ІП на ОСНОВІ, звітність і податки: загальна система

Віктор Кузьмін
1 minute

Багато індивідуальні підприємці для спрощення звітності та економії застосовують податкові спецрежими. Але тим не менш ІП на основній системі оподаткування сьогодні не рідкість. Найчастіше це усвідомлений вибір, який продиктований рішенням сплачувати ПДВ для зручності партнерів. Рідше у суб’єкта просто немає іншого варіанту. Наприклад, якщо він не відповідає критеріям спецрежимів або ж вийшов за встановлені для них ліміти. Далі докладно розберемо податки і звітність ІП на ОСН.

Особливості статусу ІП

Підприємець як платник податків має двоякий статус. З одного боку, він веде економічну діяльність, отримує доходи і сплачує пов’язані з цим податки. З іншого боку, він є звичайною фізичною особою, яке також має певні податкові зобов’язання. Таким чином, податки ІП складаються з двох частин — особистої і підприємницької.

Особисті податки ІП на ОСНОВІ, тобто платежі, не пов’язані з його підприємницькою діяльністю, залежать від того, чим він володіє. Це так звані податки на власність фізичної особи. До них відносяться:

  • податок на транспорт;
  • податок на майно — квартиру, будинок, дачу;
  • податок на земельну ділянку;
  • водний податок — на свердловину або колодязь.

Сплата цих податків підприємцем проводиться так само, як і будь-якою фізичною особою. Ніякої звітності ІП на ОСНО за ним не подає.

Податки ІП на загальному режимі

Перебуваючи на ПІДСТА, ІП сплачують такі податки, пов’язані з підприємницькою діяльністю:

  • ПДФО з власного доходу, якщо у звітному періоді він є.
  • ПДФО за своїх співробітників як податковий агент. Підприємці, що не залучають найману працю, від податку звільнені.
  • ПДВ. Сплачується з реалізації більшості товарів та послуг, хоча існує і чимало виключень.

    • Те, яку звітність ІП на ОСНОВІ повинен представити і які податки сплатити, залежить від специфіки його діяльності. Адже деякі податки пов’язані з галузевими особливостями. До них відносяться акцизи, НДПІ, водний податок при здійсненні промислового водозабору, збори за полювання і рибальство і деякі інші.

    Необхідно пам’ятати, що податки і збори бувають як федеральні, так і встановлені на регіональному або місцевому рівні. Це означає, що в окремих суб’єктах місцевостях можуть діяти різні ставки і навіть власні платежі. Зокрема, в Москві є торговий збір, який підлягає сплаті в тому числі і підприємцями, що потрапляють під його критерії.

    Відокремлено від податків стоять страхові внески. І тут знову спливає двоїстий статус ІП — як особи, що працює на себе, і як роботодавця. Підприємець зобов’язаний сплачувати внески — власні і за найнятих осіб, а також подавати за останніми платежів звітність. ІП на ОСНО без працівників сплачує внески тільки за себе — за ним звітності немає.

    ПДВ

    У загальному випадку реалізація на території Росії обкладається ПДВ. Він нараховується продавцем додатково до вартості товару (послуги) і включається в його ціну. Нарахування ПДВ проводиться по кожній операції і відображається окремим рядком у рахунку-фактурі. Цей документ повинен бути оформлений постачальником не пізніше 5-денного терміну з дати відвантаження товару (надання послуги) або з дати надходження грошових коштів з цих подій відбудеться раніше.

    В даний момент існують три ставки ПДВ:

    • 18% — базова ставка;
    • 10% — пільгова ставка, яка діє у відношенні багатьох продовольчих та дитячих товарів, медичних виробів і друкованої періодики;
    • 0% — ставка, застосовувана для експортних операцій.

    Обчислений ПДВ можна зменшити на розмір відрахувань — суму вхідного податку, зазначеного в отриманих від постачальників рахунках-фактурах. Підсумкова сума і буде становити ПДВ до сплати. З урахуванням деяких особливостей застосування відрахувань іноді може вийти від’ємна різниця, що підлягає відшкодуванню, тобто поверненню з бюджету. Однак слід пам’ятати, що при цьому в обов’язковому порядку проводиться додаткова перевірка, і від підприємця можу вимагати підтверджуючі документи.

    Подавати декларацію з ПДВ потрібно по закінченні кожного кварталу. Терміни подання: за 1-й квартал — 25 квітня, за 2-й — 25 липня, за 3-й — 25 жовтня і за 4-й — 25 січня наступного року. Здача звітності ІП на ОСНО з ПДВ проводиться строго в електронному вигляді.

    ПДФО

    Прибутковий податок ІП сплачується з суми, що становить різницю між доходами і витратами. При цьому враховуються доходи від підприємницької діяльності та документально підтверджені витрати (професійні відрахування). Для ПІДПРИЄМЕЦЬ діє стандартна ставка ПДФО — 13%.

    Звітність ІП на ОСНО з податку на дохід починається з заповнення форми 4-ПДФО. Вона призначена для відбиття передбачуваного доходу фізособи і подається при його первинному отриманні. Термін подання — не пізніше 1 місяці і 5 днів від дати отримання першого доходу. Також ця форма подається у разі, якщо дохід підприємця збільшиться або зменшиться більш ніж на 50%. На підставі даних 4-ПДФО інспекція розрахувати авансові платежі. Сплачуються вони в наступному порядку:

  • Половина суми авансових платежів перераховується за перше півріччя. Термін сплати — до 15 липня.
  • По 1/4 суми сплачується за липень—вересень і жовтень—грудень. Строки сплати — до 15 жовтня і до 15 січня відповідно.

    • До 30 квітня ПІДПРИЄМЕЦЬ подає звіт за формою 3-НДФЛ за минулий рік. Вона служить для обчислення податку до сплати з урахуванням фактично отриманого доходу і авансових платежів. Доплатити ПДФО за підсумками року не пізніше 15 липня. Якщо ж авансові платежі перевищили суму податку до сплати, переплату з бюджету можна повернути.

    ПДФО за співробітників

    Якщо у ВП є кадри, то він зобов’язаний виконати роль податкового агента з ПДФО. Це означає, що він повинен нарахувати та утримати податок з виплат своїм працівникам, а далі перерахувати його до бюджету.

    Податкової базою є доходи працівника за місяць, зменшені на величину податкових відрахувань (майнових, на дітей, на лікування, на освіту). Варто врахувати, що ПДФО не обкладаються всі доходи фізособи — деякі з них в базу не включаються. Зокрема, не оподатковуються ПДФО компенсації, допомоги по вагітності, подарунки в межах 4 тис. рублів і деякі інші види доходів.

    Ставка ПДФО — 13%. Вона застосовується для громадян РФ. Якщо ж найняті нерезиденти, то ставка складе 30%. У загальному випадку податок перераховується до бюджету відразу, коли виплачується дохід або не пізніше наступного дня. Але є винятки. Наприклад, ПДФО з відпускних та допомог з тимчасової непрацездатності, в тому числі за дітей, може бути сплачений не пізніше закінчення місяця, в якому виплачені ці доходи.

    З прибутковим податком найнятих фізосіб пов’язано кілька форм звітності. ІП на ОСНО з працівниками повинен представити в ИФНС:

    • довідку на кожного працівника за формою 2-ПДФО — за минулий рік подається до 1 квітня;
    • розрахунок 6-ПДФО — щоквартально, протягом першого місяця після закінчення звітного кварталу;
    • відомості про чисельність працівників — до 20 січня за попередній рік.

    Страхові внески за себе

    Власні внески на обов’язкове страхування сплачуються підприємцем незалежно від того, отримав він в поточному періоді дохід чи ні. Базовий розмір внесків у 2017 році прив’язаний до МРОТ. Проте вже з наступного року цієї прив’язки не буде. Внески ІП за себе до Пенсійного фонду з доходу менш 300 тис. рублів установлені у вигляді фіксованої суми:

    Доходи понад 300 тис. рублів, як і раніше, будуть оподатковуватися за ставкою 1%. При цьому максимальна сума внесків не буде перевищувати 8-кратний розмір МРОТ.

    Медичні внески будуть сплачуватися в наступному розмірі:

    Внески за застрахованих осіб

    Підприємець повинен сплатити страхові внески з виплат застрахованим особам, тобто своїм працівникам, а також подати кілька форм звітності. ІП на ОСНО в цьому випадку сплачує внески за такими ставками:

    • на пенсійне страхування — 22%;
    • на соціальне — 2,9%
    • на медичне — 5,1%.

    Це базові ставки, діючі для сум доходів, що не перевищують певну граничну величину. Якщо доходи перевищили цю планку, то для розрахунку будуть застосовуватися більш низькі ставки (за винятком медичних внесків). Крім того, знижені ставки внесків існують і для окремих категорій платників.

    Також ІП-роботодавці сплачують внески на страхування від нещасних випадків, або як їх ще називають, на травматизм. Ставка, за якою обчислюються ці внески, залежить від специфіки діяльності підприємця і варіюється від 0,2 до 8,5%. Щоб дізнатися, який саме ставкою ПІДПРИЄМЕЦЬ повинен сплачувати внески на травматизм, йому необхідно підтвердити основний вид діяльності, подавши до ФСС відповідну форму. Робити це потрібно щороку не пізніше 15 квітня.

    Яку звітність здає ІП на ОСНОВІ по страхових внесках

    Підприємець-роботодавець повинен подавати кілька форм за застрахованим особам в ИФНС і фонди. Для цих звітів також передбачені різні періоди подання та строки. Звітність ІП на ОСНО з працівниками включає:

  • Розрахунок по страхових внесках. Починаючи з 2017 року, він замінив форму РСВ-1 і тепер подається не в ПФР, а в ИФНС.
  • 4-ФСС. Подається до Фонду соціального страхування раз на квартал. Термін подання — до 20 (для електронної форми — до 25) числа першого місяця наступного кварталу.
  • СЗВ-М, що містить відомості про застрахованих осіб. Подається в Пенсійний фонд щомісяця до 15 числа наступного місяця.
  • СЗВ-СТАЖ — нова форма про стаж працівників, яку вперше потрібно буде подати в ПФР за 2017 рік. Термін — до 1 березня наступного року.

    • ІП на ОСНОВІ: нульова звітність

    Буває, що підприємець зареєструвався, але діяльності так і не почав або тимчасово її зупинив. Однак це не означає, що йому не потрібно подавати звітність. У такому разі за деякими платежами він повинен подати форму з нульовими показниками.

    Якщо підприємець не використовує найману працю, то при відсутності діяльності він подає нульові декларації з ПДВ і 3-ПДФО. Якщо працівники є, то до згаданих форм додадуться:

    • Розрахунок по страхових внесках (нульовий);
    • форма 4-ФСС (нульова);
    • СЗВ-3 (з даними).

    Оскільки у звітному періоді не було ніяких операцій, в тому числі виплат доходу працівникам, то і внески також будуть дорівнюють нулю. Тому Розрахунок по страхових внесках і 4-ФСС подаються з нульовими показниками. При цьому 6-ПДФО і 2-ПДФО не подаються — раз не було виплат, то обов’язки податкового агента у ІП не виникає. А ось форма СЗВ-М в принципі не містить показників, що залежать від ведення діяльності, тому подається заповненою.

    Про ведення обліку

    Згадані вище правила звітності відносяться до податкового обліку. Що стосується бухгалтерської звітності за рік, ІП на ОСНОВІ, як і інші підприємці, від неї звільнені. Не вони зобов’язані вести бухгалтерський облік, тобто застосовувати план рахунків і складати проводки.

    Але це не означає, що операції ІП можна взагалі ніяк не фіксувати. Для їх відображення підприємець заповнює книгу обліку доходів і витрат. Крім цього, якщо ПІДПРИЄМЕЦЬ сплачує ПДВ, він зобов’язаний відображати операції в книзі покупок і книзі продажів.

    Крім того, у ІП можуть бути інші об’єкти обліку, наприклад, основні засоби, кадри, операції по касі. Все це вимагає ведення відповідних реєстрів та оформлення. Ну і звичайно ж, підприємець жодним чином не звільняється від «первинки» — актів, рахунків-фактур, накладних та інших документів.

    Підіб’ємо підсумки

    Отже, звітність ІП на ОСНОВІ багато в чому залежить від того, чи є у нього наймані працівники. Якщо такі відсутні, то підприємець у загальному випадку сплачує ПДВ, ПДФО та страхові внески за себе. Основними формами звітності є декларація з ПДВ і 3-ПДФО. Якщо використовується наймана праця, до зазначених вище платежів додається ПДФО за співробітників і обов’язкові внески за застрахованих осіб. А ось перелік звітних форм підприємця-роботодавця набагато «багатший».

    Крім того, необхідно знати про регіональних і місцевих особливостей оподаткування, а також про галузевих платежах (акцизи, ПВКК та інші). І не варто забувати, що підприємець залишається звичайним громадянином. Тому при наявності об’єктів оподаткування він зобов’язаний сплачувати податки на власність — нерухомість, транспорт, землю. Вони сплачуються за повідомленнями податкових органів і не вимагають подання будь-яких форм.