Закон про заставу: основні положення, коментарі

Закон “Про заставу” (ФЗ №2872-1) був прийнятий в 1992 р. певною мірою цей нормативний акт заповнив існували до того моменту правові прогалини. Однак залишилися невирішені питання. Розглянемо далі основні положення ФЗ №2872-1.

Актуальність проблеми

До прийняття ФЗ №2872-1 кредит під заставу нерухомості не мав чіткої нормативної регламентації. У цьому зв’язку часто виникали досить суперечливі ситуації. Угоди, що стосуються житлової іпотеки, ґрунтувалися на договорі про купівлю-продаж. Фактично, власнику необхідно було продати квартиру банку та укласти з ним угоду про оренду з подальшим викупом. Одним з істотних недоліків цієї схеми було те, що власнику житла доводилося виписуватися з площі. При цьому власникові надавалося близько 60% від мінімальної вартості об’єкта на термін 3-4 міс. Високою була і ступінь ризику власника. Так, у разі банкрутства фінансової компанії існувала ймовірність, що продана їм квартира піде на погашення боргів банку. Для зниження ризиків, а також регламентації угод з об’єктами і був прийнятий Закон “Про заставу”.