Класифікація нормативних актів за юридичною силою в Російській Федерації

Закони та підзаконні акти

У групі нормативних правових актів РФ юридичної сили більшою мірою володіють закони, а також видані під їх початком підзаконні акти. Кожен закон дуже важливий для держави тому, що в його вмісті в обов’язковому порядку містяться відомості щодо прав, свобод та обов’язків як простої людини і громадянина, так і юридичних осіб у певній сфері юридичної життя держави і суспільства.

Серед усіх законів величезне значення має Конституція РФ, яка передбачає не тільки права і свободи громадян країни, а також осіб з іншими статусами, але ще і визначає статус країни, а також деяких її важливих органів.

Крім конституції в законодавчій базі, є інші закони і кодекси, в яких найбільш чітко відображені правові особливості поведінки в різних сферах життєдіяльності. Наприклад, суть відносин, пов’язаних з використанням землі відображені в статтях Земельного кодексу. Точні заходи покарань за вчинення злочинів і проступків, а також опису самих діянь, за які покладається відповідальність, прописані в статтях Адміністративного і Кримінального кодексів, а тонкощі правовідносин, пов’язаних з веденням спільного побуту, укладенням шлюбу, вступом у спадок, розглянуті в Сімейному кодексі, а також частково в Цивільному.

Підзаконними актами – це всі документи нормативного характеру, які видаються до окремих законів певними органами виконавчої влади, в компетенції яких знаходиться розв’язання галузевих питань, відображених у документі. Крім цього, орган, який видає підзаконний акт, неодмінно повинен володіти правом законотворчості. Підзаконні акти в Росії видаються федеральними відомствами, міністерствами, а також іншими органами виконавчої влади. Кожен підзаконний нормативно-правовий акт повинен в точності відповідати всім нормам законів РФ, і не суперечити їм ні в якій частині.

Ще одним поширеним видом нормативних правових актів є договори. Яскравими прикладами договорів, які мають силу нормативно-правового акта, є колективні, які укладаються на підприємствах між працівниками в особі профспілки та руководствующим органом або одноосібним начальником всієї організації. Даний вид нормативного правового акта має локальний характер і широко застосовується в сфері трудового права.