Державне регулювання ринку. Механізм регулювання ринку

Державне регулювання ринку є головним важелем примусової нормалізації як внутрішнього, так і зовнішнього економічного стану будь-якої країни. На даний момент існує кілька рекомендованих методів стимулювання оптимальної роботи фінансового сектора. Перед вивченням необхідно ознайомитися зі структурою і функціями економічного ринку.

Основи фінансування

Грошовий сектор на сьогоднішній день являє собою самостійний елемент. Саме він формує світовий фінансовий ринок. Грошовий сектор є частиною і кредитної складової економічного балансу з усіма його доходами і прибутками.

Фінансовий ринок являє собою сукупність міжнародних та національних відносин, які забезпечують напрям, розподіл і акумуляцію розвитку капіталів між різними суб’єктами системи. Каталізатором у цій структурі виступають банківські установи. Їх метою є досягнення оптимального співвідношення попиту за вигідною пропозицією для обох сторін. При цьому капітал з кожною новою транзакцією піднімається на новий рівень.Фінансовий ринок надає суспільству послуги, забезпечуючи грошима його суб’єктів в потрібний відрізок часу. Іншими словами, це біржа, де в якості товару виступає валютний капітал. У свою чергу, гроші грають транспортну роль. Вони беруть участь в обігу на біржі цінних паперів, кредитних і страхових торгах. Це одна велика єдина економічна сутність, що складається з відносин і механізму перерозподілу.

Структура ринку

Фінансовий сектор можна розділити на п’ять складових: інвестиційну, фондову, кредитну, валютну і страхову. Щодо цього формується структура ринку. У неї входять кредитні, валютні, фондові та страхові операції, а також всіляке інвестиції.

Тут об’єктами купівлі-продажу є фінансові ресурси. Відрізнятися вони можуть по виду угод щодо секторів ринку. Наприклад, в кредитних операціях гроші грають свою власну роль, а на фондових торгах продаються тільки права на можливість отримання доходів. Саме тому фінансовий ринок можна представити як індикатор стану всієї економіки, яка залежить від перерозподілу ресурсів.Структуру світового біржового сектора прийнято ділити на три групи: гроші, капітал і кредити. Операції над кожною з цих фінансових груп можуть бути короткостроковими або довгостроковими. Найбільш протяжними з них будуть кредитні позички, які не мають чітких кордонів. Тут дохідна частина залежить від визначення відсотків. Формування таких ставок регулюється організацією, що надає цю послугу.

Функції та інструменти ринку

Система грошових відносин визначає стан економіки і її суб’єктів. Залежно від перебігу справ воно може бути на мікрорівні або макрорівні. Фінансовий стан є першочерговим показником ефективності ринку.

У світовій економіці розглядається тільки макрорівень. Він визначається наступними показниками: прибуток і витрати, дефіцит бюджету, борги, сальдо балансу, процентні ставки, інфляція, курс валют, маса капіталу, обсяг цінних паперів та заощаджень.

На сьогоднішній день прийнято розрізняти п’ять функцій фінансового ринку:

• збільшення швидкості централізації і концентрації капіталу;
• перерозподіл бюджетних коштів;
• зниження циклів торгівлі;
• економія обігу;
• підтримка безперервного процесу відтворення.

Інструментами біржового сектора є задокументовані грошові зобов’язання суб’єктів, оформлені у відповідності з поточним законодавством. Зараз у світовій економіці поширена практика злиття різних посередників для однотипних операцій. Розвиток співробітництва сприяло появі таких фінансових інструментів, як векселі, акції, чеки, розписки, облігації, поліси, закладні, сертифікати, тощо

Державне регулювання ринку

Ця економічна процедура являє собою одну з найважливіших завдань внутрішньої політики країни. Тільки грамотний і своєчасний контроль за фінансовими ринками дозволить забезпечити їх успішне процвітання.

Державне регулювання ринку економіки умовно можна розділити на дві моделі. Перша називається домінуючою. Вона передбачає панування органів державної влади над всією економічною структурою країни, залишаючи лише незначну частину повноважень підприємствам і організаціям. Друга модель ґрунтується на саморегулюванні ринку. Тут всі головні функції по налагодженню економічної ситуації віддаються в руки організацій. Влада країни лише контролюють перебіг справ і мають право втрутитися в потрібний момент. Такі методи державного регулювання дозволяють упорядкувати діяльність окремих ділянок ринку. Крім цього, структуруються та операції організацій, на які у них вистачає повноважень.

Державне регулювання фінансового ринку повинно включати наступні пункти:

• виконання відповідно до законодавства;
• відсутність монополії;
• обов’язкове ліцензування діяльності;
• контроль транзакцій посередників;
• захист прав та інтересів інвесторів і кредиторів.

Основні завдання та механізм регулювання

У разі занепаду економіки держава повинна взяти на себе відповідальність за нормалізацію фінансового сектора в країні. Механізм регулювання ринку переслідує наступні цілі:

• Забезпечення ефективної діяльності фінансового сектору за рахунок його розвитку і підвищення конкурентоспроможності.2. Зниження ймовірності ризиків до мінімуму, щоб виключити можливість банкрутства фондового та кредитного ринків.

• Контроль за інфраструктурою фінансового сектора (комерційні фонди і банки, страхові організації тощо).

Регулювання ринку в РФ

Трапився кілька років тому міжнародний банківський криза змусив провідні країни світу замислитися над процесами стабілізації фінансового сектора. Сьогодні біржі дуже нестабільні, тому з боку влади потрібен належний контроль і чіткий алгоритм дій.

Державне регулювання ринку Росії може здійснюватися відразу декількома структурами:

• ФС по зайнятості та праці. Даною федеральною службою здійснюється ліцензування організацій, розробка фінансових інструментів і контроль за станом ринку.

• ФС з фінансів. Цією службою проводиться реєстрація транзакцій і перевірка їх дотримання законного.3. ФС по страхуванню. Здійснює такі методи державного регулювання, як контроль за станом клієнтів та видача ліцензій починаючим компаніям.

• Центробанк. Встановлює правила ведення фінансових транзакцій. Контролює всі види валютних і кредитних операцій.

Гарант фінансових інвестицій

Державне регулювання ринку, крім стабілізації економічної ситуації, переслідує ще одну важливу мету – захист вкладень. Згідно із відповідним законом Уряду РФ, інвесторам не варто турбуватися про своїх накопичених коштів.

У момент регулювання ринку інвестор має право запросити будь-яку інформацію, що стосується його цінних паперів та стану його капіталу. Центробанк гарантує збереження вкладених коштів.

Скаргами інвесторів займаються органи федеральної влади.