Дія нормативного акту в часі і в просторі

Відмінності від індивідуальних актів

Акти нормативного і правового характеру не варто плутати з документами, що мають характер строго індивідуальний. Що являє собою індивідуальний акт? Юристи кажуть про рішення, що має офіційний характер, а також приймається компетентним державним органом по тій чи іншій справі. Такі акти містять веління владного характеру, яке спрямоване на індивідуальне регулювання відносин у відповідній формі. Індивідуальний акт виносить правоприменитель – посадова особа, яка представляє все російське держава.

Основна відмінність індивідуального акта від нормативного полягає у відсутності чогось нового для правової сфери держави. По-суті, акт індивідуального характеру втрачає юридичну силу відразу після одноразового застосування. Нормативний же акт, навпаки, закріплює в суспільній сфері цілий пласт нових відносин і зв’язків. І це незважаючи на те, що дія нормативного акту в часі і просторі суворо обмежена.

Види нормативних актів

Найпоширенішою класифікацією розглянутих актів є поділ на акти підзаконного характеру і закони. Закони регламентують конкретні суспільні відносини, а акти підзаконного характеру доповнюють закони. Юридична сила визначає значимість законів у державній системі, встановлює їх місце в правовій сфері.

Нормативні акти поділяються залежно від характеру та обсягу діяльності. Ось що тут варто виділити:

• акти загальної дії – регламентують цілу сукупність відносин окремого виду на певній території;
• документи обмеженого дії – можуть бути поширені лише на частину території або на вузький контингент осіб;
• акти надзвичайного або виняткової дії – реалізуються лише в самих крайніх випадках (воєнний або надзвичайний стан).

Існує і третя класифікація, яка вказує на юридичну силу документа. Тут все залежить від того, який саме орган видав нормативний акт.