Хмарні сервіси – це… Визначення, типи, призначення
Сьогодні інтернет-технології зробили крок настільки далеко вперед, що використовувати домашні термінали для зберігання інформації, дозвілля у вигляді проходження ігор, або навіть для роботи з деякими типами документів абсолютно необов’язково. Для таких цілей можна застосовувати відносно недавно з’явилися хмарні сервіси. Це економить місце на вінчестері власного комп’ютера, і час, оскільки в деяких випадках встановлювати необхідне програмне забезпечення на той самий домашній термінал зовсім не обов’язково. Проте багато користувачів до цих пір чітко не уявляють, як це все працює. Спробуємо розібратися на найпростіших прикладах.
Хмарні сервіси: що це за технологія?
На жаль, багато користувачів, які не знайомі з основами роботи хмарних технологій, самі сервіси цього типу сприймають як якесь віртуальне і абстрактне поняття. Це не зовсім так, адже будь-яка інформація повинна зберігатися на якомусь носії (в першу чергу, на жорсткому диску).
Таким чином, той же хмарний ігровий сервіс – це просто відкритий доступ до грі, встановленої на віддаленому комп’ютері мережі з використанням Інтернету. Те ж саме стосується і збереження даних. В даному випадку це схоже на те, коли користувач зберігає інформацію на знімному носії (зовнішній жорсткий диск, флешка і т. д.). Тільки тут в якості зовнішнього пристрою виступає жорсткий диск віддаленого комп’ютерного терміналу або сервера, до якого можна отримати відкритий доступ.
Основні різновиди
На сучасному інтернет-просторі можна знайти досить багато всіляких сервісів, однак основними прийнято вважати наступні:
- сховища даних;
- веб-інтерфейси;
- антивірусні служби («хмари» або «пісочниці»);
- ігрові сервіси.
Далі коротко буде розглянута кожна різновид сервісів з визначенням надаються користувачам послуг і основами роботи з ними.
Хмарні сервіси для зберігання даних
Найпоширенішими є саме файлові сховища. При їх використанні у користувача відпадає всяка необхідність тримати тонни інформації на жорсткому диску. Адже можна запросто зберегти її в «хмарах» і скористатися даними в будь-який момент і з будь-якого пристрою. Більш того! Як правило, навіть безкоштовні хмарні сервіси такого типу мають захист від несанкціонованого доступу куди більш високого рівня, ніж звичайний домашній комп’ютер або мобільний пристрій.
Найбільш поширеними і популярними донині залишаються такі служби, як Dropbox, “Хмара Mail.Ru”, “Яндекс.Диск”, “Диск Google, вбудована в операційні системи Windows останнього покоління сервіс OneDrive (колишній SkyDrive) та інші.
Суть використання практично будь-якого сервісу зводиться до того, що користувачеві виділяється якийсь виділений простір на віддаленому жорсткому диску сервера, де він і може зберігати власні файли. Щоправда, зазвичай це умовно-безкоштовні хмарні сервіси, які надають близько 15-20 Гб. Якщо потрібно більше, доведеться платити. Плата, звичайно, символічна, але факт залишається фактом.
А ось доступний об’єм в OneDrive корпорація Microsoft недавно знизила з 15 до 5 Гб, хоча можна придбати додатковий простір або скористатися бонусами, які передбачають надання ще 200 Гб. Зате для бізнес-користувачів і організацій на основі постійної розмір оплати збереженої інформації обмежений 1 Тб.
Природно, для доступу до будь-якого сервісу потрібно мати діючу реєстрацію, а вхід може здійснюватися або через звичайний інтернет-браузер (як у випадку з Mail.Ru Google або Yandex), або за допомогою клієнтської програми (наприклад, Dropbox).
Використання веб-інтерфейсів
Тепер трохи про веб-інтерфейси, адже вони теж являють собою хмарні сервіси. Це можна пояснити на простому прикладі.
Відносно недавно корпорація Microsoft анонсувала випуск нової версії офісного пакету Office 365. Для його використання на комп’ютері встановлюється тільки програма-клієнт, а основне ЗА знаходиться на віддаленому сервері. Таким чином, запускаючи якийсь офісний редактор, користувач відкриває його не з власного терміналу, а з жорсткого диску віддаленого сервера. Перевага такого підходу полягає не тільки в тому, що програма не зависне в самий невідповідний момент, але і в можливості спільного доступу до файлів і навіть в одночасному їх редагування. До речі, такий же принцип використовують багато платформи, створені для веб-розробників і програмістів.
Антивірусні сервіси
Окремо варто сказати, що собою представляють антивірусні хмарні сервіси. Це поняття теж з’явилося не так давно, але має дуже серйозні перспективи розвитку. Пояснити, як це все працює, можна на прикладі будь-якого антивірусу, який підтримує такі технології. За основу візьмемо Panda Cloud Antivirus.
Суть така. Якщо встановлений модуль захисту виявляє потенційну загрозу, наприклад, при спробі збереження файлу на жорсткий диск комп’ютера, сам файл спочатку відправляється на перевірку, в так звану «пісочницю» або Sandbox, яка, по суті, і являє собою хмарний сервіс тестування, після чого, якщо загроза підтверджується, файл там же і ізолюється. В іншому випадку файл стає доступним для збереження. Все це відбувається протягом пари секунд, а сам юзер навіть не здогадується про те, що файл пройшов перевірку не на його комп’ютері, а віддалено.
Ігрові сервіси
І як же обійти стороною який-небудь хмарний ігровий сервіс? Сьогодні такі послуги стали настільки популярними, що геймери не поспішають встановлювати нові або популярні ігри на свої домашні термінали. А й справді, навіщо, якщо пройти той же командний шутер, та ще й з супротивниками або напарниками, розкиданими по всьому світу, можна саме таким чином? Боротися з невідомим або непередбачуваних суперником набагато цікавіше.
Серед найбільш популярних платформ особливо можна виділити Kalydo, Utomik, Playkey, OnLive, LiquidSky і т. д. Їх використання, знову ж таки, зводиться до входу під своєю реєстрацією, і в деяких випадках модулі ігри можуть частково завантажуватися на власний термінал. Але це, як показує практика, жодним чином не позначається на загальній продуктивності користувальницької системи.
Чи можна створити хмарний сервіс самому?
Самостійне створення хмарного сервісу – справа не така вже й легка. При цьому не потрібно бути програмістом семи п’ядей у лобі. Досить використовувати, скажімо, службу OwnCloud, яка допомагає створити такий сервіс, який користувач може повністю налаштувати під власні потреби. Налаштувань тут мінімум, і розібратися з ними зможе будь-яка людина.
Не менш цікаво виглядають рішення, що передбачають застосування GoodSync Pro, Tonido або щось ще в цьому роді. Часу знадобиться від 10 хвилин до однієї години, а в підсумку користувач отримає власний хмарний сервіс. Це, щоправда, здебільшого у багатьох асоціюється з файловими сховищами. Загалом, так воно і є, оскільки пересічний юзер навряд чи буде займатися розробкою ігрових інтернет-платформ. От тільки відразу треба звернути увагу на конфігурацію комп’ютера (бажано мати не менше двох) і сукупний зарезервований обсяг жорстких дисків, якщо передбачається, що доступ і збереження інформації можуть бути здійснені ззовні іншими користувачами.