезпечують боку, примусового приводу в цивільних процесах не зустрічається, незважаючи на таку можливість з точки зору закону. Погоджуватися чи ні з залученням свідка, вирішувати суду.

З усіх доказів, слова свідків оцінюються як менш вагомі в порівнянні з документами.

Уточнення вимог

Закон передбачає уточнення підстав позову і позовних вимог. В першому варіанті це обставини, на які посилається позивач, у другому – безпосередні вимоги позивача зобов’язати, стягнути тощо). Уточнення пов’язано з конкретизацією (наприклад, доповнений перелік документів або речей, які вимагають передати тощо).