Хто такий гастарбайтер? Визначення і значення

Віктор Кузьмін
1 minute

Люди кочували з місця на місце в пошуках роботи і, як наслідок, кращого життя здавна. Сьогодні прийшла пора розібратися з тим, хто такий заробітчанин. Незважаючи на довгу історію цього слова і цілого явища, саме зараз ця тема актуальна як ніколи.

Хто такий заробітчанин: визначення

Згідно етимології, слово походить від німецького Gasterbeiter, яке означає гостящего працівника і утворюється шляхом злиття складових: Gast (гість) + Arbeiter (робочий). Проте в знайомому сьогодні значенні ця лексична одиниця придбала явний відтінок зневаги, а тому вона відноситься до групи жаргонізмів. Значення її також частково трансформувалося; сьогодні слово «заробітчанин» (іноді вживається в спотвореному варіанті «гастрабайтер») означає людину, який був найнятий для виконання певних обов’язків на час. Також ототожнюється з приїжджими на заробітки громадянами з інших країн.

Звідки беруться гастарбайтери і чим вони займаються?

Якщо хто такий гастарбайтер, з’ясовано, що питання про те, з яких територій вони приїжджають в межі Росії, залишається відкритим. Зазвичай гастарбайтери – це вихідці з Узбекистану, Таджикистану, Киргизії, країн середньоазіатського регіону, в рідкісних випадках – із Закавказзя. Гастарбайтери в Росії традиційно займаються будівництвом (хоча відповідної освіти у них може не бути зовсім). Іноді, після здачі об’єкта в експлуатацію, нову роботу заробітчанину не пропонують, в результаті чого він змушений перебиватися випадковими заробітками, ставати різноробочим, двірником, ходити з дачним ділянкам, пропонуючи свою працю за копійки.

В даний час Росія є першою країною в європейському регіоні за абсолютною кількістю іноземних робітників і другою державою в світі за цим показником після США.

Традиційно виділяються мінуси

У Росії сьогодні, мабуть, немає людини, яка б не знав, хто такий гастарбайтер, і вже точно немає того, хто б не мав проти представників цієї категорії людей своєї думки. Громадськість розділилася відразу на кілька таборів: одні абсолютно проти приїжджих, іншим ні тепло ні холодно, треті підтримують приплив робочих рук в межі країни, а четверті вважають, що нехай вся чорнова робота дістається їм, в той час як корінні жителі будуть працювати у затишних, теплих, затишних офісах.

Отже, які ж недоліки приносять з собою гастарбайтери і неконтрольований потік мігрантів? Сюди відносяться:

  • Ситуація, в якій місцеві працівники опиняються звільнені і залишаються без роботи.
  • Найм «по-чорному». Справа в тому, що роботодавцю виявляється клопітно і невигідно оформляти приїжджого працівника як громадянина країни, адже якщо податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) для другого і складає всього 13%, то для першого всі 30%. Від працівників, що працюють без оформлення відповідно до трудового кодексу РФ, страждає не тільки федерального, але і, що більш важливо, місцевий бюджет.
  • Гастарбайтер практично не приносить економічної вигоди країні-роботодавцю, так як його основною метою є накопичення коштів з метою вивезення їх за кордон, на батьківщину, до сім’ї. У самому цьому прагненні немає нічого протиприродного, навпаки, це навіть похвально, але стан держави, де працює гастарбайтер, в результаті страждає: гроші платяться, але не витрачаються в межах країни, не відбувається підтримки малого бізнесу.
  • Гастарбайтери підривають попит на якісну робочу силу і кваліфікованих фахівців. Незважаючи на компетентність останніх, роботодавець нерідко воліє заплатити працівнику менше і отримати на виході посередній продукт, ніж заплатити за професійну діяльність гідно і забезпечити собі майбутній хороший результат. У підсумку мігрантові це грає тільки на руку: він готовий працювати за низьку ставку, адже йому не потрібно сплачувати податки, шкільні внески за дітей і т. д.
  • Останній удар по економіці країни, що випливає з пункту 2, – це остаточний і безповоротний вивезення коштів за межі країни. Рублі змінюються на іншу валюту, і в результаті ними більше ніколи не будуть оплачені ніякі товари, послуги або чиюсь працю. У разі якщо таке здійснить тільки один мігрант, це виявиться, звичайно, не критично; але кола гастарбайтерів насправді набагато більше, а значить, економіка Росії щорічно втрачає величезні суми грошей.

    • Крім цього, ключовим залишається проблема того, що разом з потоками гастарбайтерів в країну проникають і люди з негативними намірами, у зв’язку з ніж відбувається зростання кількості скоєних злочинів: грабежів і крадіжок, етнічної злочинності, пов’язаної з накаливанием атмосфери всередині роздирається протиріччями країни, зґвалтувань і розширення наркоторгівлі.

    А що ж з плюсів?

    Однак невірно думати, що у цієї медалі тільки одна, виключно негативна сторона. Гастарбайтери в Москві, Петербурзі, Новгороді, Києві, Нью-Йорку, Лондоні та інших містах світу, по суті, однакові. Це означає, що кожна країна і місто стикалися зі схожими проблемами, які необхідно було якось вирішувати уряду. В результаті там, де це вдалося, плюси стали превалювати над мінусами. До перших відносяться наступні:

  • Наявність людей, готових виконувати чорнову роботу. Неодмінною умовою для стабільності економіки країни в даному випадку є висока оплата праці і, звичайно, оформлення співробітників на офіційному трудовому договорі.
  • Готовність гастарбайтерів виконувати роботу швидко, так як іншого варіанту у них просто немає.
  • Мігранти є тією категорією, яка стабілізує ситуацію з дефіцитом робочої сили, особливо в Росії, країни, для якої вона характерна. Якщо такої проблеми немає, то явище “гастарбайтерства” позначиться на процесі розвитку держави негативно. До речі, не всі країни підтримують політику найму іноземних робітників: так, категорично до цього питання підходять країни Скандинавії та Японії, де трудова міграція відсутня в принципі.

    • Як видно, гастарбайтери (фото звичній ситуації для них представлені в цій статті) можуть послужити як допоміжною силою для поліпшення економічного та соціального становища в країні, так і, навпаки, обернутися справжньою катастрофою. Найбільшу небезпеку представляє зростання національної нетерпимості, який, не будучи вчасно взято під контроль урядом, може перетворитися в кровопролиття.

    Кому насправді вигідні гастарбайтери?

    Очевидно, що гастарбайтери – це категорія працівників, чиє існування вигідно дуже вузького прошарку суспільства, до якої належать начальники, чиновники та олігархія, так чи інакше пов’язані з економічними аферами. Невибагливі приїжджі громадяни дозволяють буквально обкрадати себе з-за того, що не знають власних прав. Це дозволяє власникам великих підприємств наймати дешеву робочу силу, а інші ховати гроші в кишеню. Істотно страждає від цього малий і середній бізнес, адже керівники, вибирають ведення офіційного бізнесу і не бажають зв’язуватися з найманими мігрантами нелегально, в результаті опиняються в хвості: їх менш принципові конкуренти витрачають менше, а заробляють і більше, і швидше!

    Російські заробітчани – чи є вони?

    Так, і російські громадяни нерідко в пошуках кращого життя обирають шлях мігрантів, щоправда, їдуть вони вже зовсім інші країни: США, Іспанію, Англію і інші розвинуті держави. Однак суть їх «гастарбайтерства», фактична безправність і свавілля роботодавців, нікуди не зникає: доводиться погоджуватися на роботу за копійки, за ненормованого робочого розкладом і понаднормово, в загальному, так, як корінний житель ні за що б не погодився.

    «Дружини заробітчан»

    Ще в одній складній ситуації опиняються родичі і близькі заробітчан, їхні жінки і діти. З залишилася без чоловічої підтримки сім’єю може трапитися що завгодно. Часто заробітчанин не може забезпечити близьким гідне існування і достатнє харчування, висилає дуже мало грошей або взагалі залишає родичів без них. Проте куди більш поширені випадки, коли чоловік просто не повертався на батьківщину з-за того, що знаходив у новій країні затишний куточок, ситість, достаток, а можливо, і нову кохану. Покинуті дружини, як правило, не досягають ні офіційного поділу майна, ні виплати аліментів від горе-чоловіка. Сьогодні все більшої популярності набуває «розлучення по SMS», коли чоловік повідомляє дружині про розрив відносин по телефону. Згідно зі статистичними даними, приблизно 12 тис. молодих чоловіків, які приїхали тільки з одного Таджикистану, щорічно одружуються на російських дівчат і цим шляхом отримують російське громадянство.

    Що робити?

    Звичайно, населення будь-якої держави в питанні трудової міграції та вирішенні напруженої обстановки всередині країни може сподіватися тільки на обмірковані, раціональні дії з боку влади. Сюди відносяться виділення спеціальних квот на робочі місця для іноземних громадян, зміна суспільного ставлення до мігрантів, стимулювання припливу не лише низькокваліфікованих фахівців, але і першокласних професіоналів. Необхідний перегляд багатьох моментів у самій законодавчій базі. Ключовою фігурою необхідно зробити роботодавця, у якого повинні бути такі особисті якості, як зацікавленість у долі будь-якого, в тому числі і приїжджого, працівника, відповідальність. Він повинен виплачувати працівникам гідну заробітну платню, забезпечувати комфортні санітарно-побутові умови, відповідати за проходження ними медкомісій.

    Підсумки

    Звичайно, зараз про абсолютному вирішенні питання міграційного говорити поки рано. Разом з тим, асиміляція приїжджих груп зі 144-мільйонним населенням Росії не здається недосяжною метою. Прикладом може послужити історичне становлення США: матеріальні і культурні цінності, дотримання загальних законів і повагу одних і тих же традицій – все це колись об’єднала вихідців з найрізноманітніших територій і частин світу і в результаті сформувало країну. Об’єднання допоможе і мистецтво, яке зачіпає важливі області вже зараз, наприклад, подібно розповіді сучасного фантаста Соломона Валерія Опанасовича «Апгрейд заробітчанина». Можливо, Росія та інші країни, де сьогодні актуальна тема існування гастарбайтерів, можуть послідувати саме по шляху об’єднання на грунті культур та поваги один до одного.