Федеральний закон Про виконавче провадження простими словами

Фінансові інститути

Закон “Про виконавче провадження” передбачає направлення акта, що містить відповідні вимоги, стягувачем безпосередньо в банківську або іншу кредитну організацію. Разом з цим документом суб’єкт повинен пред’явити:

  • Реквізити розрахункового рахунку, на які повинні надійти кошти від боржника.
  • Особисті дані. До них відносять, ім’я, прізвище, по батькові (за наявності), громадянство, місце проживання/адреса перебування, реквізити документа, за яким засвідчується особистість стягувача, ідентифікаційний номер платника податків (якщо він є), відомості з міграційної карти і папери, що підтверджує право на проживання/перебування на території країни громадянина-стягувача.
  • Реквізити організації. Якщо стягувачем виступає юридична особа, необхідно надати інформацію про назву, ІПН (код іноземної компанії), номер держреєстрації, адреса місця розташування.
  • Представник суб’єкта повинен пред’явити документ, що підтверджує його повноваження, а також інформацію, зазначену вище в п. 2.

    Встановлення термінів

    Закон “Про виконавче провадження” (чинна редакція) визначає, що обчислення здійснюється у днях, місяцях, роках. Терміни встановлюються календарною датою, періодом, у рамках якої має бути здійснене дію, вказівкою на яку-небудь подію. Перебіг строку починається з наступного дня після настання факту, яким визначено початок, або календарної дати.