Закон про забутті: захист даних особистого характеру

З розвитком інформаційних технологій все більшу актуальність набула проблема захисту даних від вільного розповсюдження їх в мережі Інтернет. Так, у травні 2014 р. Європейським судом було прийнято рішення по справі Маріо Костеха Гонсалеса проти пошукової системи Google, за яким всі посилання з його ім’ям з пошукової видачі повинні були бути видалені.

У березні того ж року був схвалений Європарламентом акт про забезпечення захисту особистих даних. Він закріплював право громадян вимагати від пошукових систем видалити персональні дані. Фахівці вважають, що саме на підставі цього документа був розроблений закон про забуття в Росії. Розглянемо його докладніше.

Які системи охоплює закон про забуття

Текст першої статті названого документа присвячений пошуковим системам. У ній визначаються ті ресурси, на які, власне, поширюється дія нормативного акта.

Пошуковими тут іменуються системи, які здійснюють за запитами користувачів пошук інформації конкретного змісту і надають відомості про покажчику сторінки, що знаходиться в мережі Інтернет, для доступу до потрібних даних.

До речі, до цієї категорії не відносять бази, що використовуються для надання муніципальних і державних послуг, здійснення повноважень публічного характеру, передбачених ФЗ. Таким чином, закон про забуття в Інтернеті охоплює пошукові системи Mail.ru Google, Yandex та інші.