Алеаторные угоди: поняття, види, приклади. Парі, лотерея, деякі біржові угоди

Зобов’язання по операціях алеаторным

Зобов’язання, що випливають з ігор й парі носять переважно натуралізований характер, тобто громадянин при укладенні договору гри та парі, втрачає право позовної захисту. Виняток встановлено для вимог осіб, які брали участь в іграх і парі під впливом обману, насильницьких дій, погрози, зловмисних угод з організатором ігор або парі.

Крім того, сюди ж відносять випадки невиплати виграшів організаторами, що дає право вимагати відшкодування шкоди, заподіяної порушеннями договору. Громадяни та юридичні особи, які брали участь в іграх і парі, організованих і проведених без отримання відповідного дозволу, а також брали участь в лотереї, організація якої здійснювалася індивідуальним підприємцем, не можуть претендувати на захист своїх інтересів у суді. При вимоги громадян про захист їх законних інтересів, потрібно пам’ятати, що договори про іграх і парі, укладені з особою, чий вік не досяг 18-ти років, неправомірні. Біржові угоди є алеаторными?

Лотерея

До цих пір йдуть суперечки про природу лотереї. Цивільний кодекс говорить нам про те, що цінний папір = це документ, який засвідчує певні майнові права, реалізація яких можлива лише при його пред’явленні. Лотерейний квиток відповідає вищевказаним вимогам. Він має документарну форму, відкритий перелік реквізитів, визначений законодавчо, і засвідчує право на участь в розіграші та право на одержання виграшу, якщо такий настане. Це яскравий приклад алеаторной угоди.

Таким чином, можна укласти, що квиток лотереї – це цінний папір, оскільки за нього можливо отримати виграш, і ця обставина ніяк не залежить від волі кредитора або волі боржника. Але тут є маленький нюанс. Лотерейний квиток може вважатися цінним папером тільки з того моменту, коли визначений виграш. Саме квиток при укладенні договору лотереї буде письмовим підтвердженням цього юридичного факту, однак, право, за яким учасник може зажадати проводити гру виникає не квитка, а із самого договору.

Які ще бувають цивільно-правові угоди?