Хто є субєктом малого підприємництва? 209-ФЗ «ПРО розвиток малого і середнього підприємництва в Російській Федерації»

Віктор Кузьмін
1 minute

Законодавчо оформити існування власної справи зовсім не складно: достатньо подати у відповідні органи всі необхідні документи. Але мати хоч найменше уявлення про основні обов’язки і, звичайно, права, які дає той чи інший юридичний статус, необхідно. Хто є суб’єктом малого підприємництва і що відрізняє його від інших бізнесменів? Як можна користуватися цим статусом в цілях розвитку своєї справи і що необхідно для його отримання?

Хто вважається малим підприємцем?

Почати слід з того, хто є суб’єктом малого підприємництва – які необхідно дотримати умови, щоб потрапити в цю категорію бізнесменів.

Перший критерій – це обсяг доходу, отриманого компанією протягом року. Фірма не повинна заробити більше 800 мільйонів рублів протягом попереднього року. Вираховується ця сума без урахування ПДВ. Тобто реальна виручка компанії (якщо брати ставку податку на додану вартість, що дорівнює 18 %) може становити до 944 мільйонів.

Друга умова стосується штату співробітників, що має підприємство. Для того, щоб бізнес вважався малим, трудитися на благо компанії має не більше ста чоловік.

І завершує критерії малого підприємництва пункт про капітал. У статутному капіталі бізнесу частка зовнішнього фінансування не повинна перевищувати 49 %. Варто відзначити, що цей останній пункт піддавався перегляду в 2015 році: раніше бізнес зізнавався малим за умови, що в його статутному капіталі – не більше 25 % чужих коштів. Таким чином, поправки, внесені до законів про малому підприємництво, дозволили суттєво збільшити кількість підприємств, які підпадають під цю категорію.

Статистичні дані

Виходячи з інформації, яку надає єдиний реєстр суб’єктів малого підприємництва, можна сказати, що найбільшу кількість невеликих бізнесів потрапляють в категорію «микропредпиятий»: їх річна виручка не перевищує 120 мільйонів рублів, а штат налічує 15 осіб. Правда, їм не надаються жодні поступки через малі розміри – їх правовий статус абсолютно не відрізняється від того, який мають компанії з більшою виручкою і великою кількістю співробітників.

Для селянсько-фермерських господарств критерії малого підприємництва діють не в повній мірі: вони не мають статутного капіталу. Тому зарахувати до суб’єктів малого бізнесу СФГ можна тільки за розмірами штату співробітників і одержуваного ними доходу.

Як отримати підтримку?

Як відомо, підтримка малого і середнього підприємництва здійснюється на державному рівні. Але як же потрапити в ці категорії бізнесу, щоб цю саму підтримку отримувати?

Бізнесмену не потрібно самому займатися доказанием своєї приналежності до тієї чи іншої групи підприємців: це за нього зроблять податкові органи. Так, наприклад, інформацію про зароблені кошти можна без праці знайти у звітах, які компанія подає у відповідні органи, більше того, необхідні дані фіксуються й у податкових регістрах. Про кількість персоналу контролюючі органи також дізнаються звітів, які зазвичай подаються бізнесменами до 20 січня. Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і папери про створення підприємства містять потрібні дані про засновників бізнесу та їх частки у його капіталі. Так що хвилюватися про те, що відповідні органи не встановлять, хто є суб’єктом малого підприємництва і може розраховувати на допомогу держави, не варто.

Особливості оподаткування

Чим відрізняється оподаткування суб’єктів малого підприємництва від загальноприйнятого? Як мінімум тим, що деякі бізнесмени, які потрапляють в цю категорію, отримують так звані податкові канікули – офіційний дозвіл не сплачувати обов’язкові відрахування в державні протягом певного періоду часу. Єдине обмеження – на такі канікули компанія може розраховувати тільки в тому випадку, якщо вона подала прохання про пільги протягом календарного року з моменту свого відкриття.

Сфери малого бізнесу, в яких діють податкові канікули, визначаються регіонально, але термін звільнення від додаткового навантаження однакові по всій країні – два роки. Наприклад, в центральному регіоні, а конкретніше в Московській області, право на пільги мають підприємства з 30 сфер діяльності, причому не тільки виробничої, а й наукової сфер. Оренбурзька область і Республіка також пропонують своїм бізнесменам тимчасове звільнення від сплати податків, правда, список видів діяльності, якими можуть займатися такі компанії, набагато менше, ніж у Москві. Курганська область надає пільги лише мікропідприємствам (про те, хто потрапляє в цю категорію, йшлося трохи вище).

Зберігання готівки

Закон про розвиток малого і середнього підприємництва в Російській Федерації встановлює інші пільги для деяких категорій бізнесменів.

Наприклад, індивідуальні підприємці не зобов’язані обмежувати кількість збереженої у них готівки. Рішення про те, яку суму коштів залишити в касі, яку здати інкасаторам, а яку відразу ж пустити на розвиток бізнесу, залишається за самим підприємцем. Варто зазначити, що цей закон далеко не новий – його запровадили ще у 2014 році, правда користуються ним далеко не всі. Незважаючи на те, що згідно 209-ФЗ (саме цей закон регулює діяльність малого і середнього підприємництва, ма), ліміти офіційно не існують, глава підприємства зобов’язаний видати наказ про те, що він скасовує їх у своїй фірмі. Якщо такого документа у компанії немає, при перевищенні суми готівкових коштів в касі керівник може бути покараний за адміністративне правопорушення – за це йому доведеться виплатити 50 тисяч рублів штрафу.

Бухгалтерська звітність

Бухгалтерська звітність суб’єктів малого підприємництва також відрізняється від тієї, яку подають більш великі компанії. Бізнесмени з першої категорії мають право користуватися спрощеною звітністю та подавати необхідні дані в скороченому вигляді. Крім того, терміни перевірок та цієї звітності, інших, не пов’язаних з оподаткуванням, сфер діяльності компанії, також скорочені.

Викуп орендованої власності

Згідно 156-ФЗ і 209-ФЗ, федеральним законам, що регулюють підприємницьку діяльність, малі підприємці отримують першочергове право на викуп тієї власності, яку вони орендують у держави або муніципалітету. Проблема тут лише в тому, що подібні переваги будуть зберігатися тільки до 1 липня 2018 року.

Фінансова підтримка

Державна підтримка малого та середнього підприємництва дає право компаніям, що потрапляють в цю категорію, розраховувати на субсидії, пільгові кредити, майнову підтримку, а також консультаційну допомогу від держави.

У можливих видах державної підтримки для малих і середніх підприємців, можна виділити наступні:

  • Субсидії:
    • Компаніям, засновниками яких є люди у віці до 30 років включно, – 200 тисяч рублів для придбання основних об’єктів.
    • Сільському господарству – для реалізації бізнес-проектів сільськогосподарських споживчих кооперативів (25 % витрат, при цьому сума не перевищує 2 мільйони рублів), для підтримки племінного тваринництва, для придбання необхідної техніки та обладнання (повернення 30 % витрат), для придбання насіння певних культур.
    • Повернення коштів, витрачених на технічне переозброєння і освоєння нової продукції – компенсується не більше 15 мільйонів рублів. Видаються лізингоодержувачів і позичальникам для виконання боргових зобов’язань.
    • Для інноваційних компаній – сума до 5 мільйонів рублів може покрити 95% витрат малого бізнесу на покупку нових технологій, відповідного обладнання, реєстрацію та патентування нової продукції. Крім того, відшкодовуються витрати на підготовку персоналу, необхідну для інноваційної діяльності, а також оренду приміщень, в яких ця діяльність відбувається.
  • Кредитування
    • Поручительство перед банками – не перевищує 70 % суми кредиту і видається на термін до п’яти років.
    • Микрозаймы – під 8,5 % річних на строк не більше одного року.
    • Венчурне фінансування – вкладення держави в освоєння нових видів виробництва, а також нової техніки і технологій. Вважається інвестуванням з високим ризиком.
  • Гранти:
    • для початківців компаній – сума в 500 тисяч рублів видається на придбання всіх необхідних для ведення бізнесу засобів, оплату оренди приміщень, оснащення нового підприємства відповідним програмним забезпеченням, оформлення всіх необхідних паперів і отримання ліцензії на певний вид діяльності, витрати по рекламі компанії;
    • для знову зареєстрованих і молодих фермерських господарств – 300 тисяч рублів (ця сума не повинна бути менше 10 % вартості засобів, необхідних для ведення бізнесу) на безповоротній основі спрямовуються на фінансування цільових витрат;
    • Компаніям, що працюють від 1 року до 3 років – видача 500 тисяч рублів на розвиток бізнесу.
  • Повернення коштів, витрачених на реєстрацію першого бізнесу – 100 % витрат повертаються:
    • особам, які закінчили очно внз, якщо вони відкривають свою справу протягом трьох років після отримання диплома;
    • студентам;
    • викладачам середніх, початкових професійних та середньо-професійних навчальних закладів;
    • особам, які закінчили строкову службу у Збройних силах РФ, протягом трьох років після її закінчення;
    • матерям-одиначкам;
    • інвалідам.

Майнова допомога

Що стосується майнової підтримки, Закон про розвиток малого і середнього підприємництва в Російській федерації надає допомогу у створенні технопарків (груп компаній, основна діяльність яких пов’язана з інноваціями) та бізнес-інкубаторів (організацій, які надають фінансову, майнову, правову та інші види підтримки починаючим підприємствам).

Консультаційна діяльність

Природно, тим, хто є суб’єктом малого підприємництва, держава надає і консультаційну підтримку: роз’яснює всі деталі оформлення тих чи інших документів, можливості отримання державного фінансування і багато чого іншого – простіше кажучи, вчить початківців і вже досвідчених бізнесменів вести свою справу в тандемі з державою максимально прибутково для обох сторін цього союзу.