Домашнє насильство над дітьми в сімї

Віктор Кузьмін
1 minute

Однією з найголовніших проблем нашого часу є насильство над дітьми в сім’ї. Зазнавав знущань і побоїв дитина має величезну кількість психологічних проблем, насилу адаптується в соціумі і часто переймає поведінку батьків вже відносно своїх власних дітей.

Суть і статистика

Насильства можуть бути піддані діти різного віку в сім’ях різного матеріального і соціального становища. Існують статистичні дослідження, за якими можна визначити, які групи дітей знаходяться в більшій зоні ризику:

  • у 50 % випадків батьки піддають своїх дітей насильства, самі в дитинстві були жертвами;
  • найчастіше зазнають насильства діти у віці до 3 років;
  • дуже часто жертвами стають прийомні діти;
  • у зоні ризику-діти з психічними або фізичними відхиленнями.

У 77 % випадків агресорами є батьки дітей, у 11 % – інші близькі родичі, і в 2 % – чужі люди (няні, прийомні батьки).

Згідно думки вчених, хоча і не існує точних даних щодо того, скільки людей піддавалися насильству в дитинстві, проте кожна дитина хоч раз у житті пізнав насильницькі дії або приниження. У Росії внутрисемейному насильству піддаються близько 49 % дітей. Близько 10 % жертв домашнього насильства гине. В цілому, на сто таких випадків припадає один або два летальних результату.

Причини

Варто відзначити, що з давніх-давен у людей склався утилітарний підхід до дітей. Дитина раніше вважався лише придатком до дорослим, батьки могли розпоряджатися малюком як їм завгодно, виховувати, як вважали за потрібне. У стародавній Спарті так і зовсім хворих і негарних дітей вбивали. Жорстокі покарання часто застосовувалися на Русі. Вважалося, що немає нічого поганого в тому, щоб виховувати дитину за допомогою фізичних покарань. Багато людей перейняли цю лінію поведінки і в наш час.

Виділимо найбільш часті причини домашнього насильства над дітьми:

  • Стереотипи про виховання дітей, які склалися історично. Особливо ця проблема простежується в сільській місцевості, де насильницькі методи виховання дітей переходять з покоління в покоління і вважаються абсолютно нормальними.
  • Дитина розчарував очікування батьків, не виправдав покладені на нього надії. Часто батьки «во благо» намагаються зробити так, щоб дитина всебічно розвивалася, а для того записують його на всілякі гуртки та тренінги. Якщо дитина не витримує таких навантажень, він здатний викликати агресію у своїх батьків. До того ж подібні методи виховання часто стають головною причиною морального та емоційного насильства, коли дитину змушують займатися тим, що йому не подобається.
  • Низький рівень культури населення.
  • Психологічні відхилення батьків, алкоголізм і наркоманія.
  • Небажана вагітність.
  • Погана поведінка самої дитини, спроби привернути увагу неправильними вчинками і провокуванням батьків на агресію.
  • Негативний досвід батьків, яких самих піддавали насильству в дитинстві.
  • Економічні і соціальні зміни в суспільстві. Власну тривогу, обурення, незадоволення дорослі схильні скидати на тих, хто слабше їх.

    • Можна виділити наступні види насильства над дітьми в сім’ї: фізичне, сексуальне, емоційне, суть яких ми розглянемо нижче.

    Фізичне насильство

    Насильство – це дія особи або групи осіб, яке може завдати шкоди психічному, фізичному та статевому здоров’ю іншої людини. Фізичне насильство – нанесення дитині фізичних травм його батьками або іншими дорослими, які можуть стати причиною проблем зі здоров’ям, розвитком або можуть позбавити дитину життя.

    До фізичного насильства над дітьми в сім’ї відносяться: побиття, тортури, удушення, катування, нанесення опіків розпеченими предметами або рідинами. Також сюди відноситься сприяння вживання дитиною алкоголю, отруйних речовин, наркотиків.

    Жорстокі методи покарання – шльопанці, удари ременем, потиличники – також є елементами фізичного насильства.

    Фізичне насильство над дитиною в сім’ї широко поширене в зв’язку з історично сформованими традиціями виховання дітей. При вихованні дитини необхідно пам’ятати, що подібні методи несуть лише шкоду психологічного і фізичного стану дитини.

    Сексуальне насильство

    Сексуальне насильство над дітьми в сім’ї – це будь-який вид взаємодії з дитиною, при якому відбувається:

  • Сексуальна стимуляції статевих органів дитини або дорослого за допомогою дитини.
  • Демонстрація дитині статевих органів.
  • Підглядання за дитиною.
  • Розбещення та зґвалтування дитини.
  • Експлуатація з метою проституції або зйомки порнографії.

    • Сексуальне насильство дуже серйозно травмує психіку дитини. У жертв подібних дій падає успішність, вони стають замкнутими, у дітей трапляються безпричинні істерики. Пережитий у дитинстві стрес впливає на все подальше життя. Жертви насильства живуть менше за інших людей, вони більше схильні до психічних і фізичних хвороб, у них є проблеми з соціалізацією.

    Емоційне насильство

    Емоційне насильство – це вплив, який тримає дитину в напруженому емоційному стані, що може викликати проблеми з психічним здоров’ям.

    До емоційного і психологічного насильства над дітьми в сім’ї відносяться:

    • приниження;
    • ізоляція дитини від суспільства;
    • байдужість і відстороненість;
    • залякування і погрози;
    • примушування дитини до аморальних дій;
    • завищені вимоги, з якими дитина не здатна впоратися.

    Постійні конфлікти в сім’ї між батьками можуть стати причиною гальмування розвитку дитини.

    Щоб уникнути емоційного та психологічного насильства, спілкування з дитиною має складатися на принципах взаємної поваги, терпимості до дитячих невдач, відсутність байдужості при спілкуванні з дитиною.

    Порушення розвитку

    У сім’ях, де процвітає насильство по відношенню до дитини, помічено відставання в його фізичному та нервово-психічному розвитку. Відзначено, що негативне ставлення до малюка здатне впливати на нього ще на стадії внутрішньоутробного розвитку. Небажані діти часто народжуються раніше терміну, мають вроджені проблеми зі здоров’ям, розвиваються повільніше за своїх однолітків.

    Схильні до насильства діти відстають від однолітків у вазі і зрості, вони гірше навчаються. У таких людей часто хворий пом’ятий вигляд: бліда шкіра, мішки під очима, незачесані волосся, пом’ятий одяг. Це замкнуті діти, які можуть мати погані звички. Вони складно соціалізуються у суспільстві, не ладнають з однолітками, всіх цураються.

    Хвороби

    Одним з наслідків насильства над дітьми в сім’ї можуть бути різні травми: переломи, удари, ушкодження внутрішніх органів, опіки. У результаті дитина може стати інвалідом або втратити життя.

    До наслідків сексуального насильства відносять ушкодження статевих органів, хвороби, що передаються статевим шляхом (СНІД, гонорея, сифіліс, різні інфекції).

    Перераховані форми насильства часто супроводжуються емоційним і психологічним тиском, що може стати причиною проблем із психікою та нервовою системою. У таких дітей спостерігаються нервові тики, заїкуватість.

    Ослаблений постійними стресами організм сприйнятливий до різних інфекційних і бактеріальних захворювань. Діти, які зазнали насильства, часто хворіють на алергію, нетриманням сечі і калу, дихальними розладами. У дорослому віці вони частіше хворіють на рак.

    Психічні особливості дітей, постраждалих

    Діти, які пережили насильство в сім’ї, мають серйозні психологічні травми, які стають результатом особистісних і поведінкових особливостей людини. Вони схильні невмотивованим спалахів гніву, переносять власну агресію на молодших і на тварин. Інші діти, навпаки, можуть бути надмірно замкнуті і пасивні, що викликає проблеми в спілкуванні з однолітками. Деякі можуть намагатися привернути до себе увагу зухвалою поведінкою або спробами суїциду.

    Постраждалі від сексуального насильства діти можуть мати пізнання, властиві їх віку, дивно вести себе з однолітками. З віком самі можуть стати агресорами по відношенню до інших людей в сексуальному плані.

    Схильні до депресій. Часто мають низьку самооцінку, із-за чого в майбутньому їм важко домогтися успіхів.

    Проблеми з соціалізацією

    Пережили насильство діти відчувають величезні труднощі в соціальній адаптації, їм важко знаходити спільну мову з однолітками. Часто мають проблеми з алкоголем та наркотиками, з допомогою яких вони знаходять заспокоєння. Дівчатка схильні до заняття проституцією, у хлопчиків порушується статева орієнтація.

    Таким дітям важко створювати власні сім’ї. Часто вони переносять пережите на власних дітей, стаючи агресорами. Тому цикл насильства в сім’ї триває з покоління в покоління.

    Методи боротьби

    Проблема насильства над дітьми в сім’ї поширюється на всі соціальні верстви суспільства. Найчастіше запобігти і захистити дитину можуть тільки оточуючі небайдужі люди. При виявленні ознак подібних дій по відношенню до дитини необхідно зв’язатися з соціальними службами, які візьмуть родину під свій контроль.

    У такій ситуації найчастіше батьки, як і дитина, потребують психологічної допомоги. Сім’я ставиться на облік, курується соціальною службою. У разі повторення насильницьких дій дитина вилучається з сім’ї.

    У разі заподіяння дитині важких травм батьки повинні бути позбавлені своїх прав і, крім того, зобов’язані нести кримінальну відповідальність за свої дії. Нормативний акт, згідно з яким батьки можуть бути позбавлені своїх батьківських прав за насильство над дітьми в сім’ї – стаття 69 Сімейного кодексу РФ. За заподіяння шкоди здоров’ю дитини передбачено покарання у вигляді штрафу 40 тис. рублів або виправних робіт до 6 місяців. За катування дитини передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 7 років.

    Профілактика

    Перерахуємо основні способи профілактики насильства над дітьми в сім’ї:

    • інформування населення щодо правильного виховання дітей, про адміністративної та кримінальної відповідальності, яку батьки можуть нести за заподіяння шкоди дитині;
    • оперативне реагування на інформацію, що надходить про сімейне насильство;
    • психологічна допомога дітям, які зазнали насильства, з метою корекції їх подальшої поведінки;
    • реабілітаційні центри для проблемних сімей;
    • своєчасно надана допомога жертвам подібних дій.

    Важливо уважно ставитися до оточуючих людям. Жертви насильства часто потребують психологічної підтримки оточуючих. Діти найбільш безпомічні перед дорослими, тому при перших підозрах про домашнє насильство над дитиною необхідно терміново приймати заходи, а саме звертатися в державні органи. Байдужість оточуючих може коштувати дитині не тільки здоров’я, але і життя.

    Таким чином, діти – найбільш вразливі члени суспільства, а тому потребують особливого захисту й піклування. Насильство над дітьми в сім’ї – один з найбільш травмуючих факторів, який тягне за собою проблеми з фізичним і психічним здоров’ям, а також із соціальною адаптацією дитини. Дуже важливо вчасно фіксувати факти знущань над дитиною та запобігати їх, використовуючи соціальні, кримінальні та адміністративні інструменти.