Зберігання цінних паперів на рахунках: особливості, вимоги та облік

0

Цінні папери є невід’ємною частиною сучасного фінансового світу. Важко уявити сьогодення без цього інструменту. Але просто купувати і продавати їх – це далеко не все. Необхідно забезпечити ще й зберігання цінних паперів.

Загальна інформація

Отже, що ж це таке? Облік і зберігання цінних паперів передбачає передачу роботи з правами підприємства в депозитарій. При цьому також надається право здійснювати певні дії відносно того, що є на рахунку. При цьому практикується відсутність індивідуальних ознак для основних цінних паперів та сертифікатів. В основному депозитарії призначені для обслуговування резидентів країни. Хоча їх послугами можуть скористатися ті, хто не володіє відповідним статусом. Але для цього необхідно, щоб вони відповідали всім необхідним законодавчим нормам і правовим актам. Депозитарій забезпечує схоронність і облік таких активів:

  • Документального типу, що мають бути в спеціальних установах, а також ті, до яких немає особливих вимог до здійснення централізованого зберігання;
  • Володіють бездокументарною формою;
  • Не/емісійного типу.
  • Невеликий відступ

    Багато хто вважає, що досі використовуються папірці (так так, з водяними знаками). Ні, вони нікуди не зникли. Але в більшості випадків для взаємодії з активами використовуються бази даних. І вся інформація про те, кому, що і скільки належить, записується в електронному вигляді. Але це не означає, що паперові цінні папери кудись поділися і це більше не актуально. Просто якщо говорити про акції і облігації, то їх значно зручніше зберігати саме в електронному вигляді. Хоча випускати їх на папері ніхто не забороняє. А що ж залишилося без змін? У паперовому вигляді зараз випускаються депозитні, заставні та ощадні сертифікати, а також векселі.

    Як обліковуються активи?

    Серед основних підходів слід виділити:

  • Відкритий спосіб. Передбачає тільки врахування загального числа активів емітента депозитарієм. При цьому, індивідуальні ознаки, зразок серії, номери, розряду – не зазначаються. Клієнт може давати доручення тільки щодо загальної кількості активів, що перебувають на його рахунку.
  • Закритий спосіб. Це особливий варіант зберігання цінних паперів. Він передбачає не тільки здійснення обліку кількості активів, але і вказує їх індивідуальні (персональні) ознаки. Цей варіант дозволяє передавати доручення щодо конкретних цінних паперів, які розміщені на рахунку. Робота ведеться тільки з тими, що представлені у вигляді документарного типу. Облік активів передбачає оформлення лічильника та наявність номерів, які дозволяють ідентифікувати власника та місце зберігання.
  • Маркований спосіб. Під цим мається на увазі зберігання активів на особовому рахунку підприємства-емітента. У такому випадку використовуваний інструментарій розбивається на групи. У кожну з них включаються цінні папери з супроводжуючими їх умовами випуску. При цьому депонент (клієнт) може доручити здійснення дій щодо їх з точним зазначенням групи або особливостей, до якої належить (має) актив. Маркований спосіб передбачає наявність депозитарного довідника, у якому розглядаються всі використовувані ознаки.
  • Як здійснюється зберігання?

    Тепер, давайте подивимося з дещо іншого кута зору. Крім описаних вище підходів виділяють ще:

  • Сейфовий варіант зберігання. В такому випадку депозитарій і депонент не підтримують постійний зв’язок. При цьому виконуються тільки функції сховища для цінностей емітента. Тобто, цінні папери просто лежать у сейфі.
  • Пов’язаний варіант зберігання. В такому випадку депозитарій бере на себе виконання цілого ряду функцій щодо свого клієнта та його активів. Так він може сповіщати про час проведення зборів акціонерів, повідомляти про виплати прибутку активів, суміщати обов’язки платіжного або трансфер-агента.
  • Більш детальну інформацію містить договір зберігання цінних паперів.

    Як виглядає процес передачі?

    Припустимо, є бажання і можливість зберегти і примножити капітал. Для цього були обрані цінні папери. Як з ними працювати? Спочатку необхідно укласти договір. Можливим є зберігання цінних паперів у депозитарії або банку. Щоправда в другому випадку ці завдання виконує дочірня структура або допоміжний заклад. Потім необхідно провести операцію. Підставою для цього виступає доручення ініціатора (клієнта) на здійснення операції. Потім передається реєстратору повідомлення про зарахування/списання цінних паперів на рахунок. І все – необхідні роботи успішно здійснені.

    Що необхідно брати до уваги під час роботи?

    Надання послуг зі зберігання сертифікатів цінних паперів має свої нюанси. Це:

  • Цінні папери документарного типу повинні відповідати нормам та вимогам РФ;
  • Депозитарій може передавати активи на облік і зберігання іншій структурі з відповідною ліцензією, при наявності договору між ними.
  • При оформленні угоди створюються документи: меморіальний ордер (облік цінностей) та акт прийому-передачі активу.
  • Все це створюється з урахуванням потреб кваліфікованих учасників ринку. Слід відзначити ще кілька моментів, що випливають з цього:

  • Депозитарій здійснює зарахування активів на рахунок клієнта без проблем якщо він є кваліфікованим інвестором. Якщо ж він не належить до цієї групи, то здійснюється перевірка на предмет відповідності процесуальних моментів чинному законодавству.
  • Депозитарій може зараховувати цінні папери, що були обмежені в обороті, на рахунки номінальних власників тоді, коли вони відкриті іншою стороною. Крім цього, вони можуть бути передані довірчого керуючого і держателю застави.
  • Махінації і переслідування за них

    Напевно, багатьох, хто вперше стикався з усім цим, цікавило питання, чи можна організувати зберігання підроблених цінних паперів. У такому разі слід згадати загальне кримінальне право, а саме – статтю 186. Вона свідчить, що виготовлення, зберігання, перевезення збут цінних паперів переслідуються в рамках закону. Залежно від величини махінацій, людину може чекати позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років. Крім цього, на нього можуть бути накладені значні штрафи розміром до одного мільйона рублів. Погодьтеся, сума досить значна, так і термін великий. Тому, з цінними паперами краще не гратися. Якщо так вже вийшло, що потрапили в руки фальшивки, то необхідно звернутися в правоохоронні структури (розслідування), відповідну наглядову інстанцію (щоб перевірили цей факт і прийняли всі необхідні заходи), а також в банк (якщо оплата здійснювалася з його допомогою і пройшло не багато часу, то, можливо, він встигне блокувати переказ грошей, що істотно полегшить їх повернення).

    Заключне наставляння

    Багато хто вважає, що достатньо підписати договір про зберігання цінних паперів у банку або депозитарії і все – можна вже забути про них. Але це омана. Необхідно постійно відстежувати стан і ситуацію, тримаючи руку на пульсі подій. Взяти, наприклад, ситуацію з керуючими компаніями. Багато вважають, що просто передати професіоналу цінні папери – цілком достатньо. А все решта їх не хвилює. Сам розбереться. Але це помилка, адже існують певні законодавчі обмеження, які не може обійти навіть найкращий професіонал. Ось, до прикладу, починається обвал ринку. І потрібно терміново перевести всі акції в гроші, щоб потім скупити їх за безцінь. Ось тільки довірчі особи обмежені законодавчо тим, що їм не можна перетворювати на гроші більше 10% активів клієнта без його дозволу. Тобто, навіть найкращий фахівець в такому випадку зможе лише сповільнити втрату коштів при падінні ринку. А постійно запитувати дозволу при кожному падінні – занадто довго і повільно. Тому, таке не практикується. І стежити за власним становищем, хоча б приділяючи пару годин на тиждень, слід самостійно і регулярно.

    Comments are closed.