Державна акредитація: це що таке?

Державна акредитація – це що? Взагалі це слово прийшло до нас з латини. Буквально воно означає «надання довіри». На сьогоднішній день акредитація набула значення перевірки на відповідність загальноприйнятим стандартам та підтвердження певного статусу. Особливо важлива акредитація, яка проводиться на державному рівні, зокрема, серед освітніх установ. Подібна процедура регулюється законодавчо.

Загальні особливості акредитації

Законодавча база щодо державної акредитації освітньої сфери досить часто доповнюється, і в неї вносяться деякі зміни. Дане явище пояснюється тим, що контрольні та наглядові функції вдосконалюються з плином часу і розвитком державної системи.

Подібні зміни мають на меті оптимізацію послуг, що надаються в освітній сфері. Атестація та акредитація наукових організацій та освітніх установ почала проводитися з 2010 року.

Внесені до законодавства зміни припускають, що атестація та акредитація в освітній сфері будуть проводитися незалежно від виду і типу організації. У тих же нормативних актах, однак, приведені і деякі винятки. Дані перевірки не поширюються на дошкільні освітні установи і сферу додаткового дитячої освіти. Інші структури, які проводять навчання за нормами ФГОС, федеральним або законодавчим вимогам, зобов’язані проводити відповідні процедури.

Важливий нюанс

Існує важливий нюанс, пов’язаний з акредитацією державних установ, до складу яких входить підрозділ, що реалізує дошкільну освітню програму. Питання полягає в тому, чи повинна дана установа виконувати процедуру підтвердження відповідності. Згідно з діючими нормами, дана структура проходить акредитацію, однак не включає до її складу вищеописані програми. Слід врахувати, що реалізація подібних програм вимагає спеціального дозволу. Це ліцензія, яка дає право на здійснення діяльності з дошкільним освітнім програмам. В дану категорію потрапляють організації, що підтримують програми додаткової освіти, а саме будинку дитячої творчості, спортивні школи і т. д. Державна акредитація освітньої діяльності для них також не проводиться.

Оплата акредитації

Федеральне законодавство встановило державне мито, внесену в якості плати за проведення акредитації освітніх установ. Дана мито стала заміною оплати, передбаченої договорами з організаціями, що надають інформаційно-методичні послуги. Величина мита регулюється податковим законодавством. Тобто виходить, що сама державна акредитація освітніх програм з юридичної точки зору проводиться безоплатно, так як входить в ряд послуг, що здійснюються за рахунок коштів з бюджету.

Держава встановлює наступні митні тарифи:

Вищі професійні освітні установи – 130 тисяч рублів, а також за 70 тисяч за кожне додаткове спрямування в рамках організації та її філій, що необхідно включити в акредитаційне посвідчення.

Установи, що здійснюють додаткові програми з професійної освіти, – 120 тисяч рублів.

Установи середнього професійної освіти – 50 тисяч рублів.

Установи початкового професійної освіти – 40 тисяч рублів.

Інші види освітніх установ – 10 тисяч рублів.

Зміна статусу і оформлення нового свідоцтва обійдеться в суму до 70 тисяч рублів.

В інших випадках, наприклад за видачу тимчасової ліцензії, доведеться заплатити 2 тисячі рублів. При тому, що оплата акредитації була замінена на фіксоване мито до державного бюджету, установа має право на укладення угод зі сторонніми організаціями на надання послуг по підготовці до акредитації.

Нюанси акредитації

Державна акредитація – це досить складний і тривалий процес. Вимоги передбачають підвищену увагу до освітніх програм. Це стосується в першу чергу установ початкового, середнього та вищої професійної освіти. Цим категоріям ліцензія видається не на конкретні програми, а на розширені напрямки, встановлюються контролюючим органом. Подібна політика дає можливість доповнювати чи вносити зміни в проекти без оповіщення уповноважених структур. Дані зміни передбачаються видається ліцензією.

Закон «Про освіту» передбачає проведення державної акредитації в закладах, де є навчаються або завершують навчання за певними програмами в поточному році. При цьому акредитація проводиться поетапно.

Самообстеження та експертиза

Акредитація передбачає самостійну оцінку освітнім установою власної діяльності. Раніше процедура самооцінки проводилася переважно у вищих навчальних закладах. Правила проведення самооцінки затверджуються виконавчим органом влади на федеральному рівні. Він також розробляє стратегію щодо освітньої сфери.

Акредитація та видача ліцензії передбачають проведення певних процедур, спрямованих на виявлення відповідності навчальних програм ФГОС. Перевірці також підлягає засвоєння випускниками і навчаються даних програм. Крім цього, проводиться експертиза основних показників функціонування вишу.

Список показників затверджується на державному рівні. Критерії, за якими оцінюються ці показники, а також фіксуються тип і вид установи, визначаються органом державної акредитації. Це дуже важливо. У випадку зі школами, наприклад, подібним органом вважається регіональний департамент освіти або міністерства. Дані показники, безумовно, повинні бути задіяні в освітній сфері, а перелік показників обов’язково погоджується з Міністерством освіти і науки.

Необхідні документи

Положення про акредитацію передбачає проведення процедури в кілька етапів. На початковому етапі керівник установи проводить аналіз діяльності навчального закладу та складає звіт про самообстеження. Далі в уповноважені органи надсилається пакет документів та заяву від освітнього закладу для проведення акредитації за певними програмами. Список необхідних документів включає:

Копії статуту закладу, планів програм, за якими буде проводитися акредитація, основної програми післявузівської навчання, а також положення про підрозділах і філіях.

Звіт, складений на підставі самообстеження.

Державна акредитація організацій виражена в спеціальних документах, що видаються після проведеної перевірки. Документи, що направляються на перевірку, повинні бути обов’язково описані. Всі копії повинні бути завірені нотаріально. Також необхідно докласти квитанцію, що підтверджує факт оплати державного мита.

Всі перераховані вище документи повинні бути надані на паперовому носії. Допускається також їх особисте пред’явлення або відправлення поштою. Можливе надання документів в електронному вигляді. Слід враховувати, що в даному варіанті необхідно завіряти документи електронним підписом.

Оформлення заяви і винесення рішення

Акредитація закладів в освітній сфері проводиться за наявності відповідного звернення. При цьому заява має містити такі відомості:

Повне найменування, місцезнаходження та організаційно-правову основу закладу згідно з даними статуту.

Адреси та повні найменування філій закладу, якщо такі є.

Дані про внесення установи до єдиного реєстру.

ІПН та інші дані, що підтверджують постановку установи на податковий облік.

Дані про попередньої акредитації.

Вид і тип освітнього закладу.

Перелік програм, які заявлені на акредитацію.

В строк не пізніше 7 днів після отримання заяви, орган акредитації направляє установі або передає представнику повідомлення про те, що надані документи знаходяться в стадії розгляду. Якщо представлені документи не відповідають встановленим правилам і переліку, установі дається два місяці на виправлення недоліків.

Проведення акредитації

Акредитація проводиться у форматі декількох заходів, а саме:

Оцінка якості наданих освітніх послуг і відповідність пред’явлених програм до вимог ФГОС.

Обговорення результатів, отриманих в ході проведення перевірки.

Винесення рішення про продовження або відмову в пролонгації акредитації.

Внесення установи до спеціального реєстру.

Видача установі спеціального свідоцтва про державну акредитацію.

Повідомлення виконавчих органів про результати перевірки письмово.

Показники

Що стосується критеріїв і показників, за якими проводиться акредитація, то вони встановлюються організацією, що проводить перевірку. При цьому існують основні показники, які єдині для всіх аккредитирующих органів:

Відповідність поданих планів навчальним програмам.

Нормативне забезпечення.

Оцінка якості процесу отримання освіти.

Відповідність нормам організаційної структури установи.

Рівень, на якому установа забезпечене необхідними методичними матеріалами.

Думки студентів, співробітників та випускників про процес навчання.

Тепер відомо, що це – державна акредитація.