Фінансова криза 1998 року в Росії: причини і наслідки

Пік кризи

Що ще можна сказати про причини і наслідки кризи 1998? Все це відбилося на ставленні з боку: з подібними ризикованими реформами не погоджується Дума, така політика не влаштовує і Міжнародний валютний фонд, який, у свою чергу, відмовляється від надання кредитів. Без фінансових траншів від даної організації неможливо уявити погашення боргів, які утворилися від несплати комунальних послуг і податкових зборів. З кожним днем становище держави ставало все гірше, показники якості життя неухильно падали.

Усе це було яскраво виражено в інфляційних процесах, знецінення місцевої валюти і обвал фондових ринків. Втрату авторитету серед іноземних інвесторів викликала ліквідація «Токобанка». Це сильно зачепило закордонних партнерів, тому що більша частина капіталу належала саме їм. Подія спровокувала різкий відтік валюти.

Нестабільні політичні відносини з різними державами призвели до того, що кредитний рейтинг Російської Федерації впав. Особливо запеклі суперечки розгорілися з питання Чечні. Міжнародний валютний фонд навідріз відмовився від надання кредиту, і уряд знайшов інший вихід. Рішення полягало в боргових зобов’язаннях перед європейцями, які надали необхідні суми тільки під величезні відсотки. Умови, на які погодилася Росія, були у багато разів гірше і без того суворих рамок МВФ.

Криза 1998 набирав обертів, так як борг країни збільшився вдвічі. І це навіть не враховуються кредитні зобов’язання колишнього Радянського Союзу.

Ставлення рубля до долара складав сім до одного, але це не було межею. З-за того, що влада не виплачували іноземні кредити, співвідношення валют зросло до одного долара до сімнадцяти рублям. Багато підприємців зазнавали збитків, а ціни були просто неконтрольовані. До середини вересня дев’яносто восьмого року долар дорівнював двадцяти російським рублям.