Амбулаторний режим – вигідний варіант лікування пацієнтів

Амбулаторний режим є досить зручним як для пацієнта, так і державної системи охорони здоров’я варіантом лікування. В даний час для більшості захворювань, які не вимагають дуже серйозного терапевтичного або спеціалізованого втручання, застосовується саме такий вид надання допомоги.

Що значить амбулаторний режим?

Він являє собою систему надання медичної допомоги, при якій пацієнт проходить практично всі необхідні терапевтичні заходи вдома або ж в умовах поліклініки. При цьому він купує лікарські засоби за власний рахунок (за винятком випадків, коли препарати надаються на безкоштовній основі, наприклад, при бронхіальній астмі).

На сьогоднішній день абсолютна більшість захворювань, які не викликають серйозних порушень діяльності організму пацієнта, що лікується саме в амбулаторному режимі. Стаціонарний варіант надання допомоги рекомендується в більш складних ситуаціях, для проведення спеціалізованих лікувальних заходів або наявності станів, що безпосередньо загрожують життю та/або здоров’ю пацієнта.

Переваги

У даного варіанту надання медичної допомоги є ряд плюсів:

• Пацієнту не обов’язково постійно перебувати в закладі охорони здоров’я.
• Амбулаторний режим лікування – це терапія, яку можна пройти, не відриваючись від виконання домашніх справ, а іноді і від трудових обов’язків.
• Для державної охорони здоров’я такий варіант надання допомоги є найбільш економічно вигідним.

Саме завдяки всім цим перевагою амбулаторний режим з кожним роком намагаються використовувати всі частіше для лікування пацієнтів.

Недоліки

У такого підходу до терапії захворювань є і певні недоліки. Основними серед них є наступні:

У зв’язку з наявністю даних недоліків лікування тяжкої патології не передбачає застосування амбулаторного режиму. Стаціонарний варіант терапії в цьому випадку підходить значно більшою мірою.

Які патології найчастіше лікують амбулаторно?

Існує велика кількість захворювань, для яких амбулаторний режим терапії є найбільш раціональним. Найчастіше пацієнти поліклінік таким чином проходять лікування від:

• гострих респіраторних захворювань;
• артеріальної гіпертензії поза гіпертонічних кризів;
• бронхіальної астми і хронічної обструктивної хвороби легень поза загостренням;
• хронічних гастритів та виразкової хвороби шлунка і/або кишечнику без ускладнень;
• ішемічної хвороби серця;
• хронічного пієлонефриту;
• дисциркуляторної енцефалопатії;
• більшості захворювань стоматологічного профілю;
• гострих і хронічних синуситів.

Всі ці захворювання є досить поширеними, і в більшості випадків їх можна лікувати без госпіталізації у стаціонар.

Порушення амбулаторного режиму

Недотримання пацієнтом рекомендацій лікаря під час проходження лікування вдома або в умовах поліклініки зустрічається дуже і дуже часто. Навіть у західноєвропейських країнах, де люди дуже обережно підходять до питань збереження їх здоров’я, тільки 30 % пацієнтів у повній мірі дотримуються тих установок, які дав фахівець.

В даний час офіційно реєструється не так багато порушень амбулаторного режиму, незважаючи на значну поширеність даного феномена. Це обумовлено тим, що лікарі зазвичай шкодують пацієнтів і не роблять відповідних відміток у медичній документації і особливо в листах тимчасової непрацездатності. При наявності в них вказівок на порушення режиму пацієнту грошова компенсація від роботодавця може взагалі не відшкодовуватися або значно знижуватися.

Своєчасне повідомлення про порушення пацієнтом амбулаторного режиму лікування – це правильний шлях для лікаря, так як:

В даний час за правильністю заповнення документації лікарями стежать не тільки їх безпосередні керівники, але також і фахівці страхових компаній.

Коли слід переводити пацієнта в стаціонар?

Незважаючи на велику кількість переваг амбулаторного режиму лікування, існує цілий ряд випадків, коли пацієнта необхідно перевести під постійне спостереження медичних працівників до стаціонарного закладу охорони здоров’я.

Основним показанням для госпіталізації є ситуації, коли стан пацієнта оцінюється як середнього ступеня важкості, важкий або вкрай важкий. Це може спостерігатися як при гостро виниклої патології, так і при загостренні хронічних захворювань.

Також показанням для переведення пацієнта з амбулаторного режиму на стаціонарний є необхідність комплексного обстеження з використанням високотехнологічних методів діагностики. Це дозволяє значно скоротити тимчасові витрати на виявлення патології та встановлення точного діагнозу. В даний час деяких пацієнтів госпіталізують для проведення необхідних заходів перед проходженням медико-соціальної експертної комісії. Госпіталізація у профільний стаціонар в даному випадку дозволяє виставити максимально точний діагноз, необхідний для винесення обґрунтованого комісійного вирішення в подальшому.