Декриміналізація побоїв у сімї: у чому суть закону?

Законопроект про декриміналізацію побоїв у сім’ї вже встиг наробити чимало галасу. У цій статті будуть надані відповіді на всі хвилюючі питання, що стосуються скандального постанови.

Що є побоями?

Закон чітко розділяє поняття “побої” і “нанесення легкої шкоди здоров’ю”. Кримінальний кодекс РФ класифікував їх як діяння з різним ступенем грубості. Якщо нанесення слабкого шкоди здоров’ю людини є відносно “легким” правопорушенням, то побої – куди більш небезпечне і страшне явище. Випадкові та зумисні укуси, щипки, слабкі види удушення, виривання волосся, одиночні удари – все це фіксується відповідними кодексами як легкі види шкоди здоров’ю. Неодноразові удари, що викликають непрацездатність більше ніж на шість днів, іменуються побоями. Саме таке розмежування колись встановив російський закон.

Закон про декриміналізацію побоїв у сім’ї 2017 року

Легкий шкоду здоров’ю відноситься до категорії “хуліганство”, а тому покарання за нього встановлював Кодекс про адміністративні правопорушення. Побої ж довгий час підходили під категорію кримінальних справ. Законопроект, прийнятий в 2017 році Державною Думою, декриміналізовує побої в сім’ї, тобто прибрав представлений вид правопорушення з кримінального кодексу. Так, колись загрожували недбайливому сім’янинові два роки суворого режиму відтепер замінені на не дуже великі штрафи й адміністративні арешти. Станом на 2017 рік декриміналізація побоїв у сім’ї тягне за собою наступні види покарань:

  • штраф від 5 до 30 тис. рублів;
  • адміністративний арешт до 15 діб;
  • обов’язкові роботи тривалістю від 60 до 120 годин.

Уточнив закон і категорії близьких родичів. Відтепер це:

  • мати, батько, діти і онуки, дідуся і бабусі;
  • подружжя;
  • вітчими і мачухи;
  • пасинки та падчерки.

До близьких родичів не можуть бути віднесені тести і тещі, свекри і свекрухи, шурины, зовиці і невістки.

Декриміналізація побоїв у родинному колі – це неможливість називати злочинцями споріднених бешкетників, ґвалтівників і тиранів. Тепер вони, згідно того ж адміністративного кодексу, – просто хулігани.

Причини прийняття закону

Як прихильникам, так і лютим супротивникам розглянутого закону, напевно, не терпиться дізнатися причини його прийняття. Варто зазначити, що влада замислювалися про декриміналізацію побоїв у сім’ї задовго до 2017 року. Так, ще влітку 2015 року в нижній палаті парламенту розгорілася палка дискусія про можливості виключити сімейне насильство з ряду кримінальних злочинів. Більшість досвідчених юристів, звичайно ж, виступали проти ініціативи, а тому розгляд справи було відкладено на певний термін. Проте вже тоді велася довга і не зовсім зрозуміла багатьом фахівцям робота по виведенню побоїв будь-якого типу з ряду злочинів. Так, будь-який громадянин, який постраждав від протиправних дій вуличних хуліганів, відтепер повинен був розуміти, що страшніше адміністративної відповідальності винних осіб нічого загрожувати не буде.

На сформовану ситуацію звернула увагу відомий депутат Олена Мізуліна. Звернула вона увагу на відсутність гуманності декриміналізації вуличних побоїв? Зовсім ні. Мізуліна, навпаки, прийняла рішення про необхідність у терміновому порядку прибрати з розряду злочинів і побої “сімейні”. Інші депутати підтримали ініціативу чиновниці.

Чому за побої перестали карати?

Таким чином, закон про декриміналізацію побоїв у сім’ї набув чинності через юридичної протиріччя. Депутати звернули увагу на ситуацію, при якій побив сусіда чоловік міг відбутися штрафом, а сам чоловік, який завдав такої ж шкоди здоров’ю, але, наприклад, своєму батькові, автоматично ставав злочинцем.

Чи існують додаткові причини прийняття скандального закону? Тут варто копнути трохи глибше. Як вже було сказано, депутати нижньої палати Федеральних Зборів ще кілька років тому почали вести роботу по декриміналізації побоїв будь-якого типу. Для чого це треба? Експерти дають тут різні оцінки. Одні кажуть, що це пов’язане з великим навантаженням на кримінальну діловодство – мовляв, побої в Росії трапляються настільки часто, що слідчі просто не встигають впоратися з роботою. Інші схилялися до зовсім вже божевільним точок зору – наприклад, про те, що побої не можуть бути злочином з-за їх “національної традиційності”. Але що про власну ідею говорить сам ініціатор проекту?

Думка автора закону

Прийнятий закон про декриміналізацію побоїв у сім’ї відновлює справедливість і глибокі моральні ідеали, які повинні панувати в будь-якій російській сім’ї. Саме це стверджує ініціатор законопроекту Олена Борисівна Мізуліна. Депутат у своїх висловлюваннях схиляється до думки, що подальша присутність сімейного насильства в Кримінальному кодексі породило б широке поширення в державі ювенальних норм, яких сама Олена Борисівна не сприймає і називає “антигромадськими”. Мізуліна схиляється до відомої точки зору, згідно з якою панівна у багатьох європейських країнах ювенальна юстиція отримала своє поширення і в Російській Федерації, в результаті чого багато дітей просто б вилучалися з сімей за завдані їм садна, синці та порізи. Про десятки тисяч жінок, що піддаються насильству з боку чоловіків, чиновниця визнала за потрібне промовчати.

Пані Мізуліна, таким чином, в черговий раз показує свою неприязнь до всього ювенальному праві. Депутат також схиляється до нетрадиційної точки зору на ювенальну юстицію, яку багато експертів давно охрестили міфом.

Ситуація з побоями в Росії

Варто, нарешті, звернутися до статистики. За даними МВС, лише за 2013 рік від сімейного насильства постраждало понад 38 тис. росіян. Три чверті з цієї кількості – жінки. Правозахисники говорять про зовсім інші цифри, значно перевищують дані МВС.

Про що свідчать ці дані? Вважається, що склалася в країні ситуація нормальною? Зовсім ні. Якщо говорити прямо, то справи в означеній області зовсім кепські. Варто лише порівняти представлені дані зі статистикою європейських країн: різниця буде колосальною.

Які фактори впливають на настільки жахливі статистичні дані? Це, по-перше, відсутність оптимальної профілактики правопорушень. В тих же європейських країнах давно ведуться бесіди з представниками неблагополучних сімей. Не варто далеко ходити – можна згадати той же СРСР, в якому громадський контроль над благополуччям кожній сім’ї був досить значний.

По-друге, складається пропагандистський вплив національних ЗМІ та російської православної церкви. У першому випадку створюється негативна картина ювенального права, у другому випадку неодноразово заохочуються фізичні покарання дітей і дружин. Багато фахівців схиляються до думки, що інформаційний вплив подібного роду навряд чи добре позначиться на більшій частині населення Росії.

Буде гірше?

Швидше за все, відповідь вже очевидний. Прийняття законопроектів, подібних тій, навряд чи поліпшить ситуацію на території Російської Федерації. Служби, що працюють у сфері надання допомоги жертвам сімейного насильства, впевнені в одному: декриміналізація побоїв у сім’ї (стаття 6.1.1. Кпап) – страхітливо невірне рішення. Побудова ефективної профілактики сімейного насильства і раніше було процесом досить складним, що вже казати про день сьогоднішній. Не ведеться розробка законопроекту, згідно з яким подібна профілактика була б на високому рівні.

Прийняття закону

Здавалося б, існує жахлива статистика, яка могла б відштовхнути будь-якого учасника законотворчого процесу, що виступає за прийняття рішення про декриміналізації побоїв у сім’ї. Думка більшості все ж сходиться в одному: наявність сімейного насильства в Кримінальному кодексі представляється неможливим, і це терміново потрібно виправити. Голосування, проведене під час третього читання законопроекту, показало, що 380 працівників нижньої палати позитивно ставляться до ініціативи Олени Мизулиной, а негативно – лише двоє. Закон був оприлюднений судами і підписаний Президентом. Опитування ВЦВГД показало всі за і проти декриміналізації побоїв у сім’ї. Так, 59% росіян позитивно поставилися до ініціативи, але багато як і раніше вважають будь-які види сімейного насильства неприйнятними. Так у чому ж справа?

Можливі альтернативи

Випадки, при яких батьків садили б за шльопанці, поки що в Росії не поширені. На жаль, більшість громадян все ще впевнені, що скандинавська ювенальна система, при якій нібито за будь-яку провину батьків позбавляють прав, буде працювати і в Росії. Народ боїться зловживань з боку кримінально-виправної системи, а тому підтримує ініціативу Мизулиной. Навіть якщо припустити, що ці побоювання не марні, прийнятий в 2017 році закон також не буде відповідати нинішнім реаліям. Проект про декриміналізацію побоїв сьогодні просто небезпечний.

Багато експертів не раз висували свої альтернативи. Одним з найвідоміших був відхилений депутатами Федеральний Закон “Про профілактику сімейно-побутового насильства”. Коротка його суть полягає в активному втручанні державних служб в неблагополучні сім’ї. Основне місце тут займали б профілактичні бесіди та психологічна допомога. Проект був відхилений, оскільки в Росії все ще існує думка, що сім’я – це закритий і нікому не підвладний елемент, а всі побутові проблеми повинні вирішуватися виключно її членами.

Зміняться обставини? Незабаром точно немає. Єдино можливий вихід із ситуації – розвиток кожної окремої особистості гуманістичних і моральних рис.