Договір обміну квартирами. Юридичні особливості при укладанні угод

Житло завжди відігравало важливу роль у житті людини. Але з деяких пір люди переконалися, що купівля-продаж – процес зовсім не безпечний, але аж ніяк не єдиний. Операції з житловими приміщеннями можна проводити, укладаючи договір обміну квартирами, будинками або окремими кімнатами. Щоб віддати перевагу одному або іншому варіанту, необхідно чітко розуміти, що кожен з них становить собою.

Поняття обміну

Якщо з купівлею-продажем все більш чи менш зрозуміло, то обмін часто викликає масу питань. У чому ж особливості цього способу? Для початку варто сказати, що в юридичній практиці існують два поняття: «мена» і «обмін». Перше являє собою угоду, за якою обидві сторони є повноправними власниками належного їм житлового приміщення. Воно може бути приватизоване, подаровано або передано згідно з іншим нормативним актом. У другому випадку такі права має лише одна із сторін. Саме при такому варіанті і складається договір обміну квартирами. Але і тут є свої особливості. В цьому випадку розрізняють дві ситуації:

1. Обидва житлових приміщення не приватизовані.

2. Одна з квартир приватизована, а інша – ні.

Такі складні питання краще вирішувати за допомогою агента з нерухомості або ріелтора. Він більше володіє ситуацією, знає тонкощі законодавства і може правильно скласти договір обміну квартирами.

Цей документ необхідно скласти у двох примірниках і обов’язково в письмовому вигляді. Усно такі питання не вирішуються. Договір підписується наймачами, а потім передається на погодження наймодавцеві.