Федеральний закон Про технічному регулюванні простими словами

Федеральний закон РФ “ПРО технічному регулюванні” поширюється на відносини, які виникають при застосуванні, прийнятті, розробці, виконанні на обов’язковій і добровільній основі вимог до продукції, на підприємствах продукції і виробничих процесів. Регламентуються також перевезення, експлуатація, утилізація, реалізація, зберігання товарів. Розглянемо далі докладно Закон “Про технічному регулюванні” (184 ФЗ).

Загальні відомості

Федеральний закон РФ “ПРО технічному регулюванні” сформулював обов’язки і права всіх що беруть участь у відносинах, що регламентуються даним актом. Положення документа не поширюються на ряд норм. Зокрема, до них відносять:

Освітні (державні) стандарти.

Положення про бухоблік і правила аудиторської діяльності.

Стандарти емісії й проспектів випуску цінних паперів.

Термінологія

Закон “Про технічному регулюванні” дає роз’яснення з ключових галузевих понять:

Акредитація являє собою офіційне визнання уповноваженого органу компетентності суб’єкта для виконання робіт у певній галузі перевірки відповідності.

Ідентифікація продукції – визначення тотожності характеристик виробів з їх істотними ознаками.

Заявник – громадянин або організація, які здійснюють підтвердження відповідності.

Декларація. Вона являє собою документ, яким засвідчується відповідність випущеної продукції чинним вимогам. Сам процес підтвердження іменується декларуванням.

Знак відповідності. Він є позначенням, службовцям для інформування споживачів про відповідність об’єкта вимогам національного стандарту або добровільної сертифікації.

Оцінка відповідності виступає як побічний або пряме визначення дотримання вимог, пред’явлених до виробу.

Продукція – результат виробничої діяльності, представлений у матеріально-упредметненої формі і призначений для подальшого застосування в господарських і інших цілях.

Ризик являє собою ймовірність заподіяння шкоди здоров’ю/життю населення, шкоди майну (як приватного, так і муніципальному/державному), навколишньому середовищу, рослинам і тваринам з оцінкою тяжкості таких наслідків.

Сертифікат відповідності є документом, що засвідчує дотримання вимог технічних регламентів, положень стандартів і договірних умов при випуску продукції. Процес підтвердження називається сертифікацією.

Правова регламентація

Закон “Про технічному регулюванні” (184 ФЗ) передбачає складання нормативних документів. Вони іменуються регламентами. Такі документи можуть прийматися в рамках міжнародного договору, ратифікованого у відповідному порядку. Затвердження технічного регламенту може здійснюватися на підставі ФЗ, указу президента, постанови уряду. Цей документ формулює обов’язкові для виконання норми і вимоги у відношенні об’єктів. До останніх, зокрема, відносять:

• Будівлі, споруди.
• Продукцію.
• Виробничі, експлуатаційні, транспортні та інші процеси.

Принципи

Закон 184 “Про технічному регулюванні” проголошує низку ключових положень. На їх основі здійснюється діяльність щодо приведення продукції, процесів, послуг та робіт у відповідність з установленими вимогами. Основоположними принципами виступають:

Використання єдиних правил при встановленні вимог до об’єктів регулювання.

Відповідність процедур рівнем розвитку вітчизняної економічної системи, матеріально-технічної бази і НТР.

Незалежність уповноважених органів з акредитації, сертифікації від продавців, виробників, покупців і виконавців.

Єдність методів і правил випробувань (досліджень) і вимірювань у процесі проведення процедур щодо обов’язкової перевірки відповідності.

Недопустимість обмеження конкурентної боротьби при сертифікації і акредитації.

Єдність систем і правил перевірки уповноважених органів.

Неприпустимість суміщення діяльності органу з сертифікації з наглядовим відомством або зі структурою з акредитації.

Федеральний закон “Про технічному регулюванні” (184 ФЗ) забороняє позабюджетне фінансування держконтролю за дотриманням вимог затверджених регламентів.

Мета прийняття нормативних документів

Закон “Про технічному регулюванні” (184 ФЗ) формулює призначення регламентів. В якості основної мети виступає забезпечення захисту здоров’я/життя населення, флори та фауни, довкілля, майна, що належить фізичним особам, організаціям, муніципалітету або державі. Охорона здійснюється від різного роду дій, які можуть завдати шкоди або ввести в оману. Прийняття регламентів для реалізації інших завдань не допускається.

Зміст

ФЗ “ПРО технічному регулюванні” встановлює ряд категорій, за якими в регламентах повинні бути мінімально необхідні нормативи. Вони повинні забезпечувати захист від:

Випромінювань.

Пожеж.

Вибухів.

Механічного впливу.

Біологічного впливу.

Промислового впливу.

Радіації.

Електричного впливу.

Термічного впливу.

Хімічного впливу.

Електрики.

Ядерного впливу.

Федеральний закон “Про технічному регулюванні” передбачає включення в регламенти нормативів, за допомогою яких забезпечується електромагнітна сумісність для безпечної роботи обладнання і приладів. У документах повинні використовуватися єдині одиниці вимірювання.

Важливий момент

Закон РФ “ПРО технічне регулювання” передбачає, що вимоги, присутні в регламентах, не повинні створювати перешкод для ведення суб’єктами підприємницької діяльності в більшій мірі, ніж це необхідно для реалізації цілей, заради яких формуються ці документи. У них повинні міститися вичерпні переліки товарів, процесів зберігання, виробництва, експлуатації, транспортування, утилізації, реалізації, щодо яких розроблені та затверджені відповідні нормативи. В технічному регламенті для його прийняття можуть бути присутніми форми і правила, за якими здійснюється оцінка відповідності (схеми його підтвердження в тому числі). Вони визначаються з урахуванням рівня ризику. Крім цього, в документах допускається включення граничних строків оцінки відповідності для кожного конкретного об’єкта або вимоги до упаковки, термінології, маркування, етикеток і порядку їх нанесення.

Закон “Про технічному регулюванні”: стандартизація

Для забезпечення виробництва безпечних виробів формулюються певні правила і вимоги. Стандарт являє собою документ, в якому відображаються властивості продукції, характеристики і правила виконання виробничих процесів, здійснення реалізації, зберігання, утилізації, перевезення, експлуатації, виконання робіт/надання послуг. Він також може включати в себе вимоги до символіки, термінології, маркування, упаковки, етикеток, а також правилам їх нанесення. Процес встановлення відповідних приписів іменується стандартизацією. Безпека являє собою стан, в якому відсутня неприпустима загроза, пов’язана із заподіянням шкоди здоров’ю громадян, рослин, тварин або їх життя, шкоди державному, приватному, муніципальному майну, навколишньому середовищу. Стандартизація спрямована на упорядкування виробництва і обігу товарів, підвищення конкурентоспроможності робіт, послуг, товарів.

Цілі

Стандартизація проводиться для:

Підвищення ступеня безпеки здоров’я/життя населення, тварин і рослин, запобігання майнової шкоди та шкоди навколишньому середовищу.

Забезпечення науково-технічного розвитку.

Підвищення ступеня безпеки регламентованих об’єктів з урахуванням імовірності виникнення катастроф (надзвичайних ситуацій).

Посилення конкурентоспроможності продукції, послуг або робіт.

Раціонального застосування існуючих доступних ресурсів.

Інформаційної та технічної сумісності.

Зіставлення підсумків випробувань (досліджень) і вимірювань, економіко-статистичних і технологічних відомостей.

Взаємозамінності продукції.

Основи діяльності

Закон Російської Федерації “Про технічне регулювання” встановлює такі принципи:

Добровільності застосування норм.

Максимального врахування законних інтересів усіх зацікавлених суб’єктів у процесі розробки.

Використання міжнародних стандартів як основи для створення національних нормативів. Винятком можуть бути випадки, коли таке використання вважається неможливим внаслідок невідповідності закордонних показників географічним і кліматичним особливостям країни, технологічної специфіки або з інших причин, а також якщо держава виступала проти затвердження будь-яких міжнародних документів (окремих його положень).

Забезпечення умов для однакового впровадження стандартів.

Заборони

Федеральний закон “Про технічному регулюванні” не допускає формування перешкод для звернення та випуску товарів, надання послуг або виконання робіт в більшою мірою, ніж це мінімально необхідно. Не дозволяється встановлення нормативів, параметрів, меж, показників, які суперечать положенням регламентів.

Повноваження наглядових інстанцій

Як вище було сказано, Закон “Про технічному регулюванні” формулює обов’язки та права суб’єктів, що беруть участь у регламентованих відносинах. До них, в числі інших, відносять і органи нагляду. Серед основних прав цих служб слід відзначити можливості:

Вимагати від виробника, виконавця, реалізатора пред’явлення декларації або сертифіката відповідності, якими підтверджується дотримання встановлених регламентами вимог. Допускається надання копій зазначених документів, якщо їх використання передбачається нормативними актами.

Здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення контролю за дотриманням вимог технічних регламентів, у встановленому порядку.

Видавати рекомендації та приписи для усунення виявлених порушень, визначати строк для їх ліквідації з урахуванням характеру проступку.

Приймати рішення, що забороняють передачу продукції, а також частково або повністю пригнічують процеси виробництва, перевезення, експлуатації, зберігання, утилізації, продажу, якщо іншими заходами не можна усунути виявлені порушення положень регламенту. При цьому такі постанови мають бути мотивованими.

Призупиняти або припиняти дію сертифіката чи декларації відповідності.

Закон “Про технічному регулюванні” наділяє наглядові органи повноваженнями притягати до відповідальності продавців, виготівників, виконавців до відповідальності. Уповноважені інстанції має право вживати інші заходи для запобігання порушень і заподіяння шкоди.

Обов’язки

Закон “Про технічному регулюванні” наказує наглядовою службам:

В ході заходів щодо контролю виконання встановлених регламентами вимог проводити роз’яснювальні бесіди щодо застосування затверджених норм, інформувати про зміни та доповнення в документах.

Дотримуватися комерційну та іншу таємницю, що охороняється законом.

Суворо дотримуватися порядок, за яким проводяться контрольні заходи.

Приймати у відповідності з результатами виконаної роботи заходи, спрямовані на ліквідацію виявлених порушень.

Направляти інформацію про невідповідність перевіреної продукції вимогам, передбаченим у технічних регламентах.

Виконувати інші, що не суперечать нормативним актам заходи.

Висновок

Що дало прийняття ФЗ? Закон “Про технічному регулюванні” дозволив усунути багато протиріч, що існували раніше. До недавнього часу в країні діяли численні нормативи, що часто суперечать один одному. Затверджений федеральний закон 184 “Про технічному регулюванні” встановлює, що всі мінімальні вимоги визначаються регламентом. Слід зазначити, що прийняття документа також підпорядковується правилам. Процедура передбачає постійне інформування громадськості про хід розробки, внесення тих чи інших змін. Крім цього, встановлено достатньо тривалий період введення його в дію. Це необхідно для адаптації господарюючих суб’єктів до нових норм. До проекту технічного регламенту в обов’язковому порядку додається його економічне і фінансове обґрунтування.