Довгострокові фінансові вкладення. Довгострокові інвестиції

Віктор Кузьмін

1 minute

У сучасному світі безліч фізичних і юридичних осіб здійснюють інвестиційну діяльність. Найбільш привабливі довгострокові фінансові вкладення. Це пояснюється масою переваг перед іншими варіантами заробітку. Варто дізнатися, що таке фінансові вкладення.

Визначення поняття

Довгострокові фінансові вкладення являють собою інвестування фінансового активу або капіталу фізичною, юридичною особою або підприємством на період, що перевищує один рік. Ними є кошти, що спрямовані в статутні капітали інших компаній. Вони можуть інвестуватися в придбання цінних паперів. Також ними виступають довгострокові позики, одержані від сторонніх підприємств.

Класифікація фінансових вкладень

Об’єктом інвестицій є основні і оборотні кошти. Ними також можуть бути цільові фінансові вклади, цінні папери, інтелектуальна власність, в які виконується інвестування коштів. По об’єкту довгострокові вкладення поділяються на:

Цінні папери. Цей вид вважають портфельним інвестуванням. У даному випадку облігації та акції купуються на строк більше року. Найчастіше при таких вкладеннях інвестор не має прагнення заробити на спекуляціях. Довгострокові інвестиції даного типу ділять на дві групи:

– Інвестування в цінні папери для виконання часткового придбання акціонерного товариства. Це дасть змогу інвестору брати участь в управлінні організацією.

– Інвестування капіталу з метою його збереження. Цей варіант зустрічається нечасто, що пояснюється тим, що цінні папери – це високоліквідні активи. Однак інвестори все ж використовую їх, якщо вони належать стабільним акціонерним товариствам і не піддаються істотним коливанням.

До того ж цінні папери можуть бути приватними та державними, в залежності від того, хто їх випускає.

Боргові цінні папери. Найбільш поширеним їх видом є векселі. Власник векселя отримує капітал, який передав власникові в попередньо встановлений строк. Довгострокові фінансові вкладення цього типу зазвичай є великими сумами. Їх надають на термін більше року, так як за цей період можна поліпшити фінансовий стан компанії.
Вклади в статутні капітали сторонніх фірм сприяють отриманню прибутку після розвитку даної компанії. Це вкладення коштів також є довгостроковими, так як невелика кількість організацій здатне окупити всі витрати за короткий термін.
Позики. Їх надання аналогічно – векселями. Однак у цьому випадку боргові зобов’язання формуються на підставі поруки або договору.

Ознайомившись з основними видами вкладень, слід визначити, якими можуть бути вклади у підприємства.

Інші види вкладень

До довгостроковим фінансовим вкладенням ставляться також вклади в підприємства, які займаються видачею кредитів. Інвестор надає кошти, які видаються громадянам в якості кредиту. Дане вкладення передбачає отримання певної частки відсотка від виплати. Подібний вид інвестування в основному здійснюється на кілька років.

Вкладення також можна здійснювати і в статутний капітал товариств. Вони являють собою організаційно-правову форму. Остання дозволяє отримати капітал, достатній для початку здійснення підприємницької діяльності за допомогою підсумовування грошових коштів, внесених співзасновником. Відповідно, інвестор буде одержувати відсоток від прибутку товариства.

Дохід розподіляється між співзасновниками відповідно з обсягом капіталу, внесеного кожним з них. Довгострокові інвестиції в співтовариства дозволяють продуктивно управляти бізнесом. Прибутку доведеться чекати більше одного року. Однак це залежить від конкретного випадку.

Які цінності не відносяться до фінансових вкладень?

Варто відзначити, що фінансовими вкладеннями не є:

Власні акції, що були викуплені акціонером товариства з метою їх анулювання чи перепродажу.
Векселі, отримані організацією-продавцем від компанії-векселедавця у процесі розрахунку за надані послуги, надану продукцію або виконані роботи.
Вкладення в майно, представлене в матеріально-речовій формі компанією. При цьому доступно лише тимчасове користування з метою отримання прибутку.
Твори мистецтва, дорогоцінні метали і схожі цінності, які придбані для отримання доходу.

У разі купівлі перерахованих цінностей інвестор не може приймати їх в якості фінансового вкладення.

Фактичні витрати на придбання активів

Активи, які представляють собою грошові кошти, фінансові вкладення або інші цінності вимагають для придбання таких фактичних витрат:

Суми, які сплачуються продавцю у відповідності з укладеним договором.
Витрати, спрямовані на оплату наданих консультаційних та інформаційних послуг, пов’язаних з купівлею активів. Їх вартість відноситься до фінансових результатів комерційної організації, а некомерційною – до підвищення витрат. Враховується той звітний період, протягом якого було прийнято рішення щодо придбання фінансових вкладень.
Винагороди, які були сплачені особі або компанії, які виконали завдання з купівлі активів.

Варто зазначити, що довгострокові фінансові вкладення не включають в себе аналогічні перерахованим витрати, спрямовані на процес придбання.

Фінансові вкладення в бухгалтерській звітності

Розкриття з урахуванням вимоги суттєвості бухгалтерської звітності підлягають такі відомості:

Метод, згідно з яким оцінюються фінансові вкладення в балансі при їх вибутті.
Наслідки, до яких призвело зміна методу відповідної оцінки.
Ціна фінансових вкладень, що визначає їхню поточну ринкову вартість.
Різниця між показниками, які допомогла отримати оцінка фінансових вкладень і поточною ринковою вартістю.
Різниця між первісною і номінальною вартістю при купівлі боргових цінних паперів протягом строку їх погашення.
Вигляд і ціна вкладу, який обтяжений заставою.
Вигляд і ціна вибулих цінних паперів після їх передачі іншій особі або компанії шляхом безоплатної угоди.
Відомості про резерв під знецінення вкладів із зазначенням його виду, величини і суми.
Інформація про наданих позик і боргових цінних паперів. Подібні фінансові вкладення в балансі повинні відображатися в обов’язковому порядку.

Слід надавати у звітності всі необхідні відомості своєчасно, щоб уникнути порушення законодавства.

Умови для прийняття активів до бухгалтерського обліку

Щоб прийняти до обліку фінансові вкладення, потрібне дотримання наступних умов в обов’язковому порядку:

Наявність достовірних документів з правильним оформленням, які свідчать про існування прав компанії на здійснення вкладів та отримання активів.
Організація фінансових ризиків, які пов’язані з здійсненням фінансових вкладень.
Довгострокові фінансові інвестиції повинні бути здатними приносити для компанії економічну вигоду. Вона виражається у формі дивідендів, процентів або приросту вартості.

При наявності всіх перерахованих вище факторів можна проводити бухгалтерський облік активів даного типу.

Завдання аналізу фінансових вкладень

Оцінка фінансових вкладень спрямована на рішення наступних завдань:

Оцінка ефективності інвестицій.
Аналіз структури та складу фінансових вкладень.
Визначення їх напрямки.
Аналіз джерел фінансування активів даного типу.

Для виконання обліку вкладів у Плані рахунків використовується активний інвентарний рахунок 58, для якого відкриваються такі рахунки:

Боргові цінні папери.
Акції і паї.
Надані позики.

Знецінення фінансових вкладень

Знеціненням інвестицій є значне і стійке зменшення їх вартості. Розрахунковою вартістю називають різницю, яка визначається між облікової вартістю і сумою зниження вартості фінансових вкладень. Цей показник варто визначати з тим вкладами, за яким не обчислюють ринкову вартість. Знецінювання довгострокових фінансових вкладень характеризується наступними умовами:

Облікова вартість інвестицій значно перевищує розрахункову вартість на звітну дату.
Розрахункова вартість інвестицій була зменшена протягом звітного періоду.
Вірогідність значного збільшення розрахункової вартості відсутня.

Ознаки знецінення фінансових вкладень

Знецінення активів найчастіше відбувається при появі у компанії, які є емітентами цінних паперів, ознак банкрутства. Також це можливо при здійсненні угод купівлі-продажу цінних паперів за ціною, що менше їх реальної вартості. Істотний вплив на знецінення буде надано, якщо джерела довгострокових інвестицій не будуть приносити дохід, а також у тому випадку, якщо він буде суттєво зменшений.

При наявності таких умов компанія повинна виконувати перевірку на визначення ознак стійкого зниження вартості активів. Якщо факт знецінення буде підтверджений шляхом перевірки, організація повинна утворити спеціальний резерв між обліковою і розрахунковою вартістю.

Відображення резерву знецінення інвестицій в бухгалтерській звітності

Утворений резерв повинен відображатися за дебетом рахунка 91. За кредитом для нього спеціально відведена рахунок 59. При цьому його сума застосовується для формування вартості фінансових вкладень в балансі. Вона є різницею між обліковою вартістю і освіченим резервом. При цьому розглядається резерв дозволяє покрити отримані збитки за операціями з активами.

Склад довгострокових фінансових вкладень повинен перевірятися організацією на знецінення не рідше, ніж один раз у рік (при наявності перелічених вище ознак). Сума утвореного резерву повинна збільшуватися, якщо перевірка виявить високу ймовірність зниження розрахункової вартості інвестицій.