Форма бухгалтерського обліку – це сукупність облікових регістрів. Нормативне регулювання бухгалтерського обліку. Федеральний закон Про бухгалтерський облік, № 402-ФЗ від 06.12.2011
Тут ми поговоримо про те, що це – форма бухгалтерського обліку? У цій статті ми ознайомимося з визначенням поняття, а також торкнемося питання, пов’язані з ним, наприклад, про відповідність нормативним положенням, різних формах і загальному порівнянні.
Введення
Форма бухгалтерського обліку – це кількісна структура і зовнішній стан облікового регістра. Вона визначається за ознакою послідовності зв’язків між важливими документами та реєстрами. Останні також мають такий зв’язком між собою, а їх запису описують експлуатацію яких-небудь засобів техніки. З цього випливає, що форма бухгалтерського обліку – це загальна сукупність різноманітних облікових регістрів, в яких встановлені порядок і способи запису для них.
Організацією може здійснюватися самостійний вибір відповідної системи обліку, за умови, якщо воно не було встановлено законодавством, чинним в сьогоденні.
Апробований облік
Існує ряд апробованих систем обліку, які створювалися в якості рекомендації від компетентного урядового органу. Саме з них з’являється набір стандартів бухгалтерського обліку. Іноді апробовані системи можуть використовуватися з примусу. До таких систем відносять:
- обліковий просту;
- обліковий меморіально-ордерну;
- обліковий журнально-ордерну (включаючи модифікації простий, спрощеної, повної та типової).
Після початку впровадження електронно-обчислювальних засобів чітко класифікувати системи обліку стало практично неможливо. Це пов’язано з тим, що форми бухгалтерського обліку – це збірка програм, які дозволяють його здійснювати на практиці. Вони здатні зібрати будь-які види комбінацій із загальної кількості прийнятих облікових систем.
Відповідність нормам
Система такого обліку зобов’язана відповідати видовим особливостям конкретної господарської діяльності. Вона повинна володіти повною достовірністю і виключати ймовірність упущення інформації про госп. діяльності, давати можливість здійснювати будь-які вибірки стану, руху або джерела засоби організації і забезпечувати спрощений процес реєстрації госп. операції. Також згідно з нормативним регулюванням бухгалтерського обліку складається звітність і забезпечується захист структури від витоку інформації комерційного характеру. Це вкрай важлива міра безпеки, що дозволяє уникати зловживання та маніпуляції інформацією. Особливості бухгалтерського обліку визначаються або самою компанією (у разі відсутності чітких вказівок з боку держави), або уповноваженими органами влади, які несуть відповідальність за цю область діяльності людини.
Поняття про меморіальному обліку
Нормативне регулювання бухгалтерського обліку в меморіально-ордерною формою є набором меморіальних ордерів; в них групуються в набори проводок за однотипними операціями господарської сфери діяльності.
Кількісна і складова частини структури меморіальних ордерів обумовлені змістом, кількістю і ступенем повторюваності госп. операцій. Будь меморіальний ордер зобов’язаний включати в свій механізм утворення набір власних реквізитів. Величина організації і форма бухгалтерських служб ордера конструюються бухгалтерами або головними бухгалтерами, а далі відбувається перевірка і затвердження від імені правлячого особи. Загальний список ордерів підлягає остаточному затвердженню від імені директора організації, обраного на конкретний фінансовий рік.
За стандартами бухгалтерського обліку в такій формі звітність має синтетичний вид і зберігається в ресурсах книг або відомостях многографичного типу. Аналітична реєстрація користується відомостями, картками і книгами.
Даний нормативний документ складається для будь-якої госп. операції. Якщо група таких операцій об’єднується в «вільному» документі, то ордер меморіального типу складається для групи операцій. У цьому документі має міститися положення про бухгалтерській проводці та дату її складання. В окремих випадках на бланку подібної папери виділяють місце для відповідного штампа.
Безліч операцій піддаються угруповання протягом 30 днів у ресурсах допоміжних відомостей про накопичення. Далі відомості перетворюються в набір меморіальних ордерів.
Складання таких документів записується в порядку дотримання хронології по відношенню до реєстраційного журналу, і всі вони володіють власними порядковими номерами. Після того, як дані були відображені в журналі, вони вписується у зміст Головної книги або многографной відомості. В ЦК з лівої сторони набір рахунків відображає дані про операції у сфері господарської діяльності, що були пов’язані з дебетом.
Серед видів бухгалтерського обліку многографная форма структурування рахунків з дебетом та/або кредитом використовується для відображення кореспондуючих рахунків. Дана система зроблена для максимально простого відображення всіх госп. операцій, що містяться на сторінках Головної книги.
У підсумку за даними дебіту і кредиту складається оборотна відомість, побудована завдяки використанню синтетичного ряду рахунків.
Необхідність записів
Інформація, укладена в аналітичні рахунки, дозволяє створити оборотний ряд відомостей для аналітичного обліку характеру. Він пов’язує і аналізує оборотну відомість, використовуючи дані синтетичних рахунків.
Завдяки наявності особливостей бухгалтерських обліків у меморіально-ордерною формою стає можливим процес бухгалтерської балансування організації допомогою використання даних оборотних відомостей за синтетичними рахунками.
Така форма бухобліку має ряд значних відмінностей від більшості інших облікових процесів, а саме вона виділяється своєю строгістю, простотою складання та оформлення, легким доступом до облікових технікам, широкомасштабним використанням і стандартизацією форм аналітичних регістрів і застосування реєстрації допомогою копіювального методу.
Серед недоліків є досить істотні проблеми складання величезної кількості ордерів меморіального типу, які дублюють одні і ті ж дані з різноманітних регістрів для обліку. Використання одночасно синтетичного і аналітичного обліку обумовлює відставання останнього від першого.
«Журнал ордер»
Види бухгалтерського обліку включають в себе поняття про журнально-ордерною формою. Вона включає в себе принципи накопичення і систематизації інформації від первинного ряду документів в обліковому регістрі. Такі обліки дають можливість використовувати синтетичну та аналітичну форму методологічного підходу для аналізу інформації. Тут же відбувається експлуатація будь-якого джерела, в якому містяться дані про господарські операції по кожному розділу. Це дозволяє виключити потребу в складанні меморіального ордера.
Особливості бухгалтерського обліку включають в себе систематичні та хронологічні записи, які фіксуються одночасно. Журнал з відтворенням послідовних дат по відношенню до реєстрації господарських оборотів не проводиться. Накопичувальні регістри вбирають в себе запису шляхом аналізу показників, що потрібні для контролю таких видів діяльності, як комерційна і фінансово-господарська.
Правила бухгалтерського обліку в такій формі використовують два типи регістрів:
Раціональність забезпечується завдяки застосуванню особливих розроблювальних таблиць. Деякі види рахунків, що включають в себе чималу кількість особового набору рахунків, можуть припускати собою заклад особливої аналітичної картки.
Головний ряд регістрів в такій формі представлений журналом-ордером. Він включає в себе групу вільних аркушів у великому форматі і володіє значними ресурсами реквізиту. Для окремих місяців відкривають журнали ордери по окремих синтетичних рахунках або групами таких записів. Будь подібного документу приписується конкретний особистий номер.
Запис в журналі-ордері необхідно проводити щодня або безпосередньо з первинного документа, а також за допомогою допоміжних відомостей. Останні своє застосування найчастіше знаходить у разі потреби знаходження та дослідження аналітичних показників, які можна отримати безпосередньо з журналу-ордера. Це стає причиною попередньої угруповання документів з первинними даними у відомості. Далі отриманий підсумок переносять в журнал-ордер.
В основу для конструювання такого документа та/або допоміжної відомості вкладають ознака кредитовій реєстрації, приписаний господарської операції. Іншими словами, інформація з первинної документації записується лише у відповідності з певним кредитом і відображає реальний оборот по дебіту фінансів в кореспондує низці рахунків. Підсумкові дані за один місяць із журналу-ордера дають можливість подивитися на загальну суму обороту кредитів і суму фінансів з дебіту, яким наділений кореспондуючий йому рахунок.
Організація процесу
Організація ведення бухгалтерського обліку заснована на записи операцій з госп. справі в журналі-ордері. Фіксація відбувається в ході їх безпосереднього вчинення і записується відразу. У зв’язку з цим систематичне заповнення такого документа є також і записом, що підкоряється хронології походження подій. У такому варіанті оформлення ордера відпадає необхідність в особливому ведення регістру хронологічного. Меморіальний ордер також не складається, що засноване на записи всіх показників у розрізі кореспондуючого ряду рахунків.
Організація ведення бухгалтерського обліку передбачає в собі перевірку точності виконання запису. Вона проводиться шляхом підрахунку загального підсумку по рахунку кредиту. Далі дані записуються на сторінках журналу, безпосередньо з документа. Кінцеву інформацію звіряють з окремими результатами, що включені в різні графи журналу. Також вони повинні відповідати підсумковим результатами дебетових рахунків. Це дозволяє виключити потреба в зіставленні оборотних відомостей журналу, так як синтетичний облік тут поєднується з аналітичним. Оборотна відомість складається на основі даних того рахунку, в якому аналітична форма обліку проводиться самостійно.
Висновок до даних журналів
Форма бухгалтерського обліку – це сукупність облікових регістрів. Дані регістрів з журнально-ордерного документа в останні дні місяця повинні переноситися на сторінки Головної книги (ЦК).
ЦК відкривають на 1 рік, а її призначення укладено в узагальненні даних з конкретних ордерів, а також під взаимопроверке точності зроблених записів по кожному окремому рахунку і складанні бухгалтерського балансу в сальдовій формі. В останній запис сальдо проводиться на початку місяця і/або року; також сюди вносять дебетові та кредитові обороти рахунку і сальдо, які ми отримуємо в кінці місяця і/або року за всіма синтетичними рахунками в окремому вигляді.
Оборот кредитів записують в ЦК з особливих журналів, а зворотню величину дебетів вписують, грунтуючись на даних різного набору журналів-ордерів по рахунках кореспондуючого характеру. Закінчення перевірки оборотів супроводжується виведенням сальдо для початку наступного місяця.
Баланс бухгалтерських даних, як і інших форм звітності, складається за даними Головної книги. Достовірність і точність записів, що містяться в ЦК, перевіряють підрахунку сумарної кількості сальдо і оборотів. Загальна сума, відповідно, виводиться на основі сукупності всіх рахунків.
Торгівля
Бухгалтерський облік в торгівлі також повинен проводитися. Сфера діяльності суб’єктів при створенні такої документації не грає ролі. Однак область обороту грошових коштів зумовлює певний ряд особливостей, які впливають на бухгалтерський облік.
Торгівля – один з видів діяльності підприємців, який заснований на звороті товару. Товаром можна визнати будь-який актив, який спочатку був придбаний для здійснення перепродажу. Відповідно до ПБО 5/01 товари визначають як матеріально-виробничі запаси.
Компанія може здійснювати процес торгівлі до оптової або роздрібної формі. Головна їх відмінність укладена в обсязі продаваного товару. При продажу в роздріб товаром торгують в маленьких партіях або поштучно. Це необхідно для задоволення індивідуальних потреб споживача. Опт передбачає собою процес торгівлі, який буде застосований до великої партії товарів. Також важливо знати, що в роздрібних угодах частіше беруть участь компанія і фізична особа. Оптові продажі частіше реалізуються юридичними суб’єктами.
Бухгалтерський облік в торгівлі ведеться за допомогою використання рахунку 41. Він, у свою чергу, має деякий безліч субрахунків. У переважній кількості випадків використовують рахунок 41,4 про «покупних виробах».
Облік складається на основі даних за місцем зберігання, кількісної оцінки та даних про матеріально відповідальну особу. У торгівлі важливо враховувати поняття собівартості товару, яке, по факту, є за ціною його придбання, а також витратами, доставкою, митом, агентськими винагородою і т. д. Іншими словами, собівартість – це загальна сума фінансів, яка випливає з положень, зазначених в п. 6 ПДК 5/01.
Вимоги до обліку
Для детального ознайомлення з особливостями досліджуваного оформлення документації рекомендуємо вам ознайомитися з ФЗ про бухгалтерський облік №402 (06.12.2011). Дата вказує на «точку» його останній редакції. Закон вкрай великий і включає в себе чотири глави і статті 32.
Правила бухгалтерського обліку включають в себе ряд положень, продиктованих законом, і припускають собою:
Облікова політика для організацій зобов’язана відповідати набору вимог до повноти, обачності, пріоритету змісту (що відповідає конкретній формі). А також вона повинна бути несуперечливої і раціональної.
Зв’язок з аудитом
Бухгалтерський облік і аудит – напрямок роботи бухгалтерів, суть якого полягає в повному і достовірному зборі даних про роботу підприємств, а також про їх стан майна. Ведення такої документації є обов’язковим відносно директорів, учасників, засновників, власників майна. Не обходить стороною дане явище і зовнішніх користувачів, таких як кредитори, інвестори та ін
Бухгалтерський облік і аудит – тісно взаємопов’язані компоненти. Елементом системи бухобліку є задоволення потреби в докладному відтворенні інформації, а це називають управлінським обліком.
Аудит – параметр діяльності, визначає її як засіб для складання думки про точності бухгалтерських звітностей. Також звертає увагу на вчинення відповідності до порядку, що встановлений законодавством. Достовірністю такої інформації служить точність правильно складеної фінансової звітності. На її основі робиться підсумковий розгляд і висновок про госп. діяльності, стан фінансів і майна, а також положенні юр. особи, що підлягає аудиту.
Важливим компонентом розглянутого поняття є наявність рахунку і проводки бухгалтерського обліку. Проводка – це форма запису, що вносить інформацію до бази даних системи, одночасно двома рахунковими шляхами. Форма заповнення рахунку завжди піддається принципом: Дебіт. СчетУчета (Частина 1) – Кредит. СчУч.(Частина 2) Сума (Частина 3).
