Для чого організовано Європейська економічна зона

Європейська економічна зона (ЄЕЗ) була утворена 1 січня 1994 року для інтеграції країн, що не входять в Євросоюз. Фактично угода була спрямована на створення єдиного внутрішнього ринку, що включає ринок Європейського союзу та ринки чотирьох держав Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ).

Що таке ЄЕЗ

Мета створення Європейської економічної зони – організація єдиного внутрішнього ринку, де можуть вільно переміщатися трудові ресурси, виробництво і інвестиції.

Країни домовилися співпрацювати у дослідженнях, освіті та культурі, соціальній політиці, охороні навколишнього середовища, захист споживачів. Фактично країни, що входять до ЄЕЗ, отримують такі ж права, як і члени Європейського союзу, крім участі у загальноєвропейських органах управління та вироблення спільної політики в різних галузях діяльності. Також є обмеження на роботу у галузі рибальства та сільського господарства. А громадянам і економічним суб’єктам гарантуються рівні права на єдиному ринку.

Закон один для всіх

Приєднуючись до Європейської економічної зони, країни повинні привести національне законодавство у відповідність із загальноєвропейським, у частині дотримання прав споживачів, ведення підприємницької діяльності, соціального захисту, охорони навколишнього середовища, почасти й трудове законодавство. Зміни не охоплюють сільське господарство, оскільки тоді вони повинні були б приєднатися до програм субсидування, якого практично немає в Норвегії, Ісландії, зважаючи на кліматичні умови, а Ліхтенштейн – дуже маленька країна.

Скандинавські країни також не приєдналися до загальних правил рибної ловлі, тому що тоді вони повинні були б виділити квоти на вилов риби для інших країн єдиного економічного простору.

Управління і регулювання

Діяльністю Європейської економічної зони керують такі структури.

• Рада – головний орган, що приймає політичні рішення і дає загальні рекомендації. Він включає членів Ради ЄС, Європейської комісії та по одному представнику від кожної країни.
• Спільний комітет, який збирається два рази на рік, щоб врегулювати відносини між країнами, що входять в єдиний ринок. Він несе відповідальність за дотримання правил внутрішнього ринку.
• Консультативний комітет, куди входять члени Економічного і соціального комітету ЄС, члени Консультативного комітету ЄАВТ. Займається виробленням пропозицій і рекомендацій.
• Спільний парламентський комітет є форумом для обговорення.

Європейський Суд використовується для членів ЄС, а для країн ЄАВТ діє Суд Європейської асоціації вільної торгівлі. Саме він регулює дії своїх членів щодо їх зобов’язань.

Деякі обов’язки

Країни Європейського економічного простору, що не входять в Євросоюз, фінансують розвиток спільного ринку. Ліхтенштейн, Норвегія та Ісландія внесли понад 1,3 мільярда доларів США за п’ять років. Кошти були використані для фінансування проектів у 15 країнах Центральної та Південної Європи. Розрахунки між країнами з самого заснування велися на основі угоди про Європейську валютну систему, спочатку в ЄРЕ – європейських розрахункових одиницях, потім в екю, а з 1999 року – в євро. Вся продукція, вироблена в ЄЕЗ, обов’язково повинна маркуватися знаком CE, що дозволяє вільно переміщати і реалізовувати продукцію на внутрішньому ринку.

Учасники ринку

В Європейську економічну зону входить 31 країна: 28 країн Європейського союзу і три країни ЄАВТ – Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн. На єдиному ринку з деякими обмеженнями можуть працювати громадяни і підприємства європейських мікродержави: Сан-Марино, Андорри, Монако і Ватикану. Швейцарія формально не входить до ЄЕЗ, але має ряд двосторонніх договорів з Євросоюзом і користується всіма перевагами єдиного ринку.

Швейцарія, яка входить в Європейську асоціацію вільної торгівлі, не увійшла разом з усіма іншими країнами асоціації в ЄЕЗ з-за того, що на референдумі її громадяни проголосували проти цього. Головною причиною стало небажання дозволити вільний доступ робочої сили з інших країн. Швейцарія залишилася єдиною країною внутрішнього ринку, для роботи в якій громадяни інших країн ЄЕЗ повинні отримувати спеціальний дозвіл.

Два єдиних ринку

Пройшли ті часи, коли серйозно обговорювалася ідея єдиного європейського економічного простору від Лісабона до Владивостока. Об’єднання Європейської економічної зони і Росії в найближчій перспективі не передбачається. Між тим, країни ЄЕЗ є найбільшим економічним партнером Росії. Більше 50 % російського експорту поставляється на єдиний європейський ринок. Оскільки 80 % експорту становлять вуглеводні і хімічні товари з низькою доданою вартістю, яка не обкладається митом, то наша країна практично не потребує зону вільної торгівлі з ЄЕЗ. Після створення Росією, Білоруссю і Казахстаном єдиного економічного простору, Євразійського економічного співтовариства – тепер співіснують два вільних ринку: Євразійський і Європейський.