Бюджетна ефективність – це…

Коли розмова заходить про ефективність інвестиційних проектів, то апріорі за основу береться комерційна логіка, яка шукає вигоди від їх реалізації. Але при цьому з поля зору часто упускається можлива суспільна користь. Як це виправити? Щоб отримати більш повне уявлення про результаті здійснених проектів, було введено таке поняття, як бюджетна ефективність.

Загальна інформація

Не всі інвестиційні проекти комерційно вигідні для бізнесу. Частина з них при цьому є суспільно корисними. Показники бюджетної ефективності використовуються для порівняння цих двох моментів і прийняття рішення, необхідно реалізовувати проект. Найкраща ситуація – це коли він корисний і вигідний. Але так буває не завжди. І дуже часто доводиться мати справу з корисними проектами, які, тим не менш, не є прибутковими. Що робити в таких випадках? На допомогу приходить зіставлення. Тобто оцінюється, має сенс вкладати у щось, варто суспільний ефект витрачених коштів? Для держави відповідь на це питання є важливим, коли розглядається обґрунтування для підтримки певного проекту. До уваги беруться фактори, що дають певні непрямі й перерозподільчі ефекти. Причому це відноситься як до позитивних, так і негативних моментів. Часто фактори не враховують ринок, але мають суттєве загальний вплив.

Давайте розглянемо невеликі приклади для кожної групи. В якості позитивних ефектів можна навести результати освітніх проектів (потрібно прибирати за собою після того, як побував на природі; як робити масаж серця; особиста гігієна). До негативних можна віднести погіршення стану природи та екологічної безпеки. Непрямі ефекти – це ті, що виникають за межами здійснюваного проекту, нехай навіть і з урахуванням ринкового взаємодії. Наприклад, спотворення комерційних оцінок від суспільної вартості вироблених продуктів і ресурсів. А це вже може призвести до проблем при формуванні результуючого звіту (наприклад, владою перед виборцями або іншими інвесторами).

Як ще проводиться оцінка бюджетної ефективності?

Особлива увага приділяється також перераспределительному ефекту. Вони впливають на витрати і вигоди проекту. Все залежить від його спрямованості. В якості прикладу можна навести:

  • Дотації.
  • Гарантії.
  • Податки, збори, мита.
  • Субсидії, трансфери, субвенції.
  • Податкові пільги.
  • Соціальні відрахування від зарплати.
  • Доходи від ліцензування та інших дозвільних заходів, конкурсів, тендерів.
  • Проекти, що володіють значною суспільною важливістю, повинні перебувати в центрі уваги держави. Особливо необхідно відзначити ті з них, що відповідають реализовываемой стратегії розвитку державних інститутів. Вони повинні забезпечуватися першорядним увагою. Але не слід забувати про ефективність бюджетних витрат. А як подивитися на їх результативність? Для цього необхідні показники. Чому необхідно приділити увагу?

    Про показники

    В першу чергу необхідно визначитися з тим, який рівень бюджетної активності спостерігається для конкретного проекту. Вибір тут невеликий. Може бути державний, регіональний і муніципальний бюджет. У першу чергу необхідно розглянути наступні фактори впливу:

  • Без/з суб’єктом РФ.
  • Який ефект від коштів, що спрямовуються на компенсування частини купонного доходу по облігаціях, що емітуються компанією для залучення інвестицій.
  • Вплив бюджету від участі в проекті (як приклад – в статутному капіталі).
  • Слід зазначити, що рівень бюджету і вид участі впливає на методичні відмінності, як правило, не значним чином. Хоча тут є певні складності. Наприклад, вичленення даних про потоки грошових коштів, що надходять з бюджетних розрахунків. Щоб не йти в теоретичні абстракції, давайте будемо використовувати наявні та реально застосовувані документи. І в якості таких виберемо Розпорядження ПМ від 29.04.2004 року № 838-РП. У цій методиці розглядається дві форми витрат бюджету: кредити та субсидії. Особливо розглядаються в ній інвестиції, які були здійснені з використанням облігаційних позик.

    Щоб розрахувати чистий дисконтований дохід розглядалась дуже велика формула притоків грошових коштів. А саме – сума податку на прибуток, мита та зборів, орендної плати за землю та приміщення, дивідендів (для тих років, що підлягають перерахуванню згідно з бізнес-планом), акцизів, а також платежі для погашення кредитів (але не всіх). Хоча, слід зазначити, що це в більшій мірі відноситься до локальної оцінки надходжень. У загальній практиці поширена ситуація, коли склад дещо ширше.

    І це все?

    Далеко не так. Крім перерахованого, є типовий перелік відтоків бюджетних коштів. Він схожий з тільки що розглянутим. А як же оцінка бюджетної ефективності? Для конкретних проектів здійснюється її уточнення. Слід пам’ятати, що від структури цих двох списків буде залежати і склад використовуваних показників. Наприклад, якщо держава дала слово про забезпечення проекту, то застосовується індекс гарантійної прибутковості. Для розрахунків показників використовуються певні, конкретні формули.

    Істотний вплив при цьому має закон № 224-ФЗ від 13.07.2015 р. Слід відзначити, що у нього є досить багато критиків. Наприклад, якщо зачіпати підвищення ефективності бюджетних коштів, то часто можна почути думку, що не потрібно перебирати наосліп розробки з інших країн. Необхідно орієнтуватися на ті умови і ситуацію, що існує у нас. Благо зробити це не так вже й складно, адже в РФ з моменту перебудови було випущено мільйони юристів і економістів, для яких правильно оформити все це не повинно бути проблематичним. Маючи таку безліч кадрів, нескладно знайти професіоналів своєї справи, які зможуть виділити суспільні акценти і поліпшити ефективність бюджетних витрат за допомогою правових та адміністративних поліпшень. Адже якщо приватний сектор з чим-то добре справляється, то навіщо йому заважати?

    Про витрати і доходи

    Бюджетна ефективність, якщо її вивчити більш уважно, не є чимось цілісним. При простому розгляді видно, що вона формується з доходів і витрат. Під першу категорію підпадають:

  • Рента, що спрямовується в бюджет з боку російських та іноземних підприємств, а також отримані податкові платежі.
  • Надходження акцизів і мит, які мають відношення до ресурсів, що використовується в інвестиційному проекті.
  • Емісійний дохід, отриманий від випуску цінних паперів для реалізації задуманого.
  • Прибутковий податок, який направляється в бюджет із заробітних плат вітчизняних та іноземних працівників, трудящих над проектом.
  • Витрат, слід зазначити, буде побільше. Список в даному випадку виглядає таким чином:

  • Кошти, що йдуть на пряме фінансування здійснюваного проекту.
  • Гроші, одержані в банківських установах, які будуть компенсовані за рахунок бюджету.
  • Видача посібників для осіб, що втратили роботу через виконання проекту.
  • Бюджетна допомога на цінові надбавки на паливо та енергоносії.
  • Державні та регіональні гарантії ризиків для вітчизняних та іноземних учасників.
  • Грошові кошти, що виділяються на ліквідацію негативних наслідків, що виникають за реалізації проекту.
  • Виплати з цінних паперів, які є державними.
  • Це короткий перелік, який може змінюватися залежно від певних індивідуальних особливостей.

    Про бюджетних установах

    Коли розмова заходить про проекти, то на думку спадає реалізація чогось масштабнішого. Але це не завжди так. Може бути проект осучаснення пологового будинку або створення відділення для недоношених діточок. І в зв’язку з цим стає актуальним ефективність бюджетної установи. Як оцінювати результативність у складних ситуаціях, хоча б з тим же пологовим будинком? Адже якщо просто було проведено навчання та/або підвищення кваліфікації, то це не обов’язково означає, що ситуація покращилася. Адже може зіграти свою роль недбале ставлення з боку персоналу до своїх обов’язків. І тут вже, скільки новітнього обладнання не закупай, скільки навчання не проводь, якщо недоношених діточок відразу будуть списувати з рахунків і не дадуть шансу на життя, підключивши до рятівним машин, ситуація не зміниться. Та ефективність бюджетних коштів, виділених на їх порятунок, буде, як кажуть математики, прагнути до нуля.

    Тому, при відстеженні результату, необхідно брати до уваги не тільки комерційний, але й суспільний чинник. Необхідно пам’ятати, що, згідно Конституції, людське життя є найвищою цінністю. Причому під цим розуміється не тільки можливість функціонувати, але і щоб це відбувалося в гідних умовах. Комфорту ніхто не обіцяє, але ставитися до людини як відкинути ніхто не має права. Це одна з площин для підвищення ефективності бюджетних витрат. Хоча далеко не єдина.

    Як можна посприяти підвищенню бюджетної ефективності?

    Це питання є особливо актуальним у нинішніх кризових умовах, коли російська економіка перебуває під тиском санкцій і цілого ряду інших негативних зовнішніх факторів (наприклад, невисока ціна на нафту). З-за цього спостерігаються труднощі з дохідною частиною бюджету, і доводиться витрачати заощадження двох останніх десятиліть жахливими темпами – всього за пару років вони просіли в кілька разів. Тому дане питання актуальне як ніколи.

    У першу чергу необхідно відзначити потребу в створенні умов і передумов для максимальної ефективності процесу управління державними фінансами. Але не слід забувати і про кількісну стороні. Тобто повинна бути визначена сукупність результатів. І кажучи про ефективність використання бюджетних коштів, в першу чергу необхідно приділити увагу соціальним наслідків. Не зайвим буде і дооформити правове поле, в якому доводиться діяти. Так, наприклад, існує ст. 34 Бюджетного кодексу, в якій розглядається ефективність і закріплений принцип результативності. Це добре, але часто зустрічаються скарги на те, що поняття і визначення прописані недостатньо чітко. Особливо це актуально для випадків, коли зачіпається бюджетна ефективність.

    Що необхідно робити?

    Пропонується зробити так, щоб підвищувалася бюджетна ефективність програми, яка реалізується. Як це зробити? В якості одного з варіантів рекомендують відмовлятися від кошторисного планування. А робити вибір на користь системи управління державними фінансами, яка працює за критеріями результативності, використовуючи безліч різних форм контролю і оцінки, будучи орієнтованим на отримання певного ефекту. Благо, певні зрушення в цьому напрямку є. Так, в останніх змінах, прийнятих до бюджетного законодавства, акцент робиться не на витрати, а на виконання функцій, не на контроль за витратами, а за виконанням заявлених результатів.

    Корисна також тенденція розширення горизонтів планування, коли увага приділяється не тільки короткострокових, але і середньостроковій перспективі. Посильну допомогу в цьому випадку надає нова методологія, що називається БОР – бюджетування, орієнтоване на результат. Так, вона передбачає розподіл коштів між об’єктами залежно від результату. Тобто спочатку виділяються умовно рівні суми. А потім, залежно від отриманого ефекту, відбувається коригування. Хоча на практиці, звичайно, увага приділяється пріоритетам і суспільним очікуванням.

    Що є зараз?

    Здійснювана політика забезпечує планомірний перехід на більш високий якісний рівень. Бюджетні послуги зараз фінансуються за заздалегідь визначеними каналами, і всі необхідні кошти спрямовуються одержувачам для задоволення існуючих потреб. Істотно полегшує ситуацію повальна комп’ютеризація. Використання інформаційних технологій дозволяє мати оперативне уявлення про стан справ, швидко реагувати на потреби і приймати зважені рішення, що базуються на точних і свіжих даних. Все це позитивно позначається на бюджетної ефективності.

    Крім цього, триває реорганізація установ, оптимізація мережі одержувачів коштів, нормативно-цільове фінансування. Хоча є й істотні недоліки. В першу чергу необхідно згадати про досить невисокій якості управлінців та прийнятих ними рішеннях. Зараз ставка робиться на те, щоб надавати відповідальним особам більшу свободу рішень. Також здійснюється робота щодо того, щоб уникнути ситуацій, коли направляє фінансування одна людина, а відповідальність за використання коштів несе іншого.

    Висновок

    В цілому, тема бюджетної ефективності досить цікава. І водночас складна. Вивчити її повністю тільки по теорії – справа непроста. Адже необхідно не тільки ознайомитися з цифрами і розраховувати формули, але і стежити за фактичним виконанням проектів. Бо на паперах все може бути дуже добре, тоді як в реальності взагалі нічого не зроблено. Що робити? Здавалося б, слід посилювати контроль. Але часто результатом цього є лише посилення проблем або їх вихід на новий рівень. Тому необхідно зробити так, щоб зловживання припинялися на системному рівні. Щоб взагалі не було можливості для них. А там, де це неможливо, слід забезпечити прозорість виконання всіх операцій, щоб кожен бажаючий міг зафіксувати зловживання і передати інформацію про них компетентні органи.