Амортизаційні групи основних засобів. Класифікатор основних засобів амортизаційним групам

Основні засоби в будь-якій організації представлені у вигляді певної (активної) частини її майна. Вони використовуються підприємством протягом тривалого (більше року) періоду у виробничому процесі і в управлінських цілях. Розглянемо, що собою представляють групи основних засобів РФ.

Умови для прийняття активів

Групи об’єктів основних засобів фіксуються в документації, якщо вони:

  • Призначені для використання під час створення продукції, надання послуг/виконання робіт, а також для надання стороннім компаніям у тимчасове користування/володіння за плату.
  • Не будуть перепродані.
  • Здатні приносити підприємству економічну прибуток у майбутніх періодах.
  • Призначені для експлуатації на протязі тривалого часу (більше 12 міс.) або протягом циклу, якщо він більше року.
  • Групи обліку основних засобів

    За діючими нормативами, до ОС відносять:

  • Споруди.
  • Обладнання і машини.
  • Будівлі.
  • Регулюючі та вимірювальні пристрої і прилади.
  • Оргтехніку та обчислювальні машини.
  • Господарський та виробничий інвентар, інструменти.
  • Автотранспортні засоби.
  • Багаторічні рослини.
  • Племінний, робочий і продуктивна худоба.
  • Інші типи матеріальних активів, при використанні яких виконуються наведені вище умови.
  • Винятки

    Класифікатор груп основних засобів не включає в себе:

  • Предмети, термін служби яких менше року, незалежно від їх вартості.
  • Знаряддя для лову.
  • Предмети, вартість яких нижче від встановленого Мінфіном ліміту (20 тисяч рублів), незалежно від їх експлуатаційного періоду. Винятком є сільськогосподарські машини, будівельний механізований інструмент, зброю, продуктивна і робоча худоба. Вони включені в групи основних засобів незалежно від їх вартості.
  • Сплавний трос, сучкорізи, бензомоторні пилки, тимчасові і сезонні гілки доріг, тимчасові будівлі в лісі з періодом експлуатації менше двох років.
  • Пристосування та інструменти спеціального призначення незалежно від їх ціни.
  • Спецодяг та взуття, а також постільні речі, незалежно від строку експлуатації та вартості цих предметів.
  • Форму, яка призначена для видачі працівникам, взуття та одяг працівників медичних, освітянських установ, підприємств соцобслуговування та інших бюджетних організацій, незалежно від періоду використання і ціни.
  • Змінне обладнання, пристосування до ОС, які використовуються у виробничому циклі та інші створювані в специфічних умовах пристрої, незалежно від їх вартості.
  • Тимчасові пристрої, пристосування, споруди, витрати на створення яких включаються в собівартість будівельно-монтажної роботи у складі накладних витрат.
  • Тару для зберігання на складах товарно-матеріальних цінностей або для виконання технологічних операцій, ціна яких знаходиться в межах встановлених Мінфіном лімітів.
  • Предмети для надання в прокат незалежно від їх вартості.
  • Багаторічні рослини, які вирощуються в розсадниках як посадковий матеріал.
  • Тварини на відгодівлі і молодняк, хутрові звірі, кролі, птиця, бджолині сім’ї, сторожові і їздові собаки, піддослідні особини.
  • Машини та обладнання, включені до категорії готових виробів і знаходяться на складах організацій-виробників, збутових і постачальницьких підприємств, здані на монтаж або підлягають встановленню, значаться на балансі капітального будівництва, що перебувають у дорозі.
  • Особливості застосування ПБУ 6/01

    Вимоги правил поширюються на такі групи основних засобів:

  • Силові і робочі машини і обладнання.
  • Будівлі.
  • Обчислювальну техніку.
  • Регулюють і вимірювальні прилади і пристрої.
  • Транспорт.
  • Інструменти.
  • Виробничо-господарський інвентар, інструменти.
  • Багаторічні насадження.
  • Продуктивний, робочий, племінну худобу.
  • Капвкладення на корінне поліпшення земель (зрошувальні, осушувальні та інші меліоративні роботи).
  • Споруди.
  • Об’єкти природокористування.
  • Земельні ділянки.
  • Капвкладення в орендовані та інші об’єкти ОС.
  • Зазначені правила не поширюються на:

  • Фінансові та капітальні вкладення.
  • Предмети, що знаходяться в дорозі, здані в монтаж або підлягають встановленню.
  • Обладнання, машини та інші аналогічні об’єкти, які числяться в якості готової продукції на складах компаній-виробників і як товари в торговельних організаціях.
  • Проводки

    Групи основних засобів, які призначені тільки для надання у тимчасове користування або володіння за плату або для отримання прибутку, відображаються в звітності в дохідних вкладеннях в матеріальні цінності на рах. 03. Інші ОС фіксуються на рах. 01. Предмети, що знаходяться у власності більше ніж двох компаній, відображаються кожним підприємством відповідно до його частки у спільному майні. Для складання бухгалтерської і податкової звітності застосовується класифікація основних засобів, що включаються в амортизаційні групи. Вона затверджена урядовою постановою № 1 від 1 січня 2002 року.

    Оцінка ОС

    Групи основних засобів можуть відображатися за відновної, залишкової та первісної вартості. Остання являє собою величину фактичних витрат компанії на придбання, виготовлення, будівництво (спорудження) ОС, за винятком ПДВ і інших відшкодовуваних відрахувань. Прийом основних засобів до бухгалтерського обліку здійснюється за первісною їх вартістю. Оцінкою ОС, внесених у статутний капітал у рахунок вкладу, визнається грошова величина, узгоджена засновниками. Первісна вартість активів, які отримані безоплатно за договором дарування, представлена в якості поточної ринкової ціни на момент відображення прийнятих предметів у первинній документації. При придбанні ОЗ внаслідок міни враховується вартість переданих цінностей в рамках укладеної угоди. У тому випадку, якщо ціну визначити неможливо, первісну оцінку здійснюють за аналогічним предметів. При переоцінки, часткової ліквідації, модернізації, дообладнання, реконструкції, а також добудови первісна вартість підлягає коригуванню.

    Важливий момент

    У деяких бухгалтерів виникає питання: “Яка група основних засобів повинна включатися в ОС щороку у сумі витрат, незалежно від дати завершення робіт?” До такої категорії відносять капвкладення на корінні поліпшення земель, а також багаторічні рослини. Сума витрат відноситься до прийнятих в експлуатацію площ у поточному році.

    Залишкова та відновлювальна вартість

    Їх показники також приймаються в розрахунок при складанні звітності. Залишковою вартістю вважається різниця між амортизацією і первісною вартістю. Дана величина відображається в бухгалтерському балансі. Відновної називають вартість ОЗ в сучасних умовах, при існуючих в даний момент техніці і цінах. Ця величина використовується при переоцінці активів. У разі перерахунку вартості ОЗ слід врахувати, що згодом така переоцінка повинна виконуватися регулярно. Це необхідно для того, щоб нова ціна не мала істотних відмінностей від відновної.

    Ліміти

    Об’єкти, вартість яких не більше 20 тис. руб. за одиницю, можна відображати в документації в складі МПЗ. Для забезпечення їх збереження на підприємстві повинен організовуватися належний контроль їх переміщення. Операції за зазначеним об’єктам слід оформляти первинної документації для обліку матеріально-виробничих запасів. Зокрема, використовуються ф. М-4 і М-17. Об’єкти, вартість яких до 40 тис. руб. на дату введення в експлуатацію, списуються одноразово на матеріальні витрати. Якщо ліміт вибуття з бухгалтерської звітності перевищує межа для податкового, формується відкладений податковий актив.

    Класифікація основних засобів, що включаються в амортизаційні групи

    На кожному підприємстві в процесі діяльності здійснюється перенесення вартості ОЗ на виготовлену продукцію, надані послуги/виконувані роботи. Цей процес називається амортизацією. Її нарахування здійснюється щомісячно. Правилами встановлено, що кожна група амортизації основних засобів розраховується окремо. Нарахування не проводиться щодо:

  • Продуктивної худоби.
  • Об’єктів зовнішнього благоустрою та інших аналогічних елементів дорожнього господарства.
  • Предметів, споживчі характеристики яких не змінюються з плином часу. В класифікатор основних засобів амортизаційним групам, таким чином, не включають музейні експонати і колекції, земельні ділянки та інші.
  • Багаторічних насаджень, які не досягли експлуатаційного віку.
  • Об’єктів житлового фонду, якщо їх не використовують для отримання прибутку.
  • ОС, які застосовуються для виконання норма законодавства про мобілізаційну підготовку, законсервовані і не беруть участь у виробничому процесі, при наданні послуг/виконання робіт, управлінських потреби підприємства або надаються у тимчасове користування/володіння за плату.
  • Все інше майно, що відповідає вказаним вище вимогам, включено до класифікатора основних засобів амортизаційним групам.

    Особливості нарахування

    Кожна група амортизації основних засобів повинна розраховуватися починаючи з першого числа того місяця, який йде за періодом введення ОЗ в експлуатацію. Нарахування виконується протягом строку, протягом якого здійснювалося корисне використання ОС. Припиняється розрахунок з першого числа місяця, що настає за періодом, в який було здійснено повне списання вартості ОЗ, або вони виключені з амортизується майна.

    Строк корисної експлуатації

    Під ним слід розуміти період, протягом якого амортизаційні групи основних засобів приносять дохід (економічний прибуток). Термін корисної експлуатації встановлюється компанією самостійно в момент прийняття активів, що надійшли. Тривалість періоду фіксується в обліковій політиці. При проведенні технічного переоснащення, модернізації, реконструкції строк корисної експлуатації підлягає перегляду. Для складання бухгалтерської звітності в якості вказаного періоду приймається очікуваний часовий проміжок використання ОС і передбачуваного його фізичного зносу на підставі нормативно-правових та інших обмежень застосування активу. У податковій звітності строки визначаються за номерами, які мають амортизаційні групи основних засобів. Вони також можуть застосовуватися і для складання бухгалтерської документації. У тому випадку, якщо класифікатор не містить зазначення терміну корисного використання, він визначається компанією самостійно. При цьому підприємству слід виходити з:

  • Передбачуваного періоду експлуатації прийнятого майна у відповідності з інтенсивністю його застосування.
  • Прогнозованого фізичного зносу. Він буде залежати від режиму експлуатації (кількості змін, які основний засіб буде брати участь у виробничому процесі), впливу природних умов підприємства, негативного впливу зовнішніх факторів.
  • Важливе значення будуть мати частота та якість виконання ремонтних робіт, профілактичних заходів.