Бюджетне фінансування: поняття, визначення і форми

Віктор Кузьмін
1 minute

Одним з важливих процесів державного значення є бюджетне фінансування. В його основі лежать певні принципи, які дозволяють уніфікувати правила виділення асигнувань, зробити їх простими і зрозумілими.

Фінансування здійснюється з бюджетів усіх рівнів, воно може бути як безоплатним, так і зворотним.

Гроші можуть виділятися не тільки на потреби організацій або для розробки масштабних проектів. Часто з бюджету субсидується населення.

Хто б не був одержувачем бюджетного фінансування, з боку державних органів обов’язково здійснюється контроль за правильністю його виділення та витрачання. У разі виявлення порушень винні несуть адміністративну та кримінальну відповідальність.

Поняття бюджетного фінансування

Для виконання державних замовлень, програм, утримання установ і організацій завжди виділяється грошове забезпечення. Його надання називається бюджетним фінансуванням.

Державні асигнування можуть повністю покривати витрати одержувача коштів. Це може стосуватися окремих установ (будинки культури, загальноосвітні школи), структури (армія, поліція), органів управління (державний апарат).

Деякі підприємства, галузі і навіть люди отримують асигнування з системи бюджетного фінансування частково. Ці кошти йдуть тільки на окремі програми. Витрачати такі гроші не за призначенням забороняється.

Принципи

В основі бюджетного фінансування лежать чотири константи, що визначають правила виділення коштів:

  • Безвозвратность. Одержувачі державних асигнувань не повинні віддавати назад те, що витратять, чи платити відсотки за користування грошима. Кошти виділяються абсолютно даром. Виняток становить поворотне фінансування, яке здійснюється в рамках деяких державних інвестицій.
  • Цільове використання. Всі фінанси даються одержувачам під конкретні заздалегідь обумовлені витрати (наприклад, на зарплату, стипендії, харчування, придбання обладнання, ремонт). Якщо гроші витрачені на інші цілі, не ті, що заплановані, то винні обов’язково караються.
  • Існування ліміту. Кошти фінансуються тільки в межах наявних бюджетних зобов’язань. Вони розраховуються на підставі асигнувань, виділених раніше, або відповідають кількісним і якісним плановим показникам. Бюджетне фінансування понад встановленого ліміту забороняється законом.
  • Ефективність. Всі бюджетні асигнування повинні витрачатися так, щоб їх використання було максимально обґрунтованим, корисним і економним. У разі виявлення перевіряючими органами завищених показників фінансування винні особи караються, а кошти повертаються до бюджету.

    • Принципи бюджетного фінансування обов’язкові для виконання усіма одержувачами асигнувань. Їх дотримання строго контролюється, що закріплено на законодавчому рівні.

    Джерела

    Походження коштів, що йдуть на фінансування, може бути різним. Виділяються гроші можуть до цього акумулюватися на різних рахунках:

    • федеральних;
    • регіональних;
    • місцевих.

    Джерела бюджетного фінансування затверджуються на певний період. Федеральне наповнення може черпатися з зовнішніх джерел і внутрішніх. До перших належать:

    • державні позики;
    • кредити міжнародних фінансових структур, організацій, урядів інших країн.

    Джерела регіонального і місцевого рівнів можуть бути лише внутрішніми. Це – внутрішньодержавні позики, позики, кредити, надходження коштів від продажу майна, коригування залишків на рахунках.

    При виникненні бюджетного дефіциту джерелом фінансування стає Центральний банк. Іноді покриття нестачі асигнувань відбувається шляхом здійснення грошової емісії, однак такий варіант не дуже ефективний, так як викликає інфляцію.

    Способи і форми

    За рахунок бюджетного фінансування може здійснюватися різна ступінь покриття витрат. Можливо повне їх відшкодування і часткове:

    • Система «брутто-бюджет» застосовується для одержувачів, які цілком перебувають на утриманні держави. В цьому випадку за рахунок бюджетного фінансування відбувається повне покриття поточних та капітальних витрат, а також усіх витрат, що виникають в процесі діяльності.
    • Спосіб фінансування «нетто-бюджет» передбачає виділення коштів лише на якусь заздалегідь затверджену мета.

    Існують різні форми бюджетного фінансування:

    • засоби для роботи установ, організацій;
    • асигнування для сплати державних і муніципальних контрактів, укладених з юридичними та фізичними особами;
    • трансферти населенню (допомоги, пенсії, компенсації, стипендії);
    • додаткові кошти, необхідні для покриття витрат, що виникли через рішень державних органів;
    • позики, субсидії, дотації, субвенції;
    • гроші, що йдуть на погашення різноманітних внутрішніх і зовнішніх боргів;
    • кредити.

    Головне призначення будь-якої форми бюджетного фінансування – покриття видатків у межах затверджених показників. Виділення асигнувань понад лімітованих цифр суворо заборонено.

    Кошторисне фінансування

    Кожна бюджетна установа і організація має головний фінансовий документ. Він називається кошторисом. У цьому документі розписано і затверджені всі плановані витрати підприємства в грошовому еквіваленті.

    Всі цифри, записані в кошторис, повинні бути обґрунтованими. Вони розраховуються за чинними галузевими нормативами і групуються за кодами бюджетної класифікації. Сума надходжень від держави повинна покривати заплановані витрати.

    Фінансування бюджетних установ здійснюється в суворій відповідності з затвердженими показниками кошторису. Планові цифри можуть бути змінені. У цьому випадку до кошторису вносяться корективи, і розподіл асигнувань здійснюється з урахуванням нових даних.

    Субвенція і дотація

    Державне бюджетне фінансування дається не тільки установам, але й органам влади. Воно може бути в формі дотації і субвенції. В обох випадках кошти виділяються з вищестоящого бюджету нижчестоячій, однак є і суттєві відмінності:

    • Дотація – не передбачає цільового обмеження спрямовуються коштів. Гроші виділяються загальною сумою у разі недостатнього наповнення мінімального рівня бюджету нижчого рівня. За кодами витрат асигнування розподіляються вже самим одержувачем.
    • Субвенція – бюджетне фінансування, дающееся з конкретною метою. Асигнування повинні бути освоєні в певний строк, який встановлюється в рішенні про виділення коштів. У разі нецільового або несвоєчасного використання субвенція на відміну від дотації підлягає поверненню.

    Державне фінансування інвестицій

    У будь-якій країні існують об’єкти, що мають велике значення для економіки. Інвестиційне фінансування бюджетних коштів здійснюється в стратегічних цілях. Воно вирішує загальнодержавну задачу економічної підтримки різних галузей господарства.

    Інвестиції можуть бути безоплатними і поворотними. Однак навіть при необхідності віддачі засобів отримання такого бюджетного фінансування вважається дуже вигідним. Адже відсоткова ставка, яка визначається державою, набагато нижче того винагороди, яку вимагає банк при наданні кредиту.

    Субсидія

    Бюджетне фінансування може надаватися юридичним і фізичним особам в якості безоплатної підтримки. Така допомога іменується субсидією. Вона може видаватися не тільки грошима, але і іншими матеріальними благами (продуктами, обладнанням).

    Субсидія надається:

    • безповоротно;
    • тільки для цільового використання;
    • за принципом співфінансування.

    Гроші можуть виділятися на наукові дослідження, для переобладнання виробничих приміщень, з метою підвищення кваліфікації кадрів. Бюджетне фінансування використовується для відшкодування пільгових кредитів, здійснення страхування вкладників, податкових повернень.

    Субсидії часто виділяються малозабезпеченим людям і молодим сім’ям. Вони включають надання житла, допомоги в оплаті комунальних послуг.

    Контроль над бюджетним фінансуванням

    Правильність і обгрунтованість виділення асигнувань обов’язково перевіряється. Нагляд за бюджетним фінансуванням здійснюється інспектуючими органами, які веріфіціруют дотримання законодавства не тільки розпорядниками коштів, але і їх одержувачами.

    Контроль над фінансуванням з бюджету здійснюється шляхом:

    • проведення перевірок обґрунтованості запитуваного фінансування;
    • виявлення нецільового використання коштів;
    • попередження порушень.

    Повноваження здійснення таких заходів має Міністерство фінансів, податкова служба, органи казначейства, страхової та фінансово-бюджетний нагляд. При виявленні порушень можуть застосовуватися різні примусові заходи:

    • списання сум на користь бюджету;
    • стягнення процентів, пені, штрафів.

    Крім того, за порушення бюджетного законодавства існує кримінальна відповідальність.