Антикорупційна діяльність: характеристика, організація заходів

Антикорупційна діяльність – спосіб боротьби з руйнівною проблемою, характерною для нашої країни. Корупція в Росії стала важливим фактором гальмування економічного розвитку, вона стала серйозною загрозою для демократичних перетворень, призводить до тяжких соціальних наслідків.

Актуальність проблеми

Корупція підриває довіру звичайних громадян до представників влади, призводить до деградації соціуму, погіршення соціальних і політичних структур. Подібний процес завдає серйозної шкоди престижу й іміджу нашої держави на світовій політичній арені.

Подібне явище просто захлеснуло владу на всіх її основних рівнях, тому так важлива антикорупційна діяльність. Цей феномен має серйозну суспільну небезпеку. Корупція призводить до розкладання демократичних інститутів суспільства, викликає серйозні побоювання з приводу їх існування.

Негативні наслідки корупції

Вона призводить до порушення рівноправності в доступі людей до суспільних і матеріальних благ, що неприпустимо для демократичного ладу. Корупція розкладає моральні принципи суспільства. Люди, далекі від політичних ігор, вважають, що перші особи держави нечесними і «продажні». У реальному житті часто виникають відгомони цього явища.

Організація антикорупційної діяльності – обов’язковий елемент, спрямований на відновлення довіри населення до офіційної влади. Корупція проникла у всі державні сфери, в тому числі і в правоохоронні органи. Вони прикривають злочинців, які знаходяться в їх рядах, що посилює корупцію. У нашій країні ця проблема вважається негативною характеристикою муніципального та державного управління, що є серйозною перешкодою для стабільного економічного зростання, збільшення конкурентоспроможності російської економіки, покращення добробуту пересічних громадян.

Антикорупційна політика

Для її здійснення використовується такий потужний і ефективний інструмент, як публічний моніторинг. Антикорупційна діяльність являє собою цілий комплекс послідовних дій, які здійснюються на державному рівні, припускають залучення до їх повноцінну реалізацію представників бізнесу, влади, громадянського співтовариства.

В 2008 році Президентом РФ Дмитром Анатолійовичем Медведєвим був проголошений курс на серйозну боротьбу з корупційними елементами. До кінця цього ж року Державна Дума приймає ФЗ «ПРО протидію корупції», а також пропонує план антикорупційної діяльності. Одночасно були визначені і федеральні рамкові правила, що стосуються такої діяльності.

Корупція як соціальне явище

Це досить давнє явище, як і суспільство, в якому жили люди. Людство завжди намагалося зрозуміти причини корупції, знайти ефективні способи боротьби з нею. Відомий китайський реформатор Ванг Анши згадував у своїх працях два джерела цього соціального явища: поганих людей і невдалі закони.

У 14 столітті Ібн Хальдун досить серйозно вивчав основні причини виникнення корупції. Він вважав, що вона виникає через прагнення еліти до розкішного життя. Вчений вказував на те, що подібна проблема веде до серйозних економічних труднощів. Якщо не ведеться повноцінна антикорупційна діяльність, ситуація ускладнюється.

Визначення явища

Корупція не має жодного канонічного визначення. Вона існує з-за того, що у посадової особи є право на розпорядження певними ресурсами, прийняття або неприйняття певних рішень. Серед таких ресурсів можна виділити бюджетні кошти, муніципальну або державну власність. Посадова особа, яка здійснює збір податків, штрафів, платежів, намагається самостійно розпоряджатися отриманими ресурсами.

Прояви корупції

Антикорупційний стандарт діяльності передбачає прийняття державним службовцям рішення виходячи з цілей, які встановлені державними законами, конституцією, а також іншими нормативними актами.

Корупція виникає тоді, коли справжні цілі підміняються корисливими уподобаннями представника влади, втіленими в конкретних діях. Цього цілком достатньо для того, щоб вважати явище зловживанням своїм службовим становищем в особистих цілях. Рідко посадовій особі вдається витягувати з свого службового становища вигоду, діючи ізольовано. Найчастіше держслужбовець залучає у протиправну діяльність інших осіб, наприклад, приховуючи від суспільства незаконне привласнення коштів, що є власністю держави.

Ситуації, пов’язані з корупцією

Наведемо кілька конкретних прикладів, які можна пов’язати з терміном «корупція». Наприклад, командир полку будує собі особисту дачу, використовуючи державні кошти: військовослужбовців, техніку, матеріали. Його діяльність не підпадає під класичне розуміння корупції. Керівник, користуючись своєю владою і повноваженнями, набуває матеріальні блага за рахунок підлеглих осіб. Керівник розплачується з «подільниками» додатковими преміями, а також незаконним підвищенням їх по кар’єрних сходах.

Другим прикладом є діяльність чиновників, які повинні, згідно з російським законодавством, працювати чесно. У реальності багато чиновники приймають рішення відносно окремих осіб, іншим компаніям (індивідуальним підприємцям) вони влаштовують справжні випробування, перш ніж дають згоду на ведення бізнесу. У російській юриспруденції подібну поведінку раніше називали хабарництвом.

Цікаві факти

У вузькому сенсі під корупцією прийнято розуміти таку ситуацію, при якій посадовою особою приймається протиправне рішення, що дозволяє йому отримати особисту вигоду, або надати особливі умови компанії-конкуренту, отримавши з нього додаткову матеріальну прибуток. Характерною ознакою подібної ситуації можна вважати рішення, яке суперечить законодавству та суспільним нормам. Обидві сторони діють за згодою, отримуючи незаконні матеріальні вигоди і привілеї, намагаються будь-якими способами приховати власні дії.

Є і такі випадки, коли під чужим тиском чиновники змушені приймати рішення, що суперечить російському законодавству. Це характерно для державних службовців, яких втягнули шляхом шантажу у злочинну діяльність. Вони не отримують матеріальну вигоду, йдуть на злочини тільки зі страху викриття.

Види корупції

В даний час виділяють низову і верхівкову корупцію. Друга пов’язана з політиками, вищим і середнім чиновництвом, прийняттям ними рішень, які мають високу ціну. До них відносять державні замовлення, закони, зміну форм власності. Перша існує на нижчому і середньому рівнях, характеризується систематичним взаємодією громадян і чиновників. Наприклад, це стосується реєстрації, штрафів, вступу в освітні установи. У такій угоді однаково зацікавлені обидві сторони. Наприклад, чиновник невисокого рангу виступає в ролі хабародавця по відношенню до свого керівництва взамін на те, що то буде покривати його корупційну діяльність. Подібні відносини називають «вертикальною корупцією». Для того щоб впоратися з подібною ситуацією, потрібна систематична антикорупційна діяльність. Заходи, спрямовані на усунення цієї «чуми 21 століття», повинні бути чітко продумані, логічно побудовані.

Типологія корупції

Під даним явищем передбачають отримання нечесних грошових доходів, хабарів державними структурами, вымогаемых у звичайних громадян для свого особистого збагачення. В якості учасників цього процесу можуть виступати не тільки представники державної влади, але і менеджери компаній, директори дитячих садів і шкіл, а також індивідуальні підприємці.

Це явище можна вважати зворотною стороною функціонування будь-якого централізованого держави, яка претендує на контроль і масштабний облік. По мірі ускладнення державного апарату модернізувалася корупція, необхідна була антикорупційна діяльність. Документи, контролюючі подібний процес, затверджуються на рівні вищої державної влади, вони обов’язкові для всіх структур.

Освітня структура

Як повинна здійснюватися антикорупційна діяльність в ДНЗ? Існує певний порядок дій, яким користуються у всіх дитячих садках. План заходів щодо антикорупційної діяльності розробляється і затверджується директором. До переліку повинні виходити бесіди з персоналом дитячого садка, спрямовані на припинення можливих проявів корупції. Для того щоб не допускати спірних ситуацій, повноваження щодо прийому дітей в групи були передані у муніципальні органи влади. Урядом розроблена чітка послідовність заходів, згідно з яким батьки подають заяву на вступ дітей у державні дошкільні установи через портал державних послуг, отримуючи після реєстрації певний номер. По ньому вони зможуть відстежувати статус поданої заяви, що повністю унеможливлює будь-які корупційні дії з боку керівництва дитячого садка.

Профілактика корупції в школах

Антикорупційна діяльність у школі являє собою систему чітко спланованих заходів, що не дозволяють керівництву навчального закладу користуватися своїм службовим становищем в особистих корисливих цілях. Наприклад, якщо раніше видачею атестатів про закінчення школи займався директор освітньої організації, то в даний час виготовлення документів є автоматизованим процесом, що повністю виключає «продаж» атестатів керівництвом шкіл. Антикорупційна діяльність в школі передбачає комплекс заходів, включаючи роботу з педагогічним складом, що дозволяють запобігати корупційні ситуації. Наприклад, присікається виправлення вчителями оцінок школярам за хабар, збори з батьків грошей на ремонт у кабінетах, придбання подарунків вчителям, купівлю шкільних підручників. За підсумками року обов’язково складається докладний звіт. Антикорупційна діяльність в освітніх установах стала звичним явищем, вона вже дала певні позитивні результати.

Корупція в Росії

Аж до вісімнадцятого століття вона вважалася цілком законним способом «прогодування» для державних чиновників. З початку вісімнадцятого століття вона стала вважатися злочином в будь-якій формі. В Радянській Росії хабарництво стали вважати контрреволюційною діяльністю, в якості покарання за неї передбачався розстріл. В якості першої гучної справи, пов’язаної зі зловживанням службовим становищем, вважається справа фірми «Океан». У перебудовний період дана тема стала актуальною у вищих ешелонах влади.

Всесоюзну популярність здобули московські слідчі Микола Іванов і Тельман Гдлян, які розкрили «бавовняне» справу. У 1999 році заступником генерального прокурора РФ Юрій Чайка була озвучена інформація, згідно з якою наша країна увійшла в десятку найбільш корумпованих країн світу.

Висновок

Після прийняття Державною Думою РФ (2009 рік) закону, що стосується загальних правил організації послуг, виконання державних функцій, який дозволяв стягувати з громадян плату за «державні функції і послуги», результати соціологічних досліджень, проведені в період з 2010 по 2017 рр.., показали, що як і раніше максимальна частка корумпованості припадає на державних чиновників. Істотне зростання показала сфера освіти, а також медицина. Подібна ситуація пов’язана з записом дітей в школу, дитячий сад, здачею єдиних державних екзаменів, сесій, вступом у вищі навчальні заклади. У засобах масової інформації раніше звичайні громадяни дізнаються про серйозні зловживання своїми службовими повноваженнями губернаторами, їх заступниками, чиновниками з апарату президента.