Держмито в суд: розмір, оплата

Державні установи в багатьох випадках не надають послуги безкоштовно. Зокрема це стосується юридично значущих дій.

Порядок сплати грошових коштів, тобто державного мита, визначений у Податковому кодексі Російської Федерації.

Категорії статей в блоці 333 вказують на підстави сплати грошових коштів, верстви населення, які мають пільги щодо внесення мита, а також порядок повернення і зарахування сплаченої суми.

Свої особливості має процедура сплати такого платежу, як держмито в суд. Сума, яка сплачується фізичною або юридичною особою, залежить від категорії органу правосуддя і від виду заяви, яка буде розглядати даний орган.

Арбітраж

Існує суд, який переважно розглядає спори юридичних осіб, а також позови фізичних осіб до організаціям або установам. Справи, за якими проводять засідання, мають економічну спрямованість.

У тому випадку, якщо справа стосується порушених прав, держмито в арбітражний суд регулюється положенням 333.21 НК РФ. Тут сума фіксована, так як спір не майновий і не підлягає грошового виразу.

Конкретно по пунктах:

• спори за договорами (у тому числі визнання договору недійсним) — 6000 рублів;
• оспорювання нормативних актів, які зачіпають інтереси і права заявника в галузі охорони результатів інтелектуальної діяльності і засобів індивідуалізації — 300 рублів для фізичних і 3000 для юридичних осіб;
• позови про визнання права або заяви про визнання боржника банкрутом — 6000 рублів;
• заява про встановлення юридичних фактів, а також заяву про забезпечення позову або про видачу виконавчого документа за наявності результатів розгляду справи у третейському суді — 3000 рублів;
• заяву про скасування рішення третейського суду — 3000 рублів;
• позови про визнання недійсними ненормативних актів або про визнання дій (бездіяльності) органів, а також осіб, які займають державні посади, незаконними — для фізичних осіб держмито в суд складе 300 рублів, для юридичних — 3000 руб.

Майнові позови в арбітражі

Сума обов’язкового платежу при позовах, в яких вказані грошові кошти, які підлягають стягненню з відповідача, встановлені тим же кодексом.

Мито в цьому випадку — це фіксована сума і додатково відсоток, якщо стягнути потрібно трохи більше.

Приміром, у статті 333.21 НК РФ говориться про те, що якщо величина позову складає до 100 тисяч рублів, то сплачується 4% суми, але при цьому держмито в арбітражний суд не може бути менше 2 тисяч рублів.

В інших випадках (при ціні позову понад 100 тисяч рублів) мають місце наступні розміри держмита:

• до 200 тисяч рублів — 4 тисячі рублів (фіксований платіж) і 3% від кількості грошових коштів, що перевищують нижній поріг;
• до 1 мільйона рублів — рівно 7 тисяч рублів і 2% від суми понад 200 тисяч рублів;
• до 2 мільйонів рублів — фіксовані 33 000 рублів і 0,5% від суми понад мільйон рублів.

Держмито в суд загальної юрисдикції

Дані органи правосуддя розглядають справи, пов’язані зі спорами організацій до громадян, а також між фізичними особами.

Загальні суди ведуть справи цивільного і кримінального характеру, а також справи, пов’язані з адміністративними правопорушеннями.

Тут також мають місце фіксовані суми і відсоток від ціни позову. Кількість грошових коштів, які підлягають внесенню до бюджету, зазначено в статті 333.19 цього кодексу.

До загальним судам відносять:

• районний;
• світовий;
• Верховний суд РФ.

За немайновим позовами держмито в загальний суд становить 300 рублів для громадян, 6000 рублів — для організацій.

Розгляд наглядової скарги обійдеться фізичним і юридичним особам у 300 і 6000 рублів відповідно, 300 рублів коштує подача заяви у справах окремого провадження або про забезпечення позову, який розглядається в третейському суді. Держмито в районний суд (або будь-який інший, який відноситься до загальної юрисдикції) про припинення шлюбу коштує 600 рублів.

При зверненні в суд на видачу виконавчих листів для виконання підсумкових вказівок третейського суду та документ про скасування рішення зазначеного органу держмито в суд становить 2250 рублів.

Мито за майновими позовами

Розмір суми, яка повинна бути внесена до бюджету при поданні майнових заяв, визначається виходячи з ціни позову. Якщо розмір вимоги до 20 тисяч рублів, заявнику необхідно сплатити 4% від загальної суми, але не менше 400 рублів.

При оцінці позову на суму до 100 тисяч рублів мито складе 800 рублів і додатково 3% від суми понад 20 000 рублів.

Якщо заявник оцінив завдану йому матеріальну шкоду до 200 тисяч рублів, йому доведеться сплатити в скарбницю 3200 рублів і 2% від кількості коштів понад 100 000 рублів.

При сумі позову до 1 мільйона сплаті підлягає сума 5200 рублів і додатково 1% від кількості, що перевищує двісті тисяч.

Держмито в суд загальної юрисдикції складе 13 200 рублів і 0,5% від суми понад 1 мільйона (не більше 60 тисяч), якщо заявник оцінив свої вимоги від 1 000 000 рублів.

Пільги

При зверненні в будь-який суд у окремих категорій населення є пільги по сплаті мита. Стаття 333.36 прямо вказує на осіб, які можуть частково внести грошові кошти в бюджет чи не платити зовсім.

Зокрема до таких видів платників відносять:

• позивачів, які подають позови про стягнення аліментів, про захист інтересів дітей, з питання про усиновлення;
• громадян, які звернулися до суду із заявами про відшкодування шкоди, що виникла у зв’язку з каліцтвом або із смертю годувальника;
• осіб, які мають позовні вимоги про відшкодування моральної або майнової шкоди;
• будь-яких осіб, що звернулися за видачею документів по кримінальних справах чи по стягненню аліментів;
• відповідача або позивача — при оскарженні рішень суду за позовами про розірвання шлюбу; юридичних і фізичних осіб — за заявами та скаргами на рішення або ухвали суду;

• вимушених біженців, реабілітованих осіб, інвалідів, пенсіонерів, а також осіб, що піддавалися кримінальному переслідуванню, — при подачі позовів про відновлення своїх прав та інтересів;
• організації та фізичних осіб, які звернулися із заявами про захист інтересів осіб, зазначених у попередньому пункті.

Таким чином, оплата держмита в суд зазначеними категоріями населення не проводиться. Однак у статті 333.36 зазначено, що якщо ціна позову складає більше 1 000 000 рублів, то гроші сплачуються в наступній кількості: сума, що підлягає внесенню при позові понад 1 млн руб. за мінусом коштів, що сплачуються при заяві до зазначеної суми.

Наприклад, якщо величина позову в грошовому вираженні — 1 500 000, то перше значення буде дорівнює 18 200 рублів, друге — 13 200. Сплаті підлягає сума 5000 рублів.

Оплата

Для того щоб провести внесення грошей до подачі позовів і скарг або після розгляду справи, необхідно знати реквізити державного мита в суд. У кожному регіоні свої дані для оплати. Крім цього, навіть у межах одного суб’єкта для різних судів основні реквізити збігаються, а ІПН відрізняються.

Внесення коштів можна провести через касу банку, онлайн-платежем або платіжним дорученням, якщо це юридична особа. Оплата проводиться на користь податкової інспекції того району, де знаходиться суд.

Реквізити органу правосуддя можна уточнити на сайті потрібного установи, там же розташовується заповнена квитанція в електронному вигляді, яку можна завантажити безкоштовно. Крім цього, допомога при заповненні платіжних документів надають працівники банку або юридичні контори за певну плату.

У суді готові квитанції або реквізити не видають.

Повернення

У тому випадку, якщо заявник вже сплатив держмито, але не подав позовну заяву з якихось причин, він має право повернути внесені гроші протягом трьох років. Для цього береться довідка з суду про те, що позов у виробництво не надходив. Потім пишеться заява в податкову службу за місцем знаходження суду про повернення коштів. У документі зазначаються реквізити для перерахування.

Залік

Протягом трьох років також можна здійснити залік вже сплаченої суми. Якщо позивач подає позов у той же орган і держмито в суд дорівнює раніше сплаченої суми, пишеться заява про зарахування грошей з додатком оригіналу квитанції.

У разі якщо вже внесених грошей не вистачає для заліку, необхідно провести доплату і також написати заяву. Додатком до даного документа буде нова квитанція і копія старої.

Стягнення

Держмито сплачується позивачем перед поданням позовної заяви або подається клопотання про відстрочку. Якщо заявник виграє справу, гроші можуть бути стягнуто на його користь з відповідача, якщо це було вказано в позові.

При наявності документа від позивача з проханням про відстрочення оплата держмита до суду здійснюється відповідачем у повному обсязі.

У тому випадку, якщо той, хто подав позов, звільнений від сплати в державну казну і при цьому програє справу, суд не має права стягувати мито з відповідача.