Депозит нотаріуса. Внесення цінних паперів на депозит нотаріуса

0

На даний момент в юридичному побуті діє таке поняття, як депозит нотаріуса. Поточне законодавство передбачає для нотаріусів можливість виступити в ролі посередника між дебітором і кредитором. Цивільний кодекс регулює процедуру внесення, зберігання і подальшої передачі грошових коштів на спеціальному депозиті.

Опис нотаріального депозиту

Відповідно до законодавства нотаріус у передбачених законом випадках має право прийняти грошові кошти або цінні папери від дебітора для подальшої їх передачі кредитору за спеціальним договором або угодою.

В обов’язки нотаріуса входить сповіщення в установленому порядку кредитора про надходження грошових коштів. Гроші передаються кредитору за першу його вимогу. Законодавчі основи щодо передачі грошей на першу вимогу вважаються диспозитивними, тобто угода може передбачати інші варіанти. Прийняття грошових сум у депозит нотаріуса здійснюється в місці, де проводиться виконання передбачених угодою зобов’язань, як правило, це місце постійного проживання або реєстрації кредитора.

Законодавство зазнало певні зміни в нотаріальних питаннях з 2015 року. До цього часу депозит нотаріуса застосовувався у випадку, коли необхідно було забезпечити безпечну передачу грошових коштів від боржника кредитору. Тепер він використовується і в інших випадках, наприклад при розрахунку з продавцем автомобіля або об’єкта нерухомості.

Головні особливості

Нотаріальний депозит досить часто застосовується в юридичній практиці. Це насамперед пов’язано з повноцінними і чіткими формулюваннями законодавства з даного питання. У кредитора, так само як і у боржника за договором, є обмежена кількість прав і обов’язків, які вони використовують у випадках, передбачених законодавством.

Закон точно формулює перелік тих обставин, при яких використовується депозит нотаріуса. В інших випадках внести гроші на депозит не вийде. Обставини, що передбачають внесення коштів на нотаріальний депозит боржником, полягають у наступному:

  • Невідомо місцезнаходження кредитора.
  • Кредитор офіційно визнаний недієздатним, при цьому у нього немає законного представника.
  • Визначення особи, яка повинна виконати зобов’язання за договором, не представляється можливим.
  • Кредитор відмовляється приймати виконання умов угоди.
  • Перераховані вище випадки дозволяють боржника передати кошти нотаріуса, якщо є угода сторін не передбачає інше. Договір може містити інші обставини, в силу яких боржник зобов’язується сплатити заборгованість з допомогою депозиту нотаріуса. При цьому момент внесення грошових коштів вважається виконанням взятих на себе зобов’язань. Угоди через депозит нотаріуса дають можливість уникнути прострочення, пені або штрафів.

    Оформлення депозиту

    Перше, що необхідно зробити боржника, – це уточнити наявність права на використання нотаріального депозиту для погашення заборгованості. Якщо договір передбачає можливість внесення грошових коштів на депозит або виникає обставина, прописане в Цивільному кодексі, існує необхідність звернутися до нотаріуса.

    Місцем виконання зобов’язань, а відповідно, і внесення грошових коштів на депозит можуть стати:

  • Місце реєстрації або проживання кредитора. Це стосується угод, що передбачають готівковий спосіб розрахунку.
  • Місце, де знаходиться банк, в якому обслуговується кредитор. Це актуально для розрахунків безготівковим способом.
  • Місце реєстрації або проживання боржника.
  • Оформлення вимагає подання таких документів:

  • Паспорт загальногромадянського зразка.
  • Письмова заява про передачу грошових коштів нотаріуса.
  • Заява повинна містити такі відомості:

  • Дані боржника або організації.
  • Реквізити сторін із зазначенням адрес.
  • Причини, які не дозволили виконати зобов’язання за договором іншими способами.
  • Слід враховувати, що в обов’язки нотаріуса не входить перевірка прав боржника та кредитора на здійснення умов договору з допомогою депозиту. Після того як відбулася передача грошових коштів, нотаріус видає квитанцію. При цьому гроші не зберігаються в нотаріальній конторі, а передаються в спеціальну комірку у банку.

    Вартість послуг нотаріуса і терміни зберігання

    Оплата послуг нотаріуса за прийом і зберігання грошових коштів на депозит здійснюється відповідно до тарифів, передбачених на законодавчому рівні, і становить 0,5 відсотка від суми внесених грошових коштів, проте не менше 1 тисячі рублів.

    У разі коли нотаріус не тільки приймає кошти на депозит, але і запевняє угоду між кредитором і дебітором, тариф не залежить від суми угоди і становить фіксовану суму розміром 1,5 тисячі рублів. Вартість послуг нотаріуса цілком доступна кожному.

    Термін, який грошові кошти можуть зберігатися на депозиті, збігається з періодом позовної давності згідно з Цивільним кодексом і становить три роки. Якщо кредитор у цей період не виявить бажання отримати гроші з депозиту, вони будуть направлені в бюджет.

    Важливим моментом в даному випадку є те, що боржнику покладені на депозит грошові кошти можуть повертатися тільки з письмової згоди кредитора або за відповідним рішенням, прийнятим у судовому порядку.

    Внесення коштів на депозит нотаріуса

    Федеральна нотаріальна палата інформує про те, що внести кошти на депозит можливо трьома способами, вибір яких залежить від уподобань боржника. До них відносяться:

  • Внесення коштів на депозит в готівковому еквіваленті за допомогою особистої участі нотаріуса.
  • Внесення грошових коштів шляхом безготівкового перерахування коштів за реквізитами.
  • Внесення цінних паперів на депозит нотаріуса.
  • При передачі готівкових коштів нотаріус повинен видати відповідну квитанцію, що підтверджує одержання грошей. Чек, що видається в банку при переводі грошей з безготівкової системи розрахунків, також стане підтвердженням виробленої операції. Прийняття грошей і цінних паперів не повинна носити характер комерційного посередництва.

    Повідомлення кредитора

    У більшості випадків нотаріус зобов’язується повідомити кредитора про надійшли на депозит грошових коштах. Робиться це шляхом надсилання рекомендованого листа з повідомленням на адресу кредитора. Якщо ж місцезнаходження кредитора невідомо, то обов’язок по його розшуку лягає на боржника.

    Тариф нотаріуса, який приймає депозит, і державне мито є синонімами. Величина тарифу була зазначена вище. Що стосується особи, вносить оплату за нотаріальні послуги, то це людина, що звернувся в контору для вчинення певних юридичних дій.

    В окремих випадках у договорі зазначаються інші умови оплати мита. Іноді кредитор зобов’язується відшкодувати всі витрати, пов’язані з наданням нотаріальних послуг.

    Депозит при операціях з нерухомістю

    З 2015 року почало діяти правило, за яким нотаріус може приймати грошові кошти на зберігання при здійсненні операцій з нерухомістю. Раніше сторони використовували спеціальні комірки в банках. Це було незручно, так як покупцеві необхідно було зняти гроші з рахунку, відвідати банк з орендованої осередком і оформити внесення коштів. Після підписання договору купівлі-продажу продавець відвідував банк для вилучення грошових коштів. Нотаріальний депозит набагато спростив цю систему. Він дозволяє покупцеві перевести гроші на спеціальний рахунок за реквізитами, узятим у нотаріуса.

    Після вчинення правочину нотаріус бере на себе зобов’язання щодо переказу грошових коштів продавцю. В даному випадку необхідно підтвердити факт здійснення угоди, представивши підписаний договір.

    Висновок

    Таким чином, депозит нотаріуса — це законна можливість провести розрахунок між дебіторами та кредиторами. Він поступово витісняє клітинки в банку, так як є більш безпечним і зручним способом передачі грошових коштів.

    Comments are closed.