Адміністративні правовідносини – це що таке? Види, ознаки

Адміністративні правовідносини – це центральна категорія спеціалізованого інституту права, яка пронизує не тільки політичну сферу, але й на всі сфери життя кожного громадянина. Саме тому будь-який житель сучасної держави зобов’язаний (не варто боятися цього слова!) знати тонкощі адміністративного питання.

Поняття та сутність інституту

Багато вивчають у школі суспільствознавство. Адміністративні правовідносини при цьому зачіпаються лише побічно. У школі діти бачать лише поверхневі аспекти даного правового інституту. Варто відзначити, що кожна людина у своєму житті тією чи іншою мірою постійно стикається з «административкой». При цьому достатні для вирішення проблеми знання можна отримати виключно у вищих навчальних закладах або шляхом самоосвіти.

Адміністративні правовідносини – це складний інститут шуканої галузі права. У багатьох студентів юридичних факультетів виникають труднощі у процесі вивчення пропонованої дисципліни, що вже й говорити про громадян, які не стосуються юриспруденції.

Сутність розглядуваних правовідносин полягає в практичній реалізації управлінського процесу. Чому адміністративне взаємодія присутня у всіх сферах життя суспільства? Все завдяки тому, що вони характерні і для державної діяльності, так і для органів місцевого самоврядування.

Основи захисту

Мета адміністративного законодавства зводиться до того, щоб захистити центральну фігуру – громадянина від незаконного посягання на його права і свободи з боку органів управління. Тут важливо розмежовувати кримінальну галузь, яка спрямована на захист від незаконного порушення статусу з боку інших осіб.

Адміністративні правовідносини – це багатогранна галузь, де повноправним учасником є не тільки фізичні особи, але й організації, які також можуть понести відповідальність за вчинені порушення, чого не скажеш про кримінально-правовій сфері.

Про ознаки

Адміністративні правовідносини виникають тільки при наявності наступних ознак:

• Наявність державного управління, яке породжує певні проблеми і потреби в правовому регулюванні.
• В якості обов’язкового суб’єкта права виступає орган управління – виконавча влада в будь-якій її формі.
• Нерівність сторін в спірній ситуації обов’язково – відмітний ознака розглядуваних відносин.

В науковій теорії адміністративного права існує кілька думок щодо ознак публічних відносин, наприклад:

Таким чином, у наявності не тільки доповнення різних авторів один одного, але і протиріччя думок.

Загальна характеристика

Прийшов час дати чітке визначення розглянутого терміна. Адміністративні правовідносини – це врегульовані відповідними нормативними документами суспільні відносини, які складаються в сфері управлінської діяльності.

Всі суб’єкти розглянутого роду взаємодії володіють взаємними правами та обов’язками, причому неважливо: громадянин чи його уповноважена особа.

Про суб’єктів

Адміністративно-правові відносини, як і будь-який інший вид, володіють структурою, що включає об’єкт, суб’єкт і зміст взаємодії.

Суб’єктами відносин називаються учасники, які безпосередньо взаємодіють один з одним. Як правило, одна сторона наділена відповідними компетенціями, пов’язаними з управлінською діяльністю. Як правило, першими особами виступають управлінські органи будь-яких рівнів, посадові особи правоохоронних органів, фінансових організацій і так далі. Інша ж сторона наділена адміністративно-правовим статусом, тобто загальними правами та обов’язками. Громадяни, громадські організації, об’єднання – яскраві представники другої сторони.

Деякі автори в теорії адміністративного права виділяють інші класифікації суб’єктів, а саме:

• Індивідуальні – окремі громадяни, апатриди, особи зі спеціальним адміністративним статусом і так далі, представлені в єдиному обличчі: вимушені переселенці, біженці та інші особи.
• Колективні – відокремлені і самокеровані групи людей, які в законодавчому порядку мають єдиним правовим статусом. Як правило, така категорія суб’єктів являє собою єдине публічно-правове утворення.

Структура правового статусу

Найважливіші риси адміністративних правовідносин закладені в структурі адміністративного статусу, яким володіє кожен учасник.

Перше, на що необхідно звернути увагу, – матеріальний і процесуальний правовий елемент. У даному випадку важливо проаналізувати всі заборони, обов’язки, обмеження, відповідальність, пов’язані з тими чи іншими діями, що потрапляють під правову регламентацію даної галузі. Яскравими прикладами адміністративних відносин є відвідування цивільними особами – рідними і близькими – виправних установ. Так, прибуваючи на побачення до засудженого, кожен зобов’язаний здати засоби мобільного зв’язку, флеш-карти та інші заборонені для зберігання предмети засудженим.

Структура статусу цивільного особи складається з наступних компонентів:

• Правоздатність – можливість володіння встановленими правами й обов’язками, причому вираженими як в адміністративних актах, так і в інших правових сферах: конституційному, цивільному, податковому праві.
• Дієздатність – можливість набуття та здійснення прав та обов’язків. У першому випадку необхідно зазначити лише формальне володіння правовим статусом, а в другому – реальне використання наданих можливостей. Нарівні з цим, дієздатна особа не тільки втілює в життя запропоновані права, але також і несе відповідальність за будь-яке протиправне діяння.

Об’єкт та зміст відносин

У будь-якій ситуації об’єктом адміністративних відносин є дії уповноважених на те суб’єктів. Причому в цій ситуації проблему може породжувати не тільки орган влади, але і громадянин, не виконує покладених на нього обов’язків.

Як зазначалося раніше, обов’язковим елементом, які містять адміністративно-правові правовідносини, є права і обов’язки, заборони та обмеження, а також відповідний вид відповідальності. Однією з найбільш важливих категорій є норми публічного характеру, які зобов’язаний виконувати необмежену кількість громадян, на яких поширюється дія встановленої норми.

Про види і класифікація

Види адміністративних правовідносин представлені широким розмаїттям. Так, центральною категорією поділу є наявність або відсутність підпорядкування. Залежно від цього, адміністративні відносини поділяються на вертикальні і горизонтальні.

У першому випадку один із суб’єктів відносин в обов’язковому порядку повинен володіти владними повноваженнями по відношенню до іншого учасника. Яскравим прикладом є застосування заходів дисциплінарного впливу, адміністративного примусу і так далі.

Що стосується горизонтальних відносин, то суб’єкти володіють однаковим правовим статусом, не перебуваючи в залежності один від одного. Як правило, дані відносини виникають внаслідок взаємодії суб’єктів один з одним, наприклад спільна розробка спеціальної державної (муніципальної) програми.

Якщо у горизонтальних відносинах одним із суб’єктів є фізична особа, отже, він реалізує свої суб’єктивні права. У свою чергу, уповноважений на те орган зобов’язаний здійснити всі заходи для їх реалізації. У багатьох випадках громадяни звертаються в правоохоронні органи з метою захисту порушених прав, що також породжує горизонтальний тип. Будьте напоготові, адже адміністративні правовідносини, приклади яких наведені вище, можуть торкнутися і вашого життя!