Види клірингу
Залежно від учасників діяльності виділяють:
Простий кліринг. Це розрахунок зобов’язань як для кожного учасника, так і для кожної угоди.
Багатосторонній. Він передбачає розрахунок зобов’язань у сукупності.
Централізований. Він заснований на проведенні трансакцій через рахунки клірингової компанії. При цьому вона володіє всіма правами учасників угоди.
Названа компанія має право самостійно не тільки визначати, яким видом клірингу краще скористатися, але і поєднувати їх. У разі якщо зобов’язання по цінних паперах або грошових потоків мають однорідний характер, то посередницька організація може провести неттінг (залік) даних зобов’язань.
Типи клірингових трансакцій
В залежності від способів посередницької діяльності розрізняють:
Банківський кліринг. Він існує в тих країнах, де банківський сектор активно взаємодіє і розвивається. Передбачає розрахунки між банками в безготівковій формі. Основною умовою є взаємозалік рівнозначних грошових платежів.
Валютний кліринг. Відноситься до міжнародної системи зобов’язань. В даному випадку розрахунки можуть здійснюватися не тільки за встановленими цінами – для цього може бути розроблена спеціальна клірингова валюта. До даного способу клірингу вдаються, якщо учасники не мають конвертованої валюти для взаємних розрахунків. Звичайно, можна розрахуватися золотом, але, як правило, такі ресурси у багатьох державах є обмеженими.
Товарний. Він представлений системою розрахунків між біржею і ринком товарів.
