Федеральний податок. Система федеральних податків

Система оподаткування – це досить складний механізм, який покликаний забезпечити стабільну роботу держави і прийнятний рівень життя громадян. Для того щоб краще зрозуміти суть такої системи, варто звернути увагу на федеральні податки.

Податки і збори

Перш ніж звернути увагу на федеральний податок, потрібно визначитися з тим, у чому полягає відмінність між зборами і податками.

Під податком слід розуміти ту ціну, яку кожен член суспільства повинен платити для того, щоб загальні потреби були задоволені. Ці ресурси також використовуються для забезпечення тих верств суспільства, які не мають соціальної захищеності.

Що стосується зборів, то в цьому випадку мова йде про платіж, який збирає держава з метою здійснення для платника мита яких-небудь благ. В якості прикладу можна навести видачу ліцензії на певний вид діяльності або надання конкретних послуг або прав.

Федеральні податки в РФ, так само як і різні види зборів, регулюються законодавством. Податкова система держави включає різні методи і форми стягнення, порядок контролю і збору, а також загальну систему оподаткування.

До цієї системи можна віднести наступні органи:

• муніципальні освіти, основним завданням яких є контроль місцевих податків;
• Міністерство РФ з податків;
• його підрозділи, розташовані в суб’єктах Російської Федерації.

Федеральний податок

Під федеральними варто розуміти податки, які були встановлені законодавством і, отже, повинні сплачуватись на всій території РФ.

До основних федеральних податків можна віднести податок на прибуток підприємств, на додану вартість, на операції з цінними паперами, мито та ін

Якщо брати до уваги державне мито, федеральні реєстраційні і ліцензійні збори, акцизи на імпортні товари, а також мита, то варто зазначити, що надходять ці податки у федеральний бюджет і визначаються як його власні доходи.

До групи регулюючих доходів варто віднести податок на купівлю іноземних платіжних документів та грошових знаків, на прибуток підприємств, ПДВ, прибутковий, а також податки, що стягуються з майна, що переходить до іншої особи в порядку дарування або успадкування.

Кошти, отримані цим способом, спрямовуються до бюджетів, що відносяться до інших рівнів.

Податок на додану вартість

Для того щоб чітко уявляти суть федерального оподаткування, потрібно приділити кожному описаним вище методом наповнення бюджету більше уваги.

Почати варто з одного з найбільш поширених податків у світі – ПДВ. Його можна визначити як непрямий. Суть його зводиться до того, що оподаткуванню підлягає не вся вартість продукції, а лише та частина ціни, що була додана обробкою. Система федеральних податків організована таким чином, що різні підприємства, незалежно від виду діяльності, сплачують ПДВ за однаковою ставкою. Такий підхід перешкоджає спотворення структури попиту.

Особливості ПДВ

Порівняно з іншими видами податок на додану вартість має деякі відмінні риси:

• Як сам податок, так і оподатковуваний оборот враховуються і вказуються в рахунках компаній окремо у складі товарної вартості.
• В основі даного виду оподаткування лежить система компенсації. Це означає, що підприємець віднімає з усього податку, який було нараховано, суму, сплачену раніше.
• В оборот, який визначається як оподатковуваний, не входять суми, оплачені підприємцем раніше.
• Притому що спочатку весь оборот підлягає оподаткуванню, сплачувати в бюджет потрібно лише ту частину податку, яка відповідає ціні, доданої платником до вартості закупівель.

Що варто визначати як об’єкти ПДВ?

Федеральний податок в рамках ПДВ орієнтований на наступні операції:

• Передача товарів на території РФ для власних потреб, витрати на які в процесі обчислення податку на прибуток компаній не приймаються до відрахуванню.
• Реалізація товарів і послуг в межах Російської Федерації. Сюди входить передача різних товарів, продаж предметів застави і процес передачі майнових прав.
• Ввезення будь-якої продукції на митну територію Російської Федерації.
• Виконання для власного споживання монтажно-будівельних робіт.

Федеральні податки організації, зокрема ПДВ, не поширюються на наступні види операцій:

• Передача житлових будинків, клубів, дитячих садків, санаторіїв та інших об’єктів, що мають житлово-комунального і соціально-культурне значення, на безоплатній основі органам місцевого самоврядування або державної влади. Це правило відноситься також до газових, електричних мереж, підстанцій, водозабірних споруд та інших об’єктів подібного типу, які передаються спеціалізованим організаціям на основі розпорядження зазначених вище державних структур.
• Операції, що мають відношення до реалізації земельних ділянок.
• Передача майна муніципальних і державних підприємств, що викуповується в порядку приватизації.
• Операції, пов’язані з обігом іноземної або російської валюти, а також передача нематеріальних, основних активів та іншого майна компанії її правонаступника в процесі реорганізації цього підприємства.
• Надання послуг і виконання робіт тими органами, які входять у систему державної влади і місцевого самоврядування. Причому ці роботи повинні проводитися в рамках виняткових повноважень, покладених на них у конкретній сфері. При цьому необхідність даних послуг повинна бути підтверджена законодавством РФ, актами органів місцевого самоврядування і суб’єктами Федерації.

Податкові відрахування

Вивчаючи види федеральних податків, варто зазначити, що у випадку з ПДВ платник має право зменшити виплати на суму встановлених НК РФ податкових вирахувань. Такі вирахування актуальні по відношенню до тих сум податку, які були пред’явлені платнику і після сплачені ним у процесі закупівлі різних товарів, а також розрахунку за певні роботи і послуги на території РФ. В цю категорію потрапляють і податки, сплачені платником при ввезенні на митну територію Російської Федерації якої-небудь продукції.

В якості підстав для твору відрахувань використовуються рахунки-фактури, які виставили продавці при закупівлі платником податку певних товарів.

Акциз

Цей федеральний податок також можна віднести до групи непрямих. Оплачують покупців під час придбання певної продукції або послуги.

Підакцизним товаром в більшості випадків є продукція, чиє виробництво монополізувала держава. Мова йде про тютюнові вироби, алкогольні напої, легкові автомобілі, бензині, солярці та прикраси з дорогоцінних металів. Акциз включений також вартість транспортних послуг і комунальних платежів.

Хто сплачує акциз?

Платниками даного податку визнаються такі категорії юридичних і фізичних осіб:

• індивідуальні підприємці;
• особи, які визначаються як платники податків через переміщення ними різної продукції через митний кордон РФ;
• компанії.

Є ряд операцій, які федеральні податки і збори позначають об’єктами акцизу:

• Отримання нафтопродуктів підприємцем або підприємством на території РФ.
• Продаж особами на території РФ безхозяйственных або конфіскованих безакцизних товарів, а також продукції, від якої відмовилися на користь держави і внаслідок чого вона підлягає зверненню в муніципальну чи державну власність. Варто відзначити, що конфісковані товари повинні бути продані особам тільки на підставі рішень або вироків арбітражних судів та інших уповноважених органів.
• Передача в рамках структури випущених підакцизних товарів з метою подальшого виробництва продукції, яка не потрапляє під акциз. Виняток становлять тільки нафтопродукти.
• Передача на території РФ індивідуальним підприємцем або підприємством нафтопродуктів, які були вироблені з давальницької матеріалу і сировини, власнику цих ресурсів, не має свідоцтва. У цьому випадку федеральні податки і збори передбачають сплату акцизу.
• Передача в рамках Російської Федерації товариством або господарським товариством підакцизних товарів, які були ним зроблені, своєму учаснику при виході з організації.
• Отримання компанією, яка має свідоцтво на виробництво спиртовмісної продукції, денатурованого етилового спирту.

Хто не є об’єктом акцизу?

Якщо звернути увагу на федеральні і місцеві податки, то можна помітити, що акцизному оподаткуванню не підлягають такі операції:

• Процес реалізації платником податків нафтопродуктів.
• Передача одним структурним підрозділом компанії іншому підакцизних товарів для виробництва іншої продукції. При цьому підрозділи не є самостійними платниками податків.
• Реалізація первинного типу конфіскованих підакцизних товарів, а також тієї продукції, від якої відмовилися на користь держави, з метою подальшої промислової переробки або знищення (під спільним контролем митних органів).
• Реалізація поміщених під митний режим експорту підакцизних товарів за межами території РФ з урахуванням потрапляють в межі норм природних втрат. До цієї категорії можна віднести і ті операції з нафтопродуктами, які пізніше потрапляють під митний режим експорту.

Вивчаючи федеральні, регіональні і місцеві податки, варто враховувати той факт, що зазначені вище операції не є об’єктом акцизу лише в тому випадку, коли присутній окремий облік операцій з виробництва і наступної передачі (реалізації) таких підакцизних товарів.

Державне мито

Під цим терміном слід розуміти збір, який стягується з приватних осіб, коли вони звертаються в державні органи чи посадових осіб з метою здійснення по відношенню до них будь-яких дій, що мають юридичне значення. До таких дій може прирівнюватися видача документів, а також надання їх копій та дублікатів.

Федеральні, регіональні і місцеві податки включають держмито, яка орієнтована на таких юридичних та фізичних осіб:

• виступають у ролі відповідачів в арбітражних судах по справах, що розглядаються світовими суддями в судах загальної юрисдикції;
• звертаються до уповноважених об’єктів за вчиненням дій, які можна визначити як юридично значущі.

Податок на прибуток

До федеральних податків відносяться і ці виплати. В даному випадку мова йде про відсоток, відрахування якого походить від прибутку платника податку. При цьому в якості прибутку визначається сума доходу, що враховує виробничі витрати і витрати на придбання необхідних ресурсів.

Цей податок можна охарактеризувати як прямий. Його ставка дорівнює 20 %. Для її обчислення використовується податкова декларація. Що стосується податкового періоду, то він становить один календарний рік. Здійснювати сплату даного податку можна за допомогою авансових платежів.

Єдиний соціальний податок

Його ключовою відмінністю є цільова спрямованість. Мова йде про податковою ставкою, яка надходить у Пенсійний фонд РФ, фонди, що мають відношення до обов’язкового медичного, а також соціального страхування.

В якості об’єктів ЕСН можна визначити ті виплати, які роботодавець нараховує найманим працівникам.

Водний податок

У цьому випадку мова йде про оподаткування фізичних осіб або підприємств, що здійснюють спеціальне водокористування, за яке потрібно сплачувати податок відповідно до законодавства РФ. Ця категорія включає використання акваторії з метою отримання прибутку, сплав деревини, використання водних ресурсів у сфері гідроенергетики і забір води.

Податок на видобуток корисних копалин

До федеральних податків відносяться і ці збори. Платити такий податок зобов’язані ті особи чи організації, які використовують для отримання прибутку надра землі. В якості об’єктів оподаткування визначаються всі корисні копалини, що видобуваються на території РФ. Податкової базою є ціна цих природних ресурсів. Деталлю, гідною уваги, є той факт, що від платника податків очікується самостійний розрахунок податкової бази на основі вартості свого товару.

Як можна помітити, система федеральних податків організована досить грамотно і дозволяє ефективно залучати ресурси в державний бюджет.