Федеральний закон Про рекламу простими словами

Рекламна діяльність в нашій країні регламентується. Втім, так відбувається і в усьому цивілізованому світі. Існує такий нормативний акт, як федеральний закон 38 ФЗ «ПРО рекламу». Мова йде про документ № 38-ФЗ, прийнятому 13 березня 2006 року. Остання його редакція – від 08.03.2015 р.

В чому суть?

Зміст закону – ті відносини, які мають місце в процесі виробництва і розміщення всіх видів реклами, а також при її поширенні. Тобто його положення охоплюють досить широке коло понять.

Федеральний закон 38 «Про рекламу» має на меті усунення недобросовісної конкуренції в даній сфері. Його сенс – у захисті споживачів від шкідливого впливу. Таким визнається реклама, яка може вводити в оману, наносити цілком відчутний шкоду майну або здоров’ю. Крім того, така інтелектуальна власність здатна підривати репутацію або гідність.

Крім того, до неналежної реклами, захистити від якої всіх нас покликаний названий закон, належить та, що порушує моральні принципи і суспільні інтереси або ж шкодить навколишньому середовищу.

На які сфери закон про рекламу не діє

До них відноситься політична її різновид (включаючи передвиборну агітацію і пов’язану з референдумом), інформація, яку закон зобов’язує розкривати або доводити до споживача в обов’язковому порядку, аналітичний та довідково-інформаційний матеріал (огляди ринків, наукові дослідження). Все це не має мети просунути товар.

Далі повинна бути згадана інформація органів влади, держави, місцевого самоврядування, не несуча комерційного характеру і не відноситься до соціальної реклами. Такого ж роду вивіски і покажчики теж належать до цієї категорії інтелектуальної власності. Слід згадати і оголошення різних суб’єктів, як юридичних, так і фізичних осіб, не пов’язані з отриманням доходу.

А ще?

Ще під дію закону не потрапляє та інформація, що розміщена на упаковці (дані про виробника та ін.) і будь-які елементи оформлення, що відносяться саме до цього товару, а не до чужої.

Інформація про об’єкт, яка природним чином «вписана» в художній чи науковий твір, згадує виробника або продавця та не несе комерційної мети, теж належить до цієї категорії.

Федеральний закон «Про рекламу» N 38 ФЗ – основні поняття

Давайте визначимося з термінами. Під рекламою розуміється будь-яка інформація, незалежно від вигляду і способу розміщення, адресат якої – широке коло осіб. Мета – привернення уваги до упоминаемому товару (послуги) для продажу або просування на ринку.

Інше поняття – об’єкт реклами. Їм може бути товар, його виробник або продавець, захід (концерт, фестиваль, конкурс, змагання), інтелектуальне досягнення. Одним словом, сюди відноситься все, що вимагає залучення уваги.

Товаром вважається продукт діяльності (включаючи роботи та послуги), призначений для продажу, обміну та інших видів обігу.

Інші поняття

Якими ще оперує термінами федеральний закон «Про рекламу»? Їх не так вже багато. Наприклад, під так званою неналежною рекламою розуміється та, що суперечить вимогам російського законодавства. А як же іменують тут суб’єктів, тобто діючих осіб?

Рекламодавцями, виробниками і розповсюджувачами називають осіб, які займаються відповідно виготовленням або продажем товару, що призводять інформацію в комерційний формат і доводять до споживача будь-яким способом. Ці три категорії суб’єктів тісно пов’язані між собою і служать ланками одного ланцюга.

Споживач реклами – особа, чиє увагу просувається до об’єкта має бути залучено. Спонсором іменують того, на чиї кошти проводиться захід.

Як відомо, хто платить, той і замовляє музику. Спонсорська реклама – та, обов’язковою умовою якої є згадка певної особи в якості «благодійника».

Крім того, існує і соціальна її різновид. Під нею федеральний закон «Про рекламу» передбачає інформацію некомерційного характеру для досягнення цілей благодійності і т. п.

Рішення всіх згаданих питань знаходиться в компетенції федерального антимонопольного органу, а також його місцевих представників.

Що потрібно від російської реклами?

Закон про рекламу не допускає недостовірної та недобросовісної інформації в ній. А що ж це таке, власне кажучи?

Під недобросовісною розуміється та реклама, в якій містяться некоректні порівняння товару з аналогічними від інших виробників або продавців, або дані, що порочать ділову репутацію або гідність конкурента (і будь-якої особи).

Вона ж просуває товар, заборонених до реклами, під виглядом аналогічного – схожого або тотожного торгового знаку, або іншими способами. Згідно з антимонопольним законодавством, це – акт недобросовісної конкуренції.

До недостовірної відноситься реклама, що містить неправдиву інформацію, тобто не відповідають дійсності відомості.

Якого роду вони можуть бути?

Такими, наприклад, закон про рекламу вважає інформацію про переваги рекламованого товару порівняно з іншими, що знаходяться в обігу. Мова може йти про:

  • будь-яких його характеристик, споживчих якостях, строки служби та придатності, асортименті і комплектації;
  • місце походження і наявності сертифікатів, можливість покупки в конкретному місці або протягом певного часу;
  • вартістю або ціною, порядку оплати, знижки, тарифах та інших грошових питаннях;
  • умовах, на яких виробляються доставка, ремонт, обмін, обслуговування даного товару, про його гарантійних умовах.

Яка ще інформація може бути недостовірною?

Це відомості про рекомендаціях будь-яких осіб щодо об’єкта реклами або про його схвалення ким-то, те ж саме – про результати випробувань і досліджень, реальному масштабі попиту на товар, обсяг його виробництва або продажу.

Недостовірною є інформація про різних правила та строки проведення заходів, числі призів/виграшів та порядок їх отримання.

Сюди ж відносяться будь-які відомості про осіб, які є виробниками або продавцями даного товару.

Чого не повинна робити реклама?

Є певні дії, які неприпустимі. Закон про рекламу суворо забороняє. Це насамперед заклик до протиправних дій, жорстокості і насильства. Далі слід згадати створення загрози безпеки транспорту шляхом подібності деяких символів з дорожніми знаками. Ще – формування засудження тих, хто не застосовує рекламований товар, або ж використання порнографічної інформації.

Неприпустимо в рекламі користуватися іноземними термінами, спотворюють сенс. Не можна вказувати на схвалення органами влади. Заборонено також демонструвати куріння і вживання алкоголю, використати образи лікарів і медсестер (крім реклами, призначеної спеціально для них), вказувати на лікувальний ефект того або іншого засобу.

Не можна застосовувати лайливі слова, непристойні вирази та образи, в т. ч. щодо раси, статі, національності, соціальної категорії, професії, віку, мови людини. Те ж саме відноситься до державних та релігійних символів, пам’ятників культури та історії.

Які товари не можна рекламувати?

Не можна рекламувати всі товари, виготовлення і реалізація яких заборонені на території РФ: зброю, наркотики, психотропні речовини, вибухівку, людські органи і тканини як об’єкт продажу.

Товари, що потребують держреєстрації або обов’язкової сертифікації (у разі відсутності останніх) відносяться до цієї групи. Те ж саме стосується ліцензованої їх категорії.

Тютюн і вся відноситься до нього продукція – вироби з нього, курильні приналежності і т. п., не рекламуються.

Медичні послуги по перериванню вагітності також відносяться до категорії заборонених.

Що таке неетична реклама?

Цей термін зазвичай інтуїтивно зрозумілий. Він відноситься до числа порушень, з якими покликаний боротися закон «Про рекламу». Остання редакція його особливу увагу приділяє поняттю неетичної впливу. Це те, яке ведеться з порушенням загальноприйнятих норм моралі і гуманності шляхом образи словесно або шляхом приведення порівнянь або образів рас, національностей, професій, соціальних категорій, статі, мови або віку, а також їхніх релігійних поглядів і політичних переконань.

Неетична реклама може паплюжити об’єкти мистецтва, які є національним чи світовим культурним надбанням, державні герби, прапори та інші символи, валюту тієї чи іншої країни. Крім того, може піддаватися нападкам конкретну особу чи товар.

Під прихованою рекламою розуміється та, що впливає на споживача на неосознаваемом рівні, в тому числі спеціальними технічними засобами (відеовставками тощо).