Хто вважається безробітним по російському законодавству?
Важливо знати!
Слід зазначити, що вагомою причиною для відмови в наданні громадянина статусом безробітного служить, звичайно ж, нарахування йому пенсійних виплат за федеральним законодавством. Цікаво те, що отримання пенсій за регіональним законодавством, не є значущим обставиною для відмови у реєстрації особи як безробітної. Підставою ж для такої відмови згідно з пунктом третім статті третьої наведеного вище Закону є безпосередньо відмову індивіда протягом десяти днів з моменту реєстрації у відповідних державних органах для пошуку підходящого місця роботи від двох варіантів підходящої працевлаштування (в тому числі і щодо робіт тимчасового характеру). Важливо доповнити, що у випадку людей, які вперше шукають роботу і раніше не здійснювали трудової діяльності раніше, актуальний відмову від отримання професійної спрямованості підготовки або від запропонованої оплачуваної державою роботи (сюди ж відноситься і робота тимчасового характеру). Необхідною умовою є те, що індивіду заборонено пропонувати одну і ту ж роботу або професійну підготовку, відповідну однієї і тієї ж професії, двічі.
Перераховані вище різновиду відмови людини говорять також про виключення його бажання скористатися правом працевлаштування або навчання. Таким чином, не виникає і корреспондирующей по цьому праву обов’язки в плані визнання індивіда безробітним. В ряд підстав для відмови в наданні громадянина статусом безробітного необхідно віднести і неявку в державні органи служби зайнятості без поважної на те причини протягом десяти днів безпосередньо з моменту реєстрації для того, щоб держава могла запропонувати даній людині відповідне місце роботи. Крім того, сюди ж слід віднести і неявку в установлений відповідними державними органами строк для проведення процедури реєстрації особи як безробітної.
Складно не помітити, що відмова того чи іншого особи від явки в державні органи з питань зайнятості населення без поважної причини в разі наявності двох варіантів щодо підходящого місця роботи прирівнюється до абсолютної відсутності бажання з його боку право здійснювати безпосередньо на працевлаштування. Саме тому застосування даної причини для відмови в наданні громадянина статусом безробітного ні в якому разі не суперечить відповідному правовому терміну, хоч і неявка на процедуру реєстрації громадянина як безробітного у разі відсутності варіантів в плані підходящого місця роботи не випливає з правового терміна безробітного індивіда як причина для відмови у наділення його відповідним статусом. Важливо доповнити, що права і свободи особистості, у тому числі щодо зайнятості, не обмежуються допомогою процесуального законодавства виключно з формальних міркувань.
