Банкрутство ІП. Закон про банкрутство ІП. Банкрутство ІП: порядок, процедура, наслідки

Ознаки, які вказують на неспроможність підприємця

Дане положення закріплено у Законі, про який ми говорили раніше. На сьогоднішній день причинами неплатоспроможності підприємця визнаються:

• розмір вимог, які пред’являються усіма кредиторами, повинен становити суму більше 10 000 рублів за період, що становить 3 місяці;
• ПІДПРИЄМЕЦЬ не сплачує встановлені податки більше тримісячного строку;
• вартість всіх активів підприємця менше суми заборгованості перед кредиторами.

Три перерахованих вище пункту є основою для відкриття справи щодо визнання підприємця банкрутом. При цьому важливо відзначити, що саме всі ці положення повинні дотримуватися одночасно. Відсутність хоча б одного з них не зможе дати правову основу для надання особі статусу неплатоспроможного.

Наслідки визнання ІП неспроможним суб’єктом комерційної діяльності

Банкрутство ІП визнається виключно в судовому порядку. Тільки арбітражна інстанція має право виносити такого роду рішення. Після того як таким органом буде видано постанову про надання підприємцю статусу неплатоспроможного, здійснюються такі дії:

• припиняються нарахування штрафних санкцій по відношенню до ІП як особі, яка веде економічну діяльність;
• анулюються всі стягнення, які мають виконавчий характер, але в цей перелік не входять аліментні виплати і компенсації за нанесення шкоди здоров’ю та життю;
• втрачають юридичну силу всі ліцензійні документи;
• фізична особа припиняє функціонувати як ІП;
• протягом одного року громадянину забороняється реєструвати свою діяльність в якості індивідуального підприємництва;
• виконуються всі зобов’язання перед кредиторами.

Якщо з першими пунктами все більш або менш ясно, то хотілося б уточнити деякі моменти за останнім наслідку. Варто розуміти, що задоволення вимог кредиторів здійснюється виключно з коштів, які надійшли після реалізації майна ІП і фінансових активів, які особа має. Фактом залишається те, що найчастіше таких грошей не вистачає. Тому всі виплати здійснюються відповідно до розміру зобов’язання. Чим більше підприємець заборгував кредитору, тим більше його частину від загальної суми фінансових можливостей банкрута. І навпаки.