Економічний розвиток країни: визначення, етапи, показники
Стабільний стан держави залежить від його економічного розвитку. Цей процес багатоплановий і охоплює безліч систем. Кожна країна створює свою модель економіки, на яку спирається удосконалення фінансової системи. Незважаючи на власні розробки, ці моделі схожі і мають загальні закономірності.
Поняття
Економічний розвиток – це позитивний ознака рівня економіки в контексті розширеного виробництва і поступового поліпшення якості, продуктивних сил і різних сфер суспільства.
Крім цього, економічний розвиток являє собою формування відносин у суспільстві. Воно відбувається в сталих умовах системи економіки та процесу, при якому розподіляються матеріальні блага.
Вперше про економічному розвитку заговорили в 1911 році. Шумпетер написав книгу «Теорія економічного розвитку», де крім основних положень і класифікацій, вказав розбіжність між поняттями «розвиток» і «зростання економіки». Зростання економіки спрямований на підйом кількісних показників, а ось розвиток вказує на позитивний рух у зміні якості, нововведень і виробництва.
Росія розвивається
Економічний розвиток Росії слід розглядати окремо від усього світу. Так склалося, що дана модель залишилася із часів СРСР, і економіка розвивається в посткомуністичному напрямку. Незважаючи на схожість проблем з іншими країнами, Росія не вийшла з соціалізму, а тому вирішує кризи в іншому руслі.
Економічний розвиток Росії почалося в 1999 році. Це сталося з кількох причин:
Також на розвиток фінансового сектора величезний вплив справила глобалізація. Це процес, при якому світогосподарські зв’язки відбуваються при економічної залежності країн. Глобалізація нині впливає на економіку багатьох інших країн. Зростання обсягів торгівлі та фінансових потоків значно випереджає матеріальне виробництво.
В економічному розвитку Росії легко можна знайти подібності з системами інших країн: природа, мета та зміст. Радянська фінансова система, яку використовує російський уряд, нині вважається найбільш потужним механізмом, який накопичує капітал та відокремлює працю від власності.
Крім усього іншого, вирішальну роль відіграють і інноваційна діяльність, високий рівень технологічності виробництва, створення конкурентоспроможної продукції, а також ефективне співробітництво на світовому ринку.
Соціальна складова
Соціально-економічний розвиток передбачає певну систему, яка включає в себе динамічний розвиток процесів виробництва, обміну, розподілу і споживання матеріальних та інших благ.
З-за того, що соціально-економічна система – це складна і багатофункціональна схема, вона містить безліч властивостей, враховуючи які, можна охарактеризувати і змоделювати її. Соціально-економічний розвиток включає в себе:
- зміни суспільної свідомості;
- зміна традицій і звичок;
- розвиток виробництва і доходу;
- зміна структури суспільства з точки зору інституцій, соціуму і адміністрацій.
Процес цього розвитку має такі завдання:
Міністерство
Міністерство економічного розвитку – це орган держави, який відповідає за розробку, впровадження і контроль економічної політики в країні, також забезпечує стабільність торгівлі з іншими державами, з допомогою представництв.
У Росії Міністерство економічного розвитку – це федеральний відділ, який відповідає за проведення державної політики створення відповідного законодавства. Крім того, він займається прогностикою соціально-економічного розвитку, функціонування підприємницької діяльності, малого бізнесу, а також юридичних осіб і підприємців.
Особливості європейського світу
Кожна держава в світі розробляє свої особливості економічного розвитку. Країни Євросоюзу мають схожі системи економіки, а тому їх відносять до групи держав з однотипною фінансовою системою. Кожна з держав Європи має високий показник економічного розвитку.
Найбільш потужними країнами на цій території є Німеччина, Франція, Італія та Великобританія. В європейському регіоні саме ці країни відіграють основну роль у формуванні напрямки господарського, соціального та політичного розвитку.
Інші держави відносяться до малої групі. Але і вони мають достатньо стійку і сильну економіку. Вони відповідають за вузьку типізацію виробництва і генерування високоякісної продукції.
Розвинене суспільство
Фахівці-економісти і політології щогодини пильно стежать за динамікою прогресу економіки в країнах. На якість життя у них впливають й конструктивні зміни, які відбуваються в національних системах грошового обігу.
Економічний розвиток суспільства – це процес, який має безліч деталей і охоплює всі сфери економіки. Показниками цього процесу можуть бути різні цифри, головними вважаються ВВП/НД.
З-за того, що процес економічного розвитку суспільства складний і багатоплановий, рівень економіки вимірюють через економічне зростання і його дані, а конкретніше – через зміну обсягів виробництва.
Розвиток економіки суспільства не стабільно. Причому це явище не тільки вказує на сходження показників, але й іноді має занижену ступінь. У 90-ті рр. в країнах СНД замечался різкий спад економічного розвитку, пов’язаний з низьким рівнем виробництва, деградацією структури економіки, а також заниженим рівнем життя населення.
Рівень країн
Як вже говорилося раніше, з-за того, що прогрес має розширені показники, визначити рівень економічного розвитку складно лише одним найменуванням. Це пов’язано також і з тим, що критерії географічні та історичні кожної держави різні, тут же не знайти подібності в комбінації матеріальних і фінансових ресурсів.
Отже, крім показників ВВП/НД, слід звернути увагу на структуру економіки та рівень якості життя. Кожен з них розглянемо детальніше.
ВВП/НБ – це ті самі провідні значення у визначенні рівня розвитку економіки. Наприклад, НД з точки зору купівельної спроможності в невеликій європейській країні Люксембург становить понад 51 тисячі доларів. Для порівняння, в США цей показник становить 36 тисяч. Хоча очевидно, що економічний потенціал першої і другої країни непорівнянний. У Росії НД становить майже 8 тисяч доларів, а це вказує на те, що країна не дотягує до розвинутих, але почесно може зайняти місце в розвивається групі.
Слід зазначити, що навіть якщо показники ВВП/НД в одній країні вище, ніж в іншій, це не доводить того, що перша держава більш розвинена. Тому для визначення беруть ще й інші значення економічного розвитку. Деякі держави ще не змогли обзавестися структурою економіки, яка відповідала б сучасним вимогам. За цим показником Росію можна було б віднести саме до розвинених країн, ніж до країн, що розвиваються.
А ось якість життя має багатозначне визначення. Сюди відносять і тривалість життя, особливості утворення, стійкість імунітету до захворювань, функції медичного обслуговування, захист особистості, стан навколишнього середовища і т. д. Деякі значення можна об’єднати за допомогою індексу людського розвитку.
Системи розвитку
Розвиток економічних систем пройшло три етапи. Перш ніж ми їх розглянемо, слід звернути увагу на саме поняття. Економічні системи – це синонім економічної структурі суспільства. У своєму роді це сукупність певних елементів, які пов’язані між собою і представляють певну цілісність.
Отже, всі існуючі економічні системи, так чи інакше пройшли три щаблі розвитку. Перша – це доіндустріальне суспільство. В цей час основним доходом було натуральне виробництво, засноване на сільському господарстві. З-за низьких показників еволюції суспільства людині доводилося відносити себе до біологічного циклу природи і повністю залежати від нього.
Цей етап характерний тим, що форма господарства не мала суспільного поділу праці, була замкнута. Доіндустріальне суспільство задовольнялося власними ресурсами і їх використанням. На той момент мова про технічному оснащенні не могла йти, так як розвиток цієї системи знаходилося на низькому рівні.
Другою сходинкою стало індустріальне суспільство. Після промислової революції виробничі структури привели до заміни продуктивних сил на громадські. Формувалося фабричне виробництво, і змінювався характер праці. Тут же перевертається і пріоритет міста перед селом. Загальний характер отримали товаро-грошові процеси.
Внаслідок науково-технічної революції відбулися зміни економічної системи, і вона ступила на третій етап – постіндустріальне суспільство. Наука стає продуктивною силою, а на хвилі загальної революції виникає постіндустріальна економіка. Головним інструментом розвитку стають знання і інформація. Так завершилися етапи економічного розвитку.
Стратегія
Стратегія економічного розвитку – це схема, за якої відбувається довгострокове управління соціально-економічними процесами в системі економіки. Економічна стратегія розробляється державою на кілька років (до 15).
Вона визначає цілі розвитку фінансового сектору в контексті національної економіки, поліпшення показників окремих галузей і регіонів. При цьому відповідні органи знаходять найбільш ефективні шляхи досягнення поставлених завдань з використанням певних методів і засобів.
Регіон
Економічний розвиток регіону – це процес, при якому органи влади регіону виконують намічені економічні цілі в умовах кризи та інших змін. Основна мета даного процесу – поліпшення якості життя населення. При цьому завдання, які ставить перед собою орган влади, схожі з тими, що формує економічний розвиток держави в кризовій ситуації. Насамперед, це збільшення показників середнього доходу, якості освіти, живлення і захист здоров’я і життя громадянина.
У цьому понятті існує термін сталий розвиток регіону. В цьому випадку можна спостерігати стабільні позитивні показники, які вказують на зміни, але залишають систему збалансованою.
Управління економічним розвитком регіону
Головним інструментом управління економічним розвитком регіону є стратегічне планування. Даний термін означає стратегічне управління та метод сучасного менеджменту. У деяких ситуаціях цей варіант не просто бажаний і ефективний, а й є необхідним методом управління.
Стратегічне управління можна використовувати в промисловості, сільському господарстві, будівництві та інших галузях. Цей метод вирішить головне питання: як вийти з кризи і поліпшити якість життя.
