Довіреність на автомобіль для виїзду за кордон. Нотаріально завірена довіреність на автомобіль
Виїзд з однієї країни і в’їзд в іншу на автомобілі вимагає попередньої підготовки не тільки в технічному плані, але і в плані вивчення переліку необхідних документів та їх збору. Ситуація ускладнюється ще й тим, що подорож на машині підлягає регулюванню з боку законодавств не однієї, а двох і більше країн – в залежності від обраного маршруту.
При цьому виникає маса питань, що стосуються того, кому належить автомобіль, узятий він в оренду, хто, крім водія, в ньому знаходиться. Щоб поїздка пройшла успішно, потрібно дізнатися, які документи потрібні на машину в кожному конкретному випадку, перейнявшись ознайомленням хоча б з основним переліком.
Правила виїзду
Правила виїзду за кордон на автомобілі з Російської Федерації регулюються законодавчими актами, прийнятими на її території. Регламент в’їзду в іншу державу з метою тимчасового перебування і порядок такого перебування залежать від законів цієї країни.
Потрібні відомості, що стосуються в’їзду на автомашині і поїздки по дорогах конкретної іноземної держави, можна знайти на сайті МЗС РФ або Консульського департаменту. Зокрема, там розміщені роз’яснення щодо пересування на автомобілі, вимоги до його обладнання і наявності пакету документів.
Необхідна документація
Здійснюючи перетин кордону на автомобілі, потрібно мати при собі наступні документи:
Закордонний паспорт
Відповідно до закону «Про державної кордоні РФ» № 4730-1 від 01.04.1993, підставою, що служить пропуском через прикордонний пост, є наявність дійсних документів на виїжджають осіб, транспорт, товари, вантажі і тварин.
Головним документом, який підтверджує особу російського громадянина при перетині ним кордону, є один з видів паспортів:
- Закордонний.
- Дипломатичний.
- Службовий.
Важливими нюансами, що стосуються цієї офіційної папери, є наступні:
- За паспортом РФ можна потрапити тільки деякі з країн СНД.
- На момент повернення з Шенгенської зони період дії документа не може бути менше 90 діб. Точний термін залежить від вимог конкретної країни.
- Якщо на автомобілі подорожує ще й дитина, яка вписана в паспорт, необхідно наявність фото у відповідності з його віком.
- При втраті закордонного паспорта за кордоном потрібно звернутися в диппредставництво РФ за отриманням свідоцтва на повернення.
Водійське посвідчення
Керування автомобілем за водійським посвідченням, выдаваемому в РФ, дозволяється на території багатьох держав. Однак у деяких країнах вимагається наявність як російських, так і міжнародних прав одночасно. Це правило стосується документів, отриманих у нас до 01.03.2011, не переведених на англійську мову. Тому легше зробити їх переклад в юридичній компанії протягом одного-двох днів, що обійдеться приблизно в 800 рублів.
З водійським посвідченням, виписаними після зазначеної вище дати, можна без проблем вирушати за кордон. В цьому випадку міжнародне не знадобиться. Таке правило пов’язано з тим, що РФ допрацювала вітчизняні права до стандартів, передбачених Віденською конвенцією.
Митна декларація
Для того щоб мати можливість користуватися автомобілем, зареєстрованим в Росії, на території зарубіжних країн, необхідно заповнення митної декларації. Її потрібно представити співробітникам митних органів. Порядок її оформлення регламентується положеннями Митного кодексу Митного союзу, який з 01.01.2018 замінений на ТК ЄАЕС.
Час, на яке вивозиться транспортний засіб, встановлює митний орган. Підставою для цього служить заява декларанта, де вказується мета вивезення та супутні йому обставини. У разі необхідності цей термін може бути продовжений на прохання виїжджає особи, викладеної в письмовій формі.
Віза для в’їзду
Перед тим як здійснювати виїзд на автомобілі в країну призначення, необхідно з’ясувати, чи потрібна віза. Для цього потрібно звернутися в представництво чи консульство відповідної іноземної держави. Відомості про контактних даних розміщені на сайті МЗС РФ.
Шенгенська віза запитується в установі тієї країни, яка є основною метою поїздки. Як правило, це визначається у відповідності з тривалістю перебування. Якщо відразу зорієнтуватися не представляється можливим, потрібно йти в представництво тієї держави, в’їзд у яке здійснюється в першу чергу.
Проїзд через деякі держави вимагає наявності транзитної візи. З цього питання також слід заздалегідь проконсультуватися у дипломатичних органах країн, через які пролягає передбачуваний маршрут. Запитувати візу потрібно з того дня, у який планується перетин прикордонного пункту. Її строк дорівнює числу днів подорожі з урахуванням зворотного переїзду на територію РФ.
Поліс медстрахування
Багато іноземні держави допускають в’їзд на свою територію тільки тоді, коли у мандрівника на руках є поліс медичного страхування, який діє в її межах. В це число входять і країни Шенгену. Без наявності страховки може бути отримана відмова у видачі візи.
Оформлення поліса на час закордонної поїздки можливо в будь-якій страховій компанії або турфірмі, яка займається підготовкою документації для отримання дозволу на виїзд. При відвідуванні декількох країн, що входять в Шенгенську зону, страховка повинна бути дійсною для кожної з них і на весь час, поки триває подорож на машині.
Всі послуги оплачуються?
Доцільним є попереднє з’ясування переліку послуг, які повинні бути надані в країні перебування, а також порядку їх отримання і оплати, якщо в договорі передбачена франшиза.
Страховики в більшості випадків відмовляють в оплаті послуг, якщо відбулося звертання в медустанову, яка не фігурує у страховому полісі, а також якщо випадок не є страховим. Наприклад, при травмі, отриманої в стані алкогольного сп’яніння.
У таких ситуаціях потрібно самостійно оплатити лікування, а по приїзду на батьківщину – спробувати повернути грошові кошти шляхом звернення до суду. Страхова сума, як правило, становить не менше 30 тис. євро.
Зелена карта – у чому її суть?
У 45 країнах введена система, що передбачає необхідність обов’язкового страхування відповідальності власника транспортного засобу, що носить назву «Зелена карта». В окремих азіатських і африканських країнах є аналогічні їй – «Коричнева», «Рожева», «Помаранчева». Цей вид страховки перед третіми особами, як правило, є необхідним для всіх іноземних гостей, які проїжджають через кордон на автомобілі.
Поліс ОСЦПВ, оформлюваний в РФ, за кордоном не діє. По суті, «Зелена карта» відрізняється від нього лише місцем дії, але відшкодування шкоди відбувається за законами тієї країни, де сталася дорожня пригода. Точно так же встановлюється і сума, що видається в якості страхового відшкодування.
Де отримати «Зелену карту»
Таку карту отримують у страховій компанії на території РФ або на кордоні. Тарифи, що використовуються для розрахунку страхової премії, однакові для всіх страховиків. Вони залежать від курсу рубля до євро і підлягають періодичній коригуванню. Інформацію про них в обов’язковому порядку містять сайти тих організацій, які мають право на видачу «Зеленої карти».
Оформлення страховки доцільно проводити у великих компаніях, що мають свої відділення в інших країнах або співпрацюють з іноземними страховиками. Їх список можна знайти на сайті Союзу страховиків РФ. При необхідності його співробітники дають консультації в телефонному режимі тим особам, які потрапили в аварію в іншій країні і мають «Зелену карту».
Документи для отримання
Картку оформляють на період від 15 днів до 1 року.
Для цього буде потрібно наступна документація:
- Довіреність на авто, копія (у разі керування чужим транспортом).
- Водійські права, копія.
- Свідоцтво про реєстрацію автомашини.
- Відомості про маршрут подорожі і його терміни.
- Дані про території, на якій діє страховий поліс.
Сума автострахування при поїздці за кордон визначається відповідно:
- з типом транспортного засобу;
- з терміном, протягом якого діє договір;
- з країною перебування.
Довіреність на автомобіль для виїзду за кордон
Коли власник автомобіля не перебуває в ньому при перетині кордону, потрібно оформити довіреність. Щоб мати право на тимчасове вивезення транспортного засобу за межі РФ, потрібно завірити документ у нотаріуса. Якщо вимоги іноземної держави, що стосуються дозволу на керування транспортним засобом на його території, невідомі, необхідно уточнити їх наявність.
Це можна зробити при оформленні «Зеленої карти» або в консульстві. Адже місцеві закони можуть передбачати верифікацію (перевірку, підтвердження) довіреності та інших документів, отриманих в РФ.
При нотаріальному оформленні довіреності власник транспортного засобу зобов’язаний надати ряд документів:
- Технічний паспорт транспортного засобу.
- Свідоцтво про реєстрацію автомобіля.
- Російські паспорти сторін.
Крім цього, при оформленні на митниці документів про тимчасовому вивезенні автомашини з нашої сторони також будуть потрібні ПТС і свідоцтво про його реєстрацію.
Деякі нюанси оформлення довіреності на автомобіль для виїзду за кордон
- Особа, якій довіряють керування автомобілем, може і не бути присутнім при оформленні довіреності, однак довіритель повинен представити його паспортні дані.
- Довіреність на автомобіль для виїзду за кордон має містити фразу: «З правом виїзду за кордон» або «З правом вивезення за кордон». В іншому випадку потрапити за кордон буде неможливо.
- Нотаріально завірена довіреність на автомобіль дійсна протягом трьох років. Коли термін не вказується, вона має силу лише один рік.
- Документ необхідно перевести на мову тієї країни, куди планується виїзд. Переклад вважається дійсним, тільки коли він оформлений у друкованому вигляді та посвідчений нотаріусом.
- Якщо автомобіль є службовим і належить організації, в цьому випадку також необхідне оформлення довіреності у нотаріуса. Виписується вона від імені компанії. У довіреності на авто вказується юридична адреса підприємства та дані керівника.
Для посвідчення довіреності на орендований транспорт потрібно підготувати пакет документів:
- Договір про оренду автомобіля.
- ПТС.
- Довіреність від уповноваженої особи.
Таким чином, при виїзді за кордон на автомобілі потрібно зібрати пакет документації, без якого подорож буде неможливим. Всі подробиці та нюанси, що стосуються цього процесу, можна дізнатися на сайтах диппредставництв і консульських установ РФ і країн, що є пунктом призначення. А також на сайтах компаній-страховиків.
