Групові позови: поняття, види та їх класифікація. Розгляд справ про захист прав і законних інтересів групи осіб

Ступінь визначеності

У відповідності зі ступенем визначеності численної угруповання осіб безпосередньо на момент прийняття судовими органами рішення з приводу громадянського справи колективні позови класифікуються наступним чином:

• Певні колективні позови.
• Невизначені колективні позови.

До першої групи належать майнові колективні позови, а також позови до численного угруповання відповідачів. Перші виділяються в даному випадку з тієї причини, що невизначений характер угруповання потенційних позивачів у відповідності з ними вважається тимчасовим і існує виключно при пред’явленні подібних позовів у судові органи. Далі по процесуальним нормам складу угруповання, так чи інакше, підлягає судової ідентифікації, носить обов’язковий характер. Так, до моменту винесення остаточного приватноправового рішення судовими органами численна угруповання позивачів вважається вже визначеною.

Приміром, у Сполучених Штатах Америки у разі повідомлення недостовірних відомостей компанією і заподіяння грошових збитків інвесторам судовими органами формується поіменний склад у відношенні потерпілих суб’єктів. Саме тому остаточне рішення суду поширюється на абсолютно кожного з них. Позов, спрямований на численну групу відповідачів, так чи інакше, передбачає процесуальний порядок. У принциповому плані він аналогічний вказаному вище (велика угруповання відповідачів підлягає встановленню суду, після чого судовими органами виноситься остаточне рішення, яке поширюється на кожного з представлених суб’єктів).

До невизначеним колективних позовів відносяться позови похідного характеру, а також позови про захист невизначеною угруповання осіб. Другі є подаються в судові органи заявою, остаточне рішення з якого виноситься відносно великої групи суб’єктів, склад якої внаслідок певних обставин встановити неможливо. Відповідне рішення має публічно-правовим характером. Як правило, воно тягне за собою визнання факту неправомірності в діянні відповідача, а відповідно, накладення судовими органами заборони на здійснення з його боку тих чи інших дій.