Хто такий збирач податків? Що таке подати. Митар – хто це?

Дохід держави складається з багатьох видів платежів, і основна його частина припадає на податки, які підлягають обов’язковій сплаті. Податковий кодекс дає визначення, хто є збирачем податків. Це можуть бути державні та інші уповноважені організації, органи самоврядування. Безпосередньо збирач податків – посадова особа, яка уповноважена на збір платежів і перерахування їх у бюджет.

Що таке податок

Існування будь-якої держави, незалежно від його пристрою, безпосередньо залежить від податків і зборів, які поповнюють бюджет і дозволяють виробляти витрати на утримання органів влади, армії і т. п. Що таке податок? Насамперед, це обов’язковий, індивідуальний і безвідплатний платіж, так як він не один для всіх, а залежить від отриманого доходу. Без отримання податків існування держави та його фінансова діяльність неможливі.

Оподаткуванню підлягають як громадяни (фізичні особи), так і організації (юридичні особи). Іншими словами, кожен громадянин країни або організація, які одержали прибуток від своєї діяльності, зобов’язані заплатити певний відсоток державі. Оподаткуванню підлягає майно, наприклад, нерухомість, автотранспорт і так далі. Розмір податків визначений законодавством.

Збір податків

Для виконання обліку і збору необхідних платежів у всі часи існували збирачі податків. В сучасній державі це ціла система, яка виробляє облік, перевірку і безпосередньо збір грошових коштів. Сучасний збирач податків – податкова інспекція. Більшості громадян вона добре відома. А ось хто здійснював збір податків в різні часи, і як називалися такі люди, знають небагато.

Система збору податків розвивалася разом з державою і пройшла різні етапи. Вважається, що перший податок – жертвопринесення. Це можна знайти в П’ятикнижжі Мойсея, де говориться, що десятина з насіння на землі і з плодів дерева належить Господу. У подальшому розвитку ця десятина придбала світське значення і стягувалася на користь правителів, князів. Крім того, церква збирала свою десятину.

Спочатку збирач податків – це князь з його дружиною, який самостійно стягував данину з підданих. У подальшому збір стали доручати спеціальним особам – збирачам податків.

Стародавній Рим

У стародавньому Римі визначення розміру данини проводилось чиновниками-цензорами, яким всі громадяни Риму приносили заяви про стан майна, склад сім’ї. Це були перші податкові декларації. А сам процес збору проводився откупщиками, діяльність яких держава не в змозі контролювати. Імператором Августом Октавіаном стали створюватися спеціальні фінансові організації, які проводили облік і перевірку сплати.

Хочеться зауважити, що в Римській імперії збором податків з земельних ділянок займалися воєначальники. Але стягувати данину з ввезення і вивезення товарів міг будь-хто. Для цього необхідно було оформити спеціальний дозвіл, яка коштувала досить дорого. Збирач податків такого плану назвався митарем. Він по своїй суті був тим же, що і сучасної митник.

Давня Іудея

Давня Іудея була державою-васалом Римської імперії. Керував нею римський намісник, і на території діяли римські закони. Податками, як і в Римі, займалися спеціальні контори. Між іншим, збирач податків в Юдеї був самим нікчемним людиною. Він входив в певний стан у суспільстві, до якого жиди ставилися з глибоким презирством, так як вони були нечесні, часто перевищували ставку податку, перебували на службі прокуратора і збирали данину на користь Риму. Займався цим, як і в Римі, митар.

Це слово було лайливим. Вважалося негожим з ними спілкуватися, разом їсти, пити. Добре відомо, що учні Христа Матвій і Закхей були митниками, але щиро розкаялися і перестали займатися цією діяльністю. Згодом Матвій був проголошений апостолом – посланником.

Збір податків в стародавній Русі

Система оподаткування Риму перейшла і до Візантії, звідки слово «митар» прийшло на Русь після хрещення. Значення у нього залишилося колишнім, митар – це митник. Збір данини (основного податку) проходив в листопаді місяці. Збирач податків – князь зі своєю дружиною, який об’їжджав всіх поданих і збирав «полюддя». Певного розміру дана службу не мала, крім цього під час об’їзду князь проводив суди.

Саме після збору “полюддя” був убитий князь Ігор. А його дружина – княгиня Ольга -жорстоко помстилася жителям міста Іскоростень. Обложила його своїми військами, а після підкорення спалила. Жителів ж обклала тяжкою даниною. Це подія змусило її переглянути методи збору.

Був призначений певний розмір і місця збору данини – становища і погости, визначена форма доставки данини населенням (повоз) у спеціальні місця. Подушний податок мав назву «тягло», а згодом отримав назву «подати». Були створені збирачі податей – накази. Нею обкладалися і такі види діяльності як стрілецькі, ямський і інші. Наприклад, стрілецьку подати платили Стрілецький наказ.

Що таке подати

У Росії часів Петра I збирач податків – спеціальна канцелярія, причому для кожної податі утворювалася своя. Подати – це збір, який стягувався з визначених державою одиниць, які підлягають обкладенню: двір, соха, обжа та ін В кінці правління Петра була визначена подушна подати, якою обкладалися всі люди чоловічої статі, крім дворян, які перебували на службі, а також духовенства.

Поступово коло звільнених від податків розширився. Виключення зі списку податних склали не служили дворяни та купці. «Податна стан» становили тільки ремісники і селяни.