Дізнання і попереднє слідство. Зупинення і закінчення попереднього слідства

Дізнання і попереднє слідство проводяться уповноваженими органами та особами. Метою цих заходів виступають встановлення особи, винної у злочині, з’ясування обставин події.

Загальна характеристика

Дізнання і попереднє слідство є процесуальними процедурами. Вони ґрунтуються на загальних принципах і положеннях КПК. Уповноважені органи у своїй діяльності реалізують єдині завдання. Попереднє слідство і дізнання відносяться до однієї стадії виробництва – розслідування злочинів. При всій схожості процедур, проте, між ними є ряд істотних відмінностей.

Суб’єкти

Попереднє слідство здійснюють уповноважені органи і особи. Для них виконання цієї процедури виступає в якості єдиної, основний обов’язки. Дізнання проводиться органами, зазначеними в законі, а також їх службовцями. Для цих суб’єктів воно – лише один з обов’язків, що реалізується при виконанні завдань, що стосуються управління або забезпечення порядку в тій чи іншій сфері суспільного життя. Провадження попереднього слідства покладено на 4 інституту:

Прокуратуру (військову і цивільну).

Підрозділи податкової поліції.

ОВС.

Підрозділи ФСБ.

Дізнання проводиться різними органами, кількість яких перевищує число слідчих структур.

Методи

У ході попереднього слідства уповноважені структури і службовці виконують обмежене коло дій. До них, зокрема, відносяться процесуальні заходи, визначені в законі. Дізнавачі при виконанні своїх обов’язків поєднують слідчі та інші дії з оперативно-розшуковими. Останні проводяться з використанням спеціальної техніки, за допомогою розшуку, із застосуванням науково-технічних і інших засобів. Зазначені дії забезпечують максимально швидке розкриття злочину, визначення суб’єктів, винних у ньому осіб, які ухиляються від переслідування, покарання.

Компетенція

До відання дізнавачів належать справи про злочини середньої та невеликої тяжкості. Як правило, вони мають місце у сфері охорони та управління громадським порядком. Такі діяння вважаються менш небезпечними і не такими складними для вивчення. Вони розкриваються в процесі виконання адміністративних функцій і забезпечення громадської безпеки і порядку. Попереднє слідство обов’язково для злочинів, що належать до тяжких і особливо тяжких. Ці дії становлять серйозну загрозу для суспільства, відрізняються трудомісткістю і складністю розкриття.

Процесуальний режим

Якщо для злочину попереднє слідство обов’язково, невідкладні заходи проводяться в десятиденний строк. У законодавстві не передбачається продовження цього періоду. Якщо для розкриття злочину достатньо проведення дізнання, то попередні заходи проводяться в 15-денний термін. Цей період може продовжити прокурор, але не більше ніж на 10 днів. Попереднє розслідування (попереднє слідство) може тривати не більше двох місяців. Продовжити його може будь-прокурор (від районного до генпрокурора).

Ознайомлення з матеріалами

Закінчення попереднього слідства передбачає надання зібраних відомостей цивільних відповідачів та позивачів, а також їх представникам за клопотанням. Вказані особи також мають право виписати необхідну інформацію з матеріалів. По завершенні дізнання, вичерпного розкриття злочину, зазначеними можливостями наділяються лише потерпілий, обвинувачений і їх представники. Для ознайомлення з матеріалами та виписки необхідної інформації з них вони також повинні подати клопотання. Закінчення попереднього слідства також передбачає складання обвинувального акта. Разом із зібраними матеріалами цей документ направляється прокурору.

Рівень процесуальної самостійності уповноважених осіб

Попереднє слідство по кримінальній справі передбачає більше можливостей для посадових осіб, які його виконують. Зокрема, службовці можуть:

Виносити постанову про початок переслідування.

Самостійно координувати процес.

Приймати рішення про провадження слідчих та інших процесуальних дій.

В останньому випадку, однак, передбачено низку обмежень. Для виконання деяких дій уповноважена особа зобов’язана отримати санкцію прокурора або суду. Це розпорядження встановлено в ст. 38 КПК. Дізнавачі не наділяються правами самостійно вирішувати питання про початок переслідування. Вони мають досить вузьким колом повноважень. Наприклад, в їх компетенцію не входить призупинення попереднього слідства, його припинення або відновлення. Щодо діяльності, яку вони здійснюють у межах своїх повноважень, таке право в цілому належить їх керівникам і прокурору.

Оскарження вказівок вищестоящих органів та осіб

Слідчий може бути не згоден з рішенням прокурора про:

Залучення суб’єкта в якості обвинуваченого.

Припинення переслідування або направлення матеріалів до суду.

Кваліфікації діяння.

Обсязі обвинувачення.

Виборі, зміну, скасування запобіжного заходу.

Відвід слідчого або усунення його від подальшого розслідування.

Відмову дати згоду на подання клопотання про обрання запобіжного заходу або виконання інших процесуальних заходів.

У вказаних випадках повноваження службовця входить призупинення попереднього слідства з поданням вищестоящому прокурору своїх письмових заперечень разом з матеріалами по злочину. Останній, у свою чергу, також може не погодитися з тими чи іншими показниками, які були дані возражающему посадовій особі. Для дізнавачів закон передбачає інший порядок, за яким всі розпорядження, в тому числі, наведені у переліку вище, є обов’язковими. Їх оскарження не є перешкодою для їх виконання.

Загальний порядок

Суть попереднього слідства полягає у виявленні і закріпленні слідів злочину, встановлення особи винного та інших обставин події. При надходженні повідомлення або заяви про підготовлюваний або вже здійснене неправомірному діянні, уповноважені посадові особи:

Перебувають на місце події негайно після прийняття зазначених відомостей.

Забезпечують охорону місця злочину.

Роблять при необхідності першу допомогу потерпілому і встановлюють його особу.

Вживають заходів для забезпечення збереження в недоторканності обстановки до прибуття слідчого.

Збирають необхідну інформацію про обставини допомогою опитування свідків, осіб, що живуть поблизу, встановлюють особистості очевидців.

По можливості з’ясовують відомості про ймовірного злочинця, вживають заходів з його затримання.

Невідкладні дії

Попереднє слідство по справі включає в себе виконання ряду заходів, зволікання з якими може призвести до:

Втрати/псування слідів злочину.

Ускладнень при виявленні і закріпленні ознак діяння.

Появи у злодія можливості ухилитися від переслідування.

Нині діючий КПК не дає повний перелік невідкладних дій. На практиці до них традиційно відносять:

• Огляд.
• Виїмку.
• Огляд.
• Допит потерпілого.
• Обшук і пр.

Процесуальні процедури

Після виконання невідкладних заходів, але не пізніше 10 днів з дати початку переслідування, органом дізнання матеріали повинні бути передані прокурору. З цього моменту вчинення будь-яких дій для розкриття злочину має бути санкціонована. Попереднє слідство і оперативно-розшукові заходи виконуються з повідомленням вищестоящих органів про їх результати. Особливо це стосується випадків, коли в ході невідкладних дій не була встановлена особа підозрюваних.

Оперативно-розшукова діяльність

Попереднє слідство спрямоване на виявлення відомостей про:

Свідків, очевидців злочинів, що готуються в тому числі.

Об’єкти посягань і осіб, винних у них.

Місцях зберігання вилученого незаконним способом майна, документів і предметів, які мають значення для розкриття діяння.

У попереднє слідство включаються розшукові заходи, спрямовані на виявлення підозрюваних у злочинах осіб. В процесі виконання певних дій встановлюється особистість суб’єкта, з’ясовується його місцезнаходження. Результати оперативно-розшукових заходів використовуються для підготовки та виконання інших слідчих дій. Вони також виступають в якості доказів після проведення відповідної перевірки та закріплення. Оперативно-розшуковий супровід призначається після направлення матеріалів прокурору для виявлення суб’єкта, винного в злочині, виключно за дорученням слідчого органу.

Обвинувальний акт

Попереднє слідство завершується складанням документа, в якому вказується:

Місце і дата оформлення.

Ф. В. О., посаду службовця, що становить акт.

Відомості про суб’єкта, привлекаемом до відповідальності.

Час і місце вчинення діяння, мотиви, способи, цілі, наслідки та інші обставини, що мають істотне значення.

Формулювання обвинувачення з посиланням на пункт, частину, статтю КК.

Список доказів, що підтверджують винність залучається особи, перелік фактів, які вказує сторона захисту.

Пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Відомості про потерпілого, розмір та характер шкоди, заподіяної йому.

Перелік осіб, які повинні бути викликані в суд.

Затвердження обвинувального акта знаходиться в компетенції начальника органу, який проводив оперативно-розшукові та інші процесуальні заходи. Даний документ разом із зібраними матеріалами надсилається прокурору. Останній повинен вивчити їх протягом двох днів.

Рішення прокурора

Вказана посадова особа, дослідивши отриманий обвинувальний акт та матеріали, виносить одну з таких постанов:

Про повернення справи в разі недотримання вимог ст. 225 КПК. У цьому разі орган, який проводив процесуальні заходи, повинен скласти обвинувальний акт належним чином і знову надіслати прокурору. Останній при цьому може продовжити термін дізнання не більше ніж на 3 дні.

Про затвердження акта та направлення матеріалів до суду для розгляду їх по суті.

Про припинення переслідування з підстав, встановлених ст. 24-28 КПК.

Про направлення матеріалів на попереднє слідство.

У разі коли прокурор затверджує обвинувальний акт, він має право виключити з нього деякі пункти, перекваліфікувати обвинувачення. Такого роду дії повинні закріплюватися у відповідній постанові.

Суд і попереднє слідство

В якості однієї з найважливіших гарантій дотримання законності в ході переслідування і розкриття злочину, виступає контроль діяльності службовців, що виконують оперативно-розшукові та інші процесуальні заходи.. Тільки суд має право приймати рішення:

Про продовження періоду перебування під вартою.

Про обшуку або виїмки в житлі.

Про вибір запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, взяття під варту, застави.

Про огляд житла без згоди осіб, які проживають у ньому.

Про поміщення підозрюваного, який не перебуває під вартою, до психіатричної або інший медичний заклад для виконання експертизи.

Про особистий огляд, крім випадків, встановлених ст. 93 КПК.

Про арешт кореспонденції, дозвіл на її виїмку і огляд в установі зв’язку.

В рамках досудового провадження суд має право розглядати скарги на бездіяльність/дії, рішення слідчих, прокурора в порядку та у випадках, встановлених КПК. Якщо при розгляді матеріалів в першій або наступних інстанціях буде встановлена неповнота проведених заходів, неправильна кваліфікація діяння або виявлено інші порушення, суд вживає належних заходів для усунення їх. За наявності підстав він виносить окрему постанову (ухвалу). У цьому документі суд звертає увагу на виявлені в ході розгляду факти порушення приписів закону, вимагає вжиття належних заходів щодо їх усунення і запобігання їх в майбутньому.

Додатково

Деякі слідчі заходи допускається здійснювати виключно з дозволу суду. У ст. 165 КПК регламентовано порядок отримання згоди. Він припускає наступні етапи:

Слідчий за погодженням з прокурором подає суду клопотання про виконання певного заходу, що вимагає дозволу суду. Воно повинно супроводжуватися відповідною постановою службовця.

Суд одноособово розглядає клопотання протягом доби з моменту прийняття. У засіданні можуть брати участь службовець і прокурор.

По завершенні розгляду клопотання суд виносить ухвалу. Своїм рішенням він може дозволити виконання запитуваної заходи або відмовити в цьому із зазначенням мотивів, якими керувався.

Наглядові функції прокурора

Це наступне посадова особа після суду, яка уповноважена контролювати роботу слідства. Зокрема, прокурор має право:

Перевірити виконання вимог ФЗ при отриманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про злочин.

Винести мотивовану постанову, за якою матеріали направляються до органу слідства для прийняття рішення з питання про кримінальне переслідування за виявленими фактами прокурором порушень законодавства.

Вимагати від уповноважених органів усунути допущені недоліки і наслідки недотримання приписів нормативних актів.

Розглянути інформацію слідчого, надану його керівником, про незгоді з вказівками прокурора і прийняти по ній рішення.

Повернути матеріали з письмовими розпорядженнями про виконання додаткових заходів, зміну кваліфікації діяння або обсягу обвинувачення з метою коригування обвинувального акта чи висновку і усунення виявлених порушень.

Відомчий нагляд

Він здійснюється з боку начальника слідчого органу. Керівник, зокрема, перевіряє своєчасність дій посадових осіб з розкриття та запобігання злочинів, вживає належних заходів для найбільш повного, об’єктивного та всебічного виконання встановлених заходів і процедур. Начальник відділу наділяється правами:

Перевіряти кримінальну справу.

Дати розпорядження службовцем про виконання тих чи інших заходів.

Винести постанову про притягнення суб’єкта в якості обвинуваченого.

Дати вказівку щодо кваліфікації злочину.

Розпорядитися про направлення матеріалів, виконання окремих дій у рамках попереднього слідства, передати справу іншому співробітникові, доручити розслідування декільком фахівцям та ін.

Керівник підрозділи затверджує постанову про припинення переслідування. Він може повернути матеріали слідчому зі своїми письмовими вказівками на виконання додаткового розслідування. Оскарження розпоряджень начальника не зупиняє їх виконання, за винятком випадків, передбачених КПК. Начальник слідчого підрозділу розглядає вимоги, що надійшли від прокурора, про усунення порушень законодавства, допущених на етапі попереднього розслідування. Керівник відділу володіє повноваженнями приймати письмове заперечення на зазначені приписи. При цьому начальник підрозділу або надсилає прокурору повідомлення про свою незгоду з вимогами, або дає слідчому розпорядження на їх виконання. Останнє має складатися в письмовій формі.