Про моделях і законодавчих моментах
Як раніше говорилося, СГЧП і КС є самостійними правовими інститутами. Відмінність між ними полягає ось у чому:
Концесійну угоду (КС) регулюється федеральним законом № 115-ФЗ від 21.07.2005. Воно передбачає право держави (муніципального утворення) на власність об’єкта угоди.
Угода державно-приватного партнерства (СДПЧ) регулюється федеральним законом № 224-ФЗ від 13.07.2015. В даному випадку передбачається, що об’єкт угоди знаходиться у приватній власності. Але тільки у разі дотримання вимог, наявних у законодавстві.
Ось такі форми ДПП передбачені. Яка саме з них буде використана, залежить від переслідуваних цілей. Які загальні властивості мають форми ДПП? Коротенько, це:
Довгостроковий характер партнерства. Він необхідний для повернення приватних інвестицій, а також комплексності цього проекту. Як приклад: тривалість СГЧП не може бути менше трьох років.
Розподіл ризиків і відповідальності завдяки залученню приватного партнера не тільки до створення об’єкта, але і його подальшої експлуатації та технічного обслуговування. Це обов’язкова умова для формування структурованих відносин між сторонами в рамках проекту. Також на етапі підготовки пошук оптимального положення є найбільш складним.
Повне або часткове фінансування створюваного об’єкта громадської інфраструктури з боку приватного партнера. Це основна відмінність ДПП від державних замовлень. При цьому публічний партнер або концедент може компенсувати певну частину витрат, які були спрямовані на об’єкт угоди.
