До місцевих податків належать… Види, поняття та збори податків

Віктор Кузьмін

1 minute

Всім відомо, що основним джерелом фінансування державної економіки є податки і збори. І не тільки центральні органи мають потребу в коштах, але також і регіональні. До місцевих податків і зборів належать всі платежі, які спрямовані на поповнення міських або обласних бюджетів.

Визначення поняття

До місцевих податків належать обов’язкові платежі, які спрямовані на поповнення муніципального бюджету. Розміри і ставки визначаються регіональними органами влади. Але оскільки місцеві податки є складовою частиною державних, то розрахунки повинні здійснюватися на підставі норм законодавства.

При встановленні певного податку та його ставки, об’єкт, база період і формула розрахунку визначається строго федеральним законодавством. До повноважень місцевих органів влади можна віднести визначення кінцевого значення ставки, строку сплати та порядок її здійснення, пільгових категорій осіб, які звільняються від сплати муніципальних податків і зборів.

Які податки відносяться до місцевих

До місцевих податків в РФ відносяться наступні види платежів:

земельний (стягується з власників земельних ділянок);
податок на майно фізичних осіб;
збір, який стягується з осіб, що здійснюють деякі види підприємницької діяльності;
туристичний (сплачують особи, які перебувають в регіон через посередників, у ролі яких виступають готельні організації, особи і підприємства, які здають в оренду житло);
збір за організацію платних паркувальних ділянок.

Варто відзначити, що встановлення місцевих податків відноситься до компетенції муніципальних органів влади, які визначають потребу регіону або населеного пункту в грошових засобах. Тим не менше всі розрахунки повинні проводитися в суворій відповідності з федеральним податковим законодавством.

Податок на майно фізичних осіб

Стосовно до даного виду обов’язкових платежів виділяють дві категорії майна:

нерухоме: будинки і квартири, дачні споруди, гаражі та інші споруди;
рухоме: всі транспортні засоби, крім автомобілів і мотоциклів.

Платниками цього виду податку є особи, які мають у власності зазначені об’єкти. Причому це можуть бути як резиденти Російської Федерації, так і іноземні громадяни. Базою для оподаткування є оціночна інвентарна вартість, яка множиться на відповідний коефіцієнт, який визначається муніципальними органами влади і податковими службами.

Ряд категорій осіб звільняється від сплати податку на майна. До таких належать:

люди, приставлені до державних нагород різних ступенів;
учасники Великої Вітчизняної війни та інших бойових дій;
особи, які брали участь у заходах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
діючі військовослужбовці, а також звільнені зі стажем понад 20 років;
сім’ї військовослужбовців, загиблих при виконанні службових обов’язків, в результаті хвороби або нещасного випадку;
пенсіонери;
діячі культури та мистецтв, а також особи, чиє майно використовується в якості музеїв, галерей, аматорських театрів і так далі;
з власників будівель площею менше 50 кв. м, розташованих на території садівничих господарств або кооперативів.

Період сплати податків становить 365 днів. При цьому якщо протягом календарного року змінився власник майна, зобов’язання за даним видом платежів покладаються на попереднього власника.

Земельний податок

Земельний податок належить до місцевих податків, які покликані поповнювати муніципальні бюджети. Варто відзначити, що розмір цього платежу ніяк не пов’язаний з результатами комерційної діяльності власника. Даний показник визначається виключно виходячи з цінності земель: їх хімічного складу, родючості, а також місця розташування та інших критеріїв.

Обов’язки по сплаті земельного податку покладаються як на юридичних, так і фізичних осіб. Причому це можуть бути як безпосередні власники або землевласники, так і орендарі, які експлуатують даний ресурс на основі відповідних прав. Говорячи про останні, варто відзначити, що вони не несуть відповідальності за сплату податкових платежів, а вона лежить на орендодавцеві.

Певні земельні ділянки, у відповідності з нормами законодавства, не можуть вважатися об’єктами оподаткування. До них можна віднести:

землі, вилучені з господарського обороту (в основному мова йде про тих, що були передані військовим відомствам);
землі, на яких розташовані культурні та історичні об’єкти;
ділянки поблизу митних зон;
лісництва;
землі біля водних об’єктів.

До пільгових категорій відносяться:

державні служби та підприємства;
організації релігійного характеру;
громадські об’єднання інвалідів;
художні та інші культурні організації;
особи, а також громади, які представляють етнічні групи Північного і Далекосхідного регіонів;
організації, що працюють в особливих економічних зонах.

Податок на нерухомість

Крім інших платежів, до місцевих податків належать збори з власників нерухомості. Варто відзначити, що якщо власниками житлових об’єктів є декілька осіб, то вони оплачують суму, відповідну частці, їм належить. Не підлягають оподаткуванню такі об’єкти:

нерухомі житлові будови, які не були приватизовані (знаходяться у власності держави);
будинки на територіях відчуження;
нерухомість, яка експлуатується дитячими будинками сімейного типу (куплена або спеціально побудована для даних цілей);
невеликі дачні споруди;
нерухоме майно, що перебуває у власності багатодітних сімей (якщо об’єктів кілька, то вони оподатковуються);
гуртожитки навчальних закладів, а також виробничих і невиробничих підприємств.

Паркувальний збір

До місцевих податків належать збори з власників платних парковок. Варто відзначити, що даний вид платежу обчислюється виходячи з того, яка територія відведена під дані комерційні цілі. Встановлений законодавством коефіцієнт множиться на кількість квадратних метрів, які займає парковка (відсоток від мінімальної заробітної плати, встановленої у звітному році). Платежі по даному виду податку проводяться щоквартально.

Податок на підприємницьку діяльність

До місцевих податків належать також збори з деяких видів підприємницької діяльності, а саме:

продаж всіляких видів товарів;
надання побутових послуг (занесених до переліку КМУ);
проведення обмінних операцій з валютними цінностями;
розважальний бізнес (атракціони, концертні програми, кінопрокат та інше).

Встановлення місцевих податків відноситься до компетенції регіональних або міських органів влади. Саме вони визначають відсоток, який стягуватиметься з підприємців у звітному періоді (вона може залежати від економічного стану та потреб тієї чи іншої області). Крім того, розмір платежу також може зростати в залежності від виду діяльності, а також дислокації підприємства. Також комерційна організація зобов’язана придбати торговий патент.

Туристичний податок

До місцевих податків і зборів належить і туристичний, рішення про стягнення якого приймається владою відповідного регіону, міста або іншого населеного пункту. Варто відзначити, що даний платіж лягає на плечі осіб, які прибувають в конкретний пункт з туристичними або будь-якими іншими цілями. Окремі категорії громадян звільняються від цього податку, а саме:

особи, які прибули у службове відрядження;
інваліди, а також їх супроводжують;
ветерани Великої Вітчизняної війни;
особи, які прибули для лікування в санаторії, які мають відповідну ліцензію;
діти, які не досягли повноліття на момент прибуття.

Сума податку включається у вартість проживання, а тому можна сказати, що посередниками за її сплату є:

готелі, хостели, кемпінги та інші заклади, які приймають і розміщують гостей;
агентства, а також власники квартир, що здають житло в оренду на законних підставах.

Висновок

До місцевих податків належать такі податки: на землю, на майно фізичних осіб, а також збори з власників нерухомості, платних парковок і туристичний. Дані платежі спрямовані на поповнення муніципальних бюджетів.

Варто зазначити, що об’єкти, порядок оподаткування, а також перелік пільгових категорій визначаються місцевою владою на основі федерального законодавства.