Дізнавач – це … Визначення, функції і обовязки
Не всі люди, навіть пов’язані з юриспруденцією, знають, чим відрізняється дізнавач від слідчого. Між тим вже на стадії подачі заяви в правоохоронну структуру вкрай важливо вміти розбиратися в особливостях тієї чи іншої посади. Це істотно заощадить час і прискорить процес. Розглянемо далі, хто такий дізнавач.
Загальні відомості
Що таке “дізнавач”? За загальним правилом їм виступає посадова особа, що провадить діяльність із повідомленнями про злочини, зазначених в першому пункті частини третьої ст. 150 КПК. Іншими справами займається слідчий. Крім цього загального правила, що може діяти вказівка прокурора.
Повноваження
Дізнавач – це службовець, уповноважений начальником свого відділу на здійснення попередніх заходів, що стосуються з’ясування обставин злочину. Він має лише тими повноваженнями, які встановлює для нього КПК. У законодавстві встановлено, що обов’язки дізнавача не можуть покладатися на службовця, який проводить або проводив по даному злочину оперативно-розшукові заходи. Це обмеження також зафіксоване у статті 41 КПК. Таким чином, виконання оперативно-розшукової діяльності за дорученням слідчого адресується органу дізнання. У складі останнього є відповідна служба.
Класифікація
Говорячи про те, хто такий дізнавач, необхідно роз’яснити, що службовець може:
Процесуальний статус службовців в цих випадках передбачає той чи інший обсяг повноважень.
Діяльність
Якщо говорити про те, хто такий дізнавач у структурі правоохоронних органів, то треба сказати, що їм є відносно самостійний службовець. Він сам має право проводити ті або інші заходи, а також приймати певні рішення. Виняток становлять випадки, коли на це необхідна санкція прокурора, рішення суду або погодження з начальником відділу. Дізнавач – це співробітник, що розглядає і перевіряє повідомлення і заяви про злочини. За результатами цієї діяльності службовець приймає рішення порушити провадження або відмовити в цьому. Постанова про початок оперативно-розшукових заходів направляється прокурору. Останній, отримавши документ, повинен дати свою згоду або винести рішення про відмову в цьому. Прокурор також може відправити матеріали на додаткову перевірку. Її виконує дізнавач. Справи, по яких прийняті позитивні рішення, приймаються до виробництва. Володіючи певними повноваженнями, службовець має право:
При необхідності співробітник може призначити експертизу, прослуховування телефонних та інших розмов.
Додаткові можливості
В КПК передбачаються й інші повноваження, які має право реалізовувати дізнавач. Це:
- Забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
- Визнання суб’єкта потерпілим, цивільним відповідачем або позивачем.
- Забезпечення обвинуваченому/підозрюваному права на захист.
- Направлення до суду скарги суб’єкта, який перебуває під вартою, на необґрунтованість і незаконність застосування до нього даної запобіжного заходу та ін.
Оскарження дій службовця
Будь-який суб’єкт, що бере участь у виробництві, може заявити відвід співробітникові. Законодавство також надає сторонам право оскаржити дії або рішення, які зробив і прийняв дізнавач. Це, однак, не означає, що співробітник повинен припинити виконання того чи іншого заходу. Вказівки прокурора є обов’язковими для виконання службовцям. У разі незгоди з ними співробітник може їх оскаржити. Для цього він надсилає свої зауваження в письмовому вигляді з їх обґрунтуванням вищестоящому прокурору. При цьому процес оскарження не припиняє обов’язку виконувати отримані інструкції. При необхідності працівник може добровільно відмовитися від виробництва за конкретного злочину.
Чим відрізняється дізнавач від слідчого?
Обидва цих службовців є співробітниками правоохоронних структур. Однак слідчий володіє більш широким спектром повноважень, ніж дізнавач. Перший може порушити провадження, прийняти його до свого відання, направити його по територіальності, здійснити процесуальні заходи. Він наділений повноваженнями давати дізнавачу письмові доручення щодо виконання тих чи інших слідчих (оперативно-розшукових) дій. Навіть у разі незгоди з отриманими вказівками співробітник повинен їх виконати.
Підслідність
Слідчі ведуть виробництво з більш складним злочинів, а діяльність дізнавачів пов’язана з діяннями невеликої та середньої тяжкості, переважно. Останні, по суті, позбавляють перших від різного роду “дріб’язку”. До компетенції дізнавачів входять прості склади з відносно невисокою громадської небезпекою. Аналізовані категорії співробітників володіють різним рівнем підготовки. Як дізнавачів в правоохоронних органах переважно виступають дільничні інспектори та оперуповноважені. Спеціалізована служба проводить з’ясування обставин по 68 складів, передбачених в КК. Підслідність дізнавачів і слідчих визначається статтями 150 і 151 КПК.
Самостійність
Слідчий наділений правом давати розпорядження не тільки органу дізнання. Він може адресувати доручення іншим структурам і правоохоронним підрозділам у межах своєї компетенції. Дізнавач виконує всі заходи самостійно. Він сам отримує заяву, розглядає і перевіряє його, проводить необхідні дії, направляє справу до суду. Разом з цим багато заходи вимагають узгодження з начальником відділу або прокурором. Слідчий вправі самостійно приймати рішення про порушення провадження. Службовець також уповноважений складати обвинувальний постанову без узгодження цього дії з прокурором. При цьому його рішення прийме відповідну юридичну силу. Слідчий може відновити або призупинити попереднє розслідування. Він має право оскаржити рішення прокуратури (наприклад, про скасування рішення про порушення провадження). Дізнавач може заперечувати тільки доручення і вказівки вищих органів, адресовані йому.
Представництво
Дізнавач повинен виконувати всі свої обов’язки, передбачені законодавством, без обмежень. Деякі заходи він може проводити самостійно, керуючись власними переконаннями. Якщо для якихось дій передбачається відомче положення, що пред’являє до дізнавачу вимога про отримання погодження з начальником або прокурором, він повинен його виконати. При цьому відсутність підписи на постанові вищого особи не розглядається як порушення законності винесення акта прокурором або в якості підстави для визнання доказів, отриманих згодом судом неприпустимими. Той співробітник, якому обов’язки дізнавача були делеговані, не має таких широких повноважень.