Диспансеризація дорослого населення: хто підлягає огляду, комплекс заходів, цілі та завдання диспансеризації

Згода громадян

Щоб диспансеризація була законною, громадянин спершу повинен дати згоду на медичне обслуговування. Воно заповнюється за встановленим зразком. Як правило, це заздалегідь підготовлені бланки, куди потрібно лише вписати своє ім’я і підписатися, вказавши дату. Якщо у диспансеризації потребує той, хто не в силах дати дозвіл або визнаний недієздатним за висновком комісії, тоді дозвіл дає опікун чи інша відповідальна особа, яка представляє інтереси громадянина.

Громадяни можуть відмовитися від проходження регулярної диспансеризації. В рівній мірі можна як зовсім не проходити такий огляд, так і пройти його частково, не побажавши відвідати окремих лікарів. У громадян нашої країни є право відмовлятися від медичних втручань, якщо вони готові до такої ініціативи, ознайомлені з можливими наслідками і усвідомлюють потенційний результат своєї поведінки.

Відповідальність і вимоги

Закони, що діють у нашій державі, регламентують, хто і якою мірою несе відповідальність за проведення диспансеризації. В першу чергу це працівники установи, що надає лікувальні послуги, включаючи керуючу посадова особа – директора або іншого головного керівника. В зоні відповідальності персоналу – забезпечити умови для проходження регулярної диспансеризації всіх, у кого є на це право.

У рамках окремо взятого ділянки відповідальність за організацію заходів з проведення диспансеризації покладається на терапевта. В деяких випадках це може бути сімейний лікар або лікар, який займається загальною практикою – найменування посад варіюється, що залежить від особливостей конкретної установи. У будь-якому з варіантів мова йде про спеціаліста, на якого покладено відповідальність за строго обмежений територіальний ділянку і за проживаючих на ній людей. Саме для них він і організовує можливості проходження диспансерного огляду.